Ізабелла Льовін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізабелла Льовін
швед. Isabella Lövin
Ізабелла Льовін
Ізабелла Льовін
Віцепрем'єр-міністр Швеції
Разом із
Маргот Вальстрьом (2016—2019)
Морганом Йоганссоном (2019—2021)
25 травня 2016 — 5 лютого 2021
Монарх Карл XVI Густав
Прем'єр-міністр Стефан Левен
Попередник Оса Ромссон
Наступник Пер Болунд
Міністр довкілля
21 січня 2019 — 5 лютого 2021
Монарх Карл XVI Густав
Прем'єр-міністр Стефан Левен
Попередник Кароліна Ског
Наступник Пер Болунд
Міністр із питань міжнародного співробітництва з метою розвитку
17 грудня 2020 — 5 лютого 2021
Монарх Карл XVI Густав
Прем'єр-міністр Стефан Левен
Попередник Пітер Ерікссон
Наступник Пер Олссон Фрід[en]
3 жовтня 2014 — 21 січня 2019
Монарх Карл XVI Густав
Прем'єр-міністр Стефан Левен
Попередник Гіллеві Енгстрьом
Наступник Пітер Ерікссон
Спікер Партії зелених
Разом із
Густавом Фрідоліном (2016—2019)
Пером Болундом (2019—2021)
13 травня 2016 — 31 січня 2021
Попередник Оса Ромссон
Наступник Мерта Стеневі[en]
Народилася 3 лютого 1963(1963-02-03) (61 рік)
Helsingborgs Maria church parishd, Гельсінборг, Мальмегус, Швеція[1]
Відома як журналістка, політична діячка
Країна Швеція
Alma mater Стокгольмський університет і University College of Film, Radio, Television and Theatred
Політична партія Партії зелених
Батько Björn Lövind
Нагороди
isabellalovin.com
Ізабелла Льовін підписує закон про скорочення викидів парникових газів у Швеції[2][3]

Ізабелла Льовін (швед. Isabella Lövin; 3 лютого 1963(19630203)) — шведська політична діячка із Партії зелених, міністр із питань міжнародного співробітництва з метою розвитку із 2014 до 2019 й із 2019 до 2021 та спікер Партії зелених із 2016 до 2021.

Авторка і журналістка за професією, вона була депутаткою Європейського парламенту (MEP) з виборів 2009 року до жовтня 2014 року, коли обійняла посаду міністра. У Європейському парламенті вона займалася питаннями рибного промислу[4]. Ізабеллу нагородили шведською премією для журналістів Stora Journalistpriset за її роботу в галузі журналістики, зокрема, її статті про рибальство[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Ізабелла Льовін є дочкою художника Бйорна Льовіна. Вона вивчала кінознавство, політологію, соціологію та італійську мову в Стокгольмському університеті. Також навчалася в університетському коледжі кіно, радіо, телебачення і театру.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Журналіст[ред. | ред. код]

Льовін була репортером і позаштатним автором для Damernas Värld, Veckorevyn, Elle та Vi Föräldrar, а також писала про довкілля у «Зелена неділя», недільