Ігор Гофман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Гофман
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Ігор Гофман.jpg
Загальна інформація
Смерть 28 березня 2021(2021-03-28)
Псевдо Упир
Військова служба
Роки служби 2014—2015, 2016—2020[уточнити]
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви
Командування
командир відділення
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Ігор Гофман — український військовик, молодший сержант, кулеметник 93-ї механізованої бригади. Учасник боїв за Донецький аеропорт. Псевдо «Упир».

Життєпис[ред. | ред. код]

До війни — приватний підприємець, власник будівельного підприємства.[1]

Після подій в Іловайську у серпні 2014 року, пішов до військкомату добровольцем. Потрапив до 3-ї роти 93-ї механізованої бригади.[2]

На донецькому летовищі побував тричі — захищав старий термінал,[3] диспетчерську вежу, будівлю пожежної частини.[2]

Вперше він заїхав на летовище з третьої спроби, оскільки машини виходили з ладу, їх розстрілювали, водії блукали. Врешті, з двох БМП до нового терміналу дійшла одна. Відділення Ігоря Гофмана під покровом ночі було направлене до старого терміналу, де бійці тримали оборону вже понад місяць. Вже наступного дня розпочалася атака ворога, яка тривала з ранку до пів-дев'ятої вечора. Ігор уміло придушував спроби атак супротивника кулеметним вогнем на випередження. За повідомленням розвідки, це була атака російського спецпідрозділу ФСБ «Вимпел», доповідали про їх втрати за той день у 25 убитих.[2]

У січні 2015 року разом зі взводом утримував позиції у пожежній частині на території Донецького аеропорту. Під час танкової атаки проросійських сил 17 січня українські військовики втратили загиблими кількох бійців, зокрема В'ячеслава Лисенка.[2]

2015 року Ігоря демобілізували. Він налагодив роботу своєї фірми, знайшов собі заступника. За рік знову був у армії — на посаді командира бойової машини-командира відділення у званні молодшого сержанта.[2][3]

У грудні 2020 року ЗМІ повідомили, що у Ігоря Гофмана виявили рак горла.[4] Помер Ігор 28 березня 2021 року.[5][6][7][8]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Інна Мартонікова, У Вінниці нагородили захисників Донецького аеропорту // misto.vn.ua, 27 січня 2016
  2. а б в г д Андрій Міхейченко, Ігор Гофман тричі повертався в пекло на летовище (дзеркало) // Народна армія — № 49, ст. 14, — 16 грудня 2016
  3. а б Дмитро Ніколенко, «Мы готовились обрушить перекрытия, похоронив врагов вместе с собой. Но командир вызвал огонь артиллерии на себя»(рос.) // Факти, 6 грудня 2017
  4. Цензор.НЕТ. "Ледь дихаю. Я на межі". Кіборг Ігор Гофман бореться з раком горла і потребує фінансової допомоги. Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2021-03-29. 
  5. “Той, що тричі повертався з пекла”. “Кіборг” Ігор Гофман помер від раку. Новинарня (uk). 2021-03-28. Процитовано 2021-03-29. 
  6. Цензор.НЕТ. Народжений воїном (Валерія Бурлакова). Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2021-03-29. 
  7. Цензор.НЕТ. Помер ветеран 93-ї ОМБр, кіборг Ігор Гофман, який довго боровся із раком. Цензор.НЕТ (uk). Процитовано 2021-03-29. 
  8. Пішов з життя один з «кіборгів» - оборонець донецького аеропорту Ігор Гофман // Укрінформ, 29.3.2021

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]