Єлисеєв Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Єлисеев Сергій Григорович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff, Єлисеєв Сергій Григорович)
фр. Serge Elisseeff
Народився 13 січня 1889(1889-01-13)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 квітня 1975(1975-04-13) (86 років)
Париж
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяФранція Франція
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, перекладач, викладач університету
Відомий завдяки японістика, мистецтвознавство
Alma mater Берлінський університет, Токійський імператорський університет
Володіє мовами російська і французька[1]
Заклад Гарвардський університет, Паризький університет і Tokyo Imperial University[d]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: створення двох світових шкіл японістики, у Франції та в Сполучених Штатах
Діти Vadime Elisséeff[d]
Нагороди
Звання професор

Єлисеєв Сергій Григорович (фр. Serge Elisseeff, Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff), 13 січня, 1889, Санкт-Петербург — 13 квітня, 1975) — французький науковець японіст, мистецтвознавець, росіянин за походженням.

Російський період[ред. | ред. код]

Народився в Санкт-Петербурзі. Походив із родини Григорія Єлисеєва, відомого власника великих Єлисеєвських крамниць в Санкт-Петербурзі та в Москві.

Захоплення Дальнім Сходом та мистецтвом тамтешніх країн почалося з відвідин 1900 року Всесвітньої виставки в Парижі, куди сина вивіз батько і де був репрезентативний павільйон імператорської Японії. У молодика збільшилась зацікавленість в мистецтві і культурі Японії по закінченні Російсько-японської війни 1904–1905 рр.

Був знайомим з російським індологом, Ольденбургом Сергієм Федоровичем (1863–1934), котрий і переконав молодика вивчати мистецтво та культуру Японії. Молодий Елисеєв відбув у Берлін, де влаштувався в тамтешній університет для вивчення японського мистецтва. На той час в Берліні сформувався відомий в Європі центр японістики.

Японський період[ред. | ред. код]

Навчання в Берлінському університеті не задовольнило молодого науковця і він відбув в Токіо. Гроші заможної родини дозволили жити і отримати вищу освіту в Токійському імператорському університеті та удосконалити знання японської мови. Таким чином, Сергій Григорович став першим європейцем, котрий навчався в Токійському імператорському університеті і отримав там вищу освіту. Перебування в університеті Єлисеєв подовжив на два роки заради навчання в аспірантурі (1912–1914). 1914 р. він повернувсяв Санкт-Петербург, де одружився.

З 1916 року став приват-доцентом в Петербурзькому університеті і перекладачем з японської в Міністерстві закордонних справ. Став членом Товариства російських орієнталістів, де керував сектором Японії.

Еміграція у Францію[ред. | ред. код]

Буремні події 1917–1918 рр. пережив в Росії. На початку 1920 року був заарештований, але його тимчасово відпустили. Восени 1920 року він назавжди емігрував у Францію разом із родиною через Швецію та Швейцарію. В новій батьківщині продовжив вивчення японської культури і японського мистецтва. Про знавця японської мови дізнались в Парижі, серед них — і тодішній японський дипломат в Парижі Х. Асида. За його рекомендаціями Серж Єлисеєфф був прийнятий на посаду перекладача з французької та японської. Брав участь в створені статей для французького журналу про Японію, друк якого спонсорувала японська держава. Декотрий час керував будинком японських студентів, котрі навчались в столиці Франції. Згодом став викладачем японської літератури і мови в університеті Сорбони та в школі живих східних мов. Викладав історію японського мистецтва в школі музею Лувр. На початку 1930-х рокі родина Єлисеєвих отримала громадянство Франції, котре зберігала до смерті.

Праця в Сполучених Штатах[ред. | ред. код]

1932 року Серж Єлисеєфф отримав запрошення на працю в Сполучені Штати. З 1934 року він працював директором Янцзинського інституту при Гарвардському университеті. Синхронно він працював в центрі досліджень Китаю та Японії, котрий теж існував в Гарвардському университеті. Серж Єлисеєфф працював в Сполучених Штатах майже двадцять п'ять років, де став засновиком американської школи японістики.

Смерть у Франції[ред. | ред. код]

Єлисеєв Сергій Григорович завжди зберігав отримане французьке громадянство - навіть в роки довгої праці в Сполучених Штатах. По закінченні праці в США повернувся у Францію, де і помер в квітні 1975 року.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений. Мав двох синів, кожний із яких став науковцем.

  • Никита Єлисеєв — професор-арабіст, працював в місті Дамаск.
  • Вадим Єлисеєв — директор з науки в Вищій школі університету Сорбони, директор музею Сернюш в місті Париж.

Друковані твори французькою[ред. | ред. код]

  • La Peinture contemporaine au Japon (1923)
  • Neuf nouvelles japonaises (1924)
  • Le Théâtre Japonais (kabuki) (1932), avec Alexandre Iacovleff
  • Elementary Japanese for university students (1941)
  • Elementary Japanese for college students (1944)
  • Selected Japanese texts for university students (1944)
  • Japan : frühe buddhistische Malereien (1959)
  • Serge Elisséeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en partenariat avec l'Unesco
  • Serge Elisséeff & Takehiko Yoshihashi : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Джерела[ред. | ред. код]

  • Serge Elisseeff et Takaaki Matsushita : Art bouddhique japonais publié par la New York Graphic Society en accord avec l’Unesco
  • Elisseeff Serge & Yoshihashi, Takehiko : Elementary Japanese for College Students; Harvard University Press, 1963

Див. також[ред. | ред. код]

  • data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.