Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом
European Union Ukraine Locator.svg

Країни-члени ЄС та Україна
Підготовлений 6 квітня 2017
Підписаний
- місце
17 травня 2017
Бельгія Брюссель, Бельгія
Набуття чинності 11 червня 2017
Сторони Європейський Союз Європейський союз
Україна Україна


Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом — статус, що дозволив громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.

Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати в країни ЄС з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду протягом року.

Цей режим не розповсюджується на осіб, котрі мають намір прибути до ЄС з метою працевлаштування чи навчання[1]. Візи скасовано до всіх держав-членів ЄС, за винятком Ірландії та Великої Британії.

Єдиною країною, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, що перетнули кордон в рамках безвізу, мають право працювати є Польща. У цьому випадку, українцю оформлять додаткові документи. Тобто, в рамках безвізу українці можуть приїхати до Польщі і самі знайти вакансію і отримати необхідні документи для працевлаштування.[2]

Правила перетину кордону з ЄС[ред.ред. код]

Порядок і правила перетину кордону ЄС громадянами третіх країн регулюються Шенгенським кодексом про кордони (Schengen borders code).

Умови в'їзду на територію ЄС є такими[ред.ред. код]

  • громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
  1. документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від’їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов’язання може бути скасоване.
  2. він має бути виданий протягом попередніх 10 років
  •  громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в’їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби;
  • громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в’їзді.
  • вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров’я громадян  або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в’їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
  • засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування.
  • відповідні суми, встановлені державами-членами, повідомляють Європейській комісії відповідно до статті 39.
  • оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.

Документи, що потрібні для підтвердження відповідності до умов в’їзду

(Додаток І Шенгенського кодексу про кордони):

  • (a) Для ділових поїздок:
  1. (і) запрошення від фірми або органу влади відвідати зустрічі, конференції або події, пов’язані з торгівлею, промисловістю або роботою
  2. (іі) інші документи, які демонструють наявність торгових або робочих відносин
  3. (ііі) вхідні квитки на ярмарки і конгреси, якщо ви плануєте їх відвідати
  • (b) Для подорожей з метою навчання в університеті чи інших видів навчання та вдосконалення навичок:
  1. (і) сертифікат про зарахування/реєстрацію до навчального закладу/курсів/школи з метою відвідання професійних або теоретичних курсів у рамках базового та інших рівнів навчання
  2. (іі) студентські картки або сертифікати відвідуваних курсів
  • (с) Для подорожей з метою туризму або з особистих причин:
  1. (і) супровідні документи щодо проживання:
    • запрошення від приймаючої сторони (господаря), якщо ви зупинитеся в нього (неї)
    • супровідний документ від установи, що надає помешкання, або будь-який інший прийнятний документ, що свідчить про наявність помешкання для проживання

2. (іі) супровідні документи щодо маршруту:

  • підтвердження замовлення організованої подорожі або будь-якого іншого прийнятного документа, що свідчить про наявність плану подорожі

3. (ііі) супровідні документи щодо повернення:

  • зворотній квиток або квиток туди-назад

(d) Для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних чи релігійних заходах або з іншою метою:

  • запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію (enrolments) або ж програми, в яких зазначено за можливості назву приймаючої організації і тривалість перебування, або будь-які інші прийнятні документи, що засвідчують мету візиту[3]

Умови для української влади[ред.ред. код]

  • План дій візової лібералізації (ПДВЛ);
  • Створення всіх антикорупційних органів;
  • Запровадження спеціальної конфіскації та арешту;
  • Створення органу з повернення незаконно виведених активів й управління ними (ARO/AMO);
  • Запуск електронних декларацій[4].

Підготовка та реалізація[ред.ред. код]

2016 рік[ред.ред. код]

  • 17 листопада — Комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) ухвалив рішення про те, що Україна виконала всі критерії візової лібералізації й її громадяни отримають право на безвізові подорожі до ЄС, щойно Євросоюз схвалить так званий «механізм призупинення безвізу».

Посли країн-членів ЄС схвалили необхідне рішення, а вранці 8 грудня до них приєднався профільний комітет Європарламенту[5].

  • 15 грудня — рішення саміту ЄС про те, що Україна виконала всі критерії візової лібералізації. Всі глави держав-членів Європейського Союзу підписали його.

2017 рік[ред.ред. код]

  • 14 лютого — Європейський парламент схвалив механізм призупинення безвізового режиму для третіх країн. Країни ЄС протягом двох тижнів почали схвалювати цей механізм[6].
  • 28 лютого — представники Європейського парламенту й Ради Євросоюзу уклали неофіційну домовленість щодо візової лібералізації для громадян України. Тріалог між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС щодо візової лібералізації для України успішно завершився. Цей документ після підписання президентом парламенту Антоніо Таяні і представниками мальтійського головування в Раді в середу 1 березня набрав чинності через 20 днів після того, як воно було опубліковано в Офіційному журналі ЄС.
Болгарський політик Марія Габріел

«Прийняття безвізового режиму для громадян України є важливим кроком вперед на шляху реформування українського суспільства, об'єднання людей, побудови мостів через кордони. Ми в Європейському парламенті переконані в тому, що громадяни України в цей час заслужили право вільно пересуватися в ЄС. Настав час для Ради Європи показати результати», — зазначила одна з доповідачів ЕП Марія Габріел.[7].

