Єлісєєв Костянтин Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Петрович Єлісєєв
Костянтин Петрович Єлісєєв
6-й Представник України при Європейському Союзі
29 червня 2010 — 15 липня 2015
Попередник Веселовський Андрій Іванович
Наступник Непоп Любов Василівна (в.о.)
Народився 14 вересня 1970(1970-09-14) (50 років)
Красноармійськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Відомий як дипломат
Громадянство Україна Україна
Освіта Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія безпартійний
Професія дипломат
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Костянтин Петрович Єлісєєв (нар. 14 вересня 1970, Красноармійськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Міністра закордонних справ України (2007—2010). Представник України при Європейському Союзі (2010—2015).

Заступник голови Адміністрації Президента України (з 15.07.2015 до 16.05.2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 вересня 1970(19700914) в Красноармійську (нинi Покровськ), Донецька область.

У 1992 закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціаліст з міжнародних відносин, референт перекладач французької мови. Володіє французькою та англійською мовами.

З березня 1992 по січень 1993 — аташе групи Колегії МЗС України.

З січня 1993 по лютий 1993 — аташе, третій секретар відділу міжнародних організацій МЗС України.

З серпня 1993 по червень 1994 — третій секретар відділу політичних питань ООН та її спеціальних установ Управління міжнародних організацій МЗС України.

З червня 1994 по вересень 1997 — третій, другий секретар Постійного представництва України при ООН.

З вересня 1997 по березень 1999 — другий, перший секретар Посольства України у Французькій Республіці.

З березня 1999 по листопад 2000 — головний консультант відділу двостороннього співробітництва Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

З листопада 2000 по січень 2004 — директор Кабінету Міністра закордонних справ України.

З січня 2004 по жовтень 2007 — заступник Представника України при Європейському Союзі.

З жовтня 2007 по червень 2010 — заступник Міністра закордонних справ України.

30 листопада 2007 призначений Головою делегації України на переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про Асоціацію.

З 29 червня 2010[1] по 15 липня 2015[2] — Представник України при Європейському Союзі та Європейській спільноті з атомної енергії.

З 10 серпня 2010 — член делегації України на переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про Асоціацію.[3]

13 травня 2013 — призначений Уповноваженим України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів.[4]

15 липня 2015[5] — призначений Заступником Глави Адміністрації Президента України.

16 травня 2019 року увільнений зі займаної посади.[6]

У січні 2020 року назвав Томос про автокефалію ПЦУ катастрофою тисячоліття для Росії.[7]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 741/2010 Про призначення К.Єлісєєва Представником України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі). Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 18 листопад 2012. 
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 424/2015 Про звільнення К.Єлісєєва з посади Представника України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі)
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 804/2010 Про деякі питання переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Архів оригіналу за 28 січень 2015. Процитовано 18 листопад 2012. 
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 255/2013 «Про Уповноваженого України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів». Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2013-05-16. 
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 425/2015 Про призначення К.Єлісєєва Заступником Глави Адміністрації Президента України
  6. Указ Президента України №-231/2019 від 16.5.2019
  7. Катастрофа тисячоліття для вселенських амбіцій Росії – Єлісєєв про отримання Томосу | Європейська Солідарність (uk). 2021-01-06. Процитовано 2021-01-08. 
  8. Указ Президента України від 19 червня 2017 року № 165/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №188/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-05-10. 

Посилання[ред. | ред. код]