Іван Полоз
| Іван Полоз | ||
 | ||
| герб Полозовичів | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | після 1531 | |
| Підданство: | Велике Князівство Литовське | |
| Країна: | Велике князівство Литовське | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Полози | |
| Батько: | Федір Полоз | |
| Шлюб: | N Анастасія | |
| Діти: | Лев Полоз, Андрій Полоз | |
Іва́н Фе́дорович По́лоз, або Івашко Полозович (пом. після 1531) — руський (український, білоруський) боярин з роду Полозів, власного гербу Полозовичів. Державний діяч у Пинському повіті Берестейської землі та Київській землі Великого князівства Литовського.[1]
Іван Полоз (Івашко Полозович) — син пинського зем'янина, боярина Федора Івановича Полозовича. Відомо, що Івашко Полозович отримав від княгині Марії Семенівни Олександровичевої маєток Це́рабень, який належав до Пинського замку. Згодом у 1492 та 1497 роках король Олександр Ягеллончик затвердив йому це надання відповідними підтверджувальними грамотами. У 1505 році отримав від князя Федора Ярославовича чотири з половиною садиби у пінському повіті. 1509 року король Сигізмунд I Старий звільнив його від служби у Київському повіті. Родина Полозовичів брала участь у боротьбі короля з князями Глинськими. Після поразки останніх Полози отримали чимало їхніх конфіскованих земель, що значно збільшило статки роду. У 1524 році був пинським войським, а у 1552 році в Овручі ще стояв будинок пана Полоза. У (1527?) 1534 році — державця Чорнобильського замку.[2]
Відомо, що Івашко Полозович мав двох братів:
- Семен Полоз — у 1494 –1495 роках київський ключник, 1510 року овруцький намісник, у 1522–1529 роках річицький намісник. Відомий організацією козацьких загонів та військових виправ проти татар.
- Щасний Полоз, у 1505 – 1507 роках володів маєтком Жаховичи який отримав від короля Олександра Ягеллончика.
Івашко Полозович у шлюбі з N Анастасією. Його діти:
- Лев Полоз — у шлюбі з Богданою Бабинською.[3]
- Андрій Полоз
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 199, 267.
Uruski Seweryn. «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» Warszawa 1917. T. 14. S. 205.
Sigillum. Музей Шереметьєвих. Полозович Іван Федорович. Олег Однороженко.
Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Полози.
- ↑ Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 199, 267.
- ↑ Безносюк, Сергій. Полози. Шляхта руських земель (українська, польська та російська) . Архів оригіналу за 25 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Uruski Seweryn (1917). «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» T. 14 (польська) . Warszawa. с. 205.