«Ми продемонстрували нашу тверду прихильність безвізовому режиму для українських громадян, у цей час Україна виконала необхідні умови для безвізового режиму. Реформа механізму припинення, прийнята 27 лютого, дозволила нам завершити цю угоду», — сказав мальтійський міністр внутрішніх справ і національної безпеки Кармело Абела[8].

39 членів комітету проголосували за, 1 — утримався, ще 4 були проти. Доповідала питання Марія Габріел[9].

  • 6 квітня — Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України.[10] За внесення України до списку держав, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосував 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів (серед них праворадикали та неофашисти) проголосували проти, 36 утрималися[11][12]. Голосуванню передувало обговорення безвізу з Україною, яке відбулося 5 квітня, і було відкладене на кілька годин унаслідок хибного повідомлення про пожежу в будівлі Європарламенту[13].
  • 11 травня — рішення про надання безвізового режиму було ухвалено Радою міністрів сільського господарства та рибальства (зазвичай таке рішення ухвалюється Радою міністрів закордонних справ, однак у разі одностайності країн-членів та для прискорення процесу рішення може ухвалюватись непрофільною Радою міністрів)[15].
  • 17 травня — в Європарламенті відбулася урочиста церемонія підписання законодавчого акту, яким запроваджується безвізовий режим для громадян України[16].
  • 22 травня — рішення опубліковано в офіційному віснику ЄС[17].
  • 11 червня 2017 — через 20 днів після опублікування — початок дії безвізу.[18]

З 11 червня станом на 00.00 годин 23 червня прикордонна служба України оформила 741 тисячу 795 громадян, які виїхали до Європейського Союзу. З них 156 тис. 916 — за біометричними паспортами, а це 29% від загальної кількості. Кордон із Польщею перетнули за цей час 12 796 громадян, 4874 — з Угорщиною, 2849 — з Румунією і 2 061 людина — кордон зі Словаччиною. Загалом відмовлено прикордонними службами європейських країн з початку безвізу 33 громадянам України.[19] Для порівняння: грузини скористалися безвізом 11.700 разів, відмовили лише 26 за період із 28 березня по 27 квітня.[20] Третина подорожуючих скористалися авіатранспортом, проте більшість в'їхала через автомобільні пункти пропуску. І лише 7% — залізницею.[21]

Держприкордонслужба для відстеження рівня завантаженності прикордонних пунктів пропуску відкрила сайт "Кордон online".[22] Діють два сайти: http://dpsu.gov.ua/ua/border/ та http://dpsu.gov.ua/ua/map/

Примітки[ред.ред. код]

  1. У МЗС нагадують: безвіз не дає права на працевлаштування чи проживання у ЄС
  2. Робота за безвізом та інші несподіванки: як Польща змінює ринок праці для українців. Європейська правда. Процитовано 2017-07-09. 
  3. Вимоги ЄС для безвізових подорожей: коментований переклад прикордонного кодексу. Європейська правда. Процитовано 2017-07-12. 
  4. Заступниця глави МЗС: Часом схоже, що Україна є картою, яку розігрують між собою в ЄС
  5. #колибезвіз: внутрішні документи ЄС щодо скасування віз для України та Грузії
  6. Європарламент підтримав механізм призупинення безвізового режиму
  7. У ЄП і Раді Євросоюзу схвалили безвіз для України, посли розглянуть його 2 березня
  8. Visas: Council confirms agreement on visa liberalisation for Ukrainians
  9. Комітет Європарламенту схвалив безвізовий режим для України
  10. ЄВРОПАРЛАМЕНТ ПРОГОЛОСУВАВ ЗА БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРАЇНИ, 6 квітня 2017, УП
  11. Європарламент проголосував за безвізовий режим для України. Європейська правда. Процитовано 2017-04-06. 
  12. Друзі Путіна в ЄП та неофашисти переконують не давати безвіз Україні. Європейська правда. Процитовано 2017-04-06. 
  13. В Європарламенті відклали розгляд українського безвізу через повідомлення про пожежу. Європейська правда. Процитовано 2017-04-06. 
  14. Посли ЄС підтвердили рішення про безвіз для України. Радіо Свобода. 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017. 
  15. Євросоюз завершив схвалення безвізового режиму для України. Європейська правда. Четвер, 11 травня 2017, 11:16. Процитовано 11.05.2017. }}
  16. Це історичний день для України та Євросоюзу – Президент взяв участь в церемонії підписання документу про запровадження безвізового режиму з ЄС. 
  17. REGULATION (EU) 2017/850 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 17 May 2017. Official Journal of the European Union 60 (L 133). 22 May 2017. ISSN 1977-0677. Процитовано 23.05.2017. 
  18. В ЄС домовилися про дати українського безвізу: детальний календарний графік // Європейська правда. — 2017. — 2 березня.
  19. З початку безвізу до ЄС не пустили 33 українців. Процитовано 23 червня 2017. 
  20. У Грузії безвізом скористалися 11.700 громадян, відмовлено лише 26 особам. Процитовано 11 червня 2017. 
  21. Інфографіка від Укрінформ. Укрінформ. Процитовано 26 червня 2017. 
  22. Держприкордонслужба пропонує сервіс "Кордон online" для планування поїздок. Процитовано 11 червня 2017. 

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]