Іван Полоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Полоз
Іван Полоз
герб Полозовичів
Пинський войський, державця Чорнобиля
 
Смерть: після 1531
Підданство: Велике Князівство Литовське
Країна: Велике князівство Литовське
Релігія: православ'я
Рід: Полози
Батько: Федір Полоз
Шлюб: N Анастасія
Діти: Лев Полоз, Андрій Полоз

Іва́н Фе́дорович По́лоз, або Івашко Полозович (пом. після 1531) — руський (український, білоруський) боярин з роду Полозів, власного гербу Полозовичів. Державний діяч у Пинському повіті Берестейської землі та Київській землі Великого князівства Литовського.[1]

Відомості

[ред. | ред. код]

Іван Полоз (Івашко Полозович) — син пинського зем'янина, боярина Федора Івановича Полозовича. Відомо, що Івашко Полозович отримав від княгині Марії Семенівни Олександровичевої маєток Це́рабень, який належав до Пинського замку. Згодом у 1492 та 1497 роках король Олександр Ягеллончик затвердив йому це надання відповідними підтверджувальними грамотами. У 1505 році отримав від князя Федора Ярославовича чотири з половиною садиби у пінському повіті. 1509 року король Сигізмунд I Старий звільнив його від служби у Київському повіті. Родина Полозовичів брала участь у боротьбі короля з князями Глинськими. Після поразки останніх Полози отримали чимало їхніх конфіскованих земель, що значно збільшило статки роду. У 1524 році був пинським войським, а у 1552 році в Овручі ще стояв будинок пана Полоза. У (1527?) 1534 році — державця Чорнобильського замку.[2]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Відомо, що Івашко Полозович мав двох братів:

  • Семен Полоз — у 14941495 роках київський ключник, 1510 року овруцький намісник, у 1522–1529 роках річицький намісник. Відомий організацією козацьких загонів та військових виправ проти татар.
  • Щасний Полоз, у 1505 – 1507 роках володів маєтком Жаховичи який отримав від короля Олександра Ягеллончика.

Івашко Полозович у шлюбі з N Анастасією. Його діти:

Джерела

[ред. | ред. код]

Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 199, 267.

Uruski Seweryn. «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» Warszawa 1917. T. 14. S. 205.

Sigillum. Музей Шереметьєвих. Полозович Іван Федорович. Олег Однороженко.

Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Полози.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 199, 267.
  2. Безносюк, Сергій. Полози. Шляхта руських земель (українська, польська та російська) . Архів оригіналу за 25 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  3. Uruski Seweryn (1917). «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» T. 14 (польська) . Warszawa. с. 205.