Єрмолова Валентина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмолова.
Єрмолова Валентина Іванівна
Народилася7 лютого 1940(1940-02-07)
Топчихинський район, Алтайський край, РРФСР, СРСР
Померла19 лютого 2023(2023-02-19) (83 роки)
Київ, Україна[1]
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменниця, сценаристка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Мова творівросійська
Роки активностіз 1967
ЧленствоНаціональна спілка письменників України і Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений працівник культури УРСР

Валентина Іванівна Єрмолова (7 лютого 1940 — 19 лютого 2023) — радянська і українська письменниця та сценаристка. Член Національної спілки кінематографістів України (1978), Національної спілки письменників України (1979). Заслужений працівник культури України (2000)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 7 лютого 1940(19400207) р. у с. Староалейка Алтайського краю в родині робітника.

Працювала у газетах та на телебаченні (1957—1960).

Закінчила сценарний факультет Всесоюзного державного інститугу кінематографії (1967, майстерня Й. Маневича).

З 1967 р. до 1971 р. працювала сценаристом «Київнаукфільму».

Померла 19 лютого 2023 року[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор книг:

  • В грозу на качелях (повість)
  • Мужские прогулки (повість)
  • Планета Вода (роман)
  • И жизни пир весёлый (роман)
  • Пелынь судеб наших (роман)
  • Призраки площадей (роман)
  • Мой вечереющий сад (2014, роман)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Автор сценаріїв док. стрічок:

  • «Земле моя, доле моя» (1967, док. фільм, реж. Т. Золоєв)
  • «М'язи — XX століття» (1967, приз в Кортіна д'Ампеццо)
  • «У прекрасному і шаленому світі» (1969, реж. Л. Островська)
  • «Червоне вугілля планети» (1973, реж. І. Стависький)
  • «Роздуми про моду» (1974)
  • «Роздуми про допитливість» (1974, у співавт., реж. О. Ігішев)
  • «Нагадування» (1975)
  • «Контакти» (1975, реж. В. Олендер. Диплом МКФ короткометражних фільмів, Чехословаччина)
  • «Вони тікали з рідного дому» (1976, реж. Л. Михалевич) та ін.

Література

[ред. | ред. код]
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.56;
  • Жінки України. К., 2001. — С.143.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ collective author Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ Указ Президента України «Про присвоєння В. Єрмоловій почесного звання "Заслужений працівник культури України"» від 07.02.2000 № 173/2000
  3. ↑ http://www.ukrkino.com.ua/about/spilkanews/?id=17325

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єрмолова_Валентина_Іванівна&oldid=42586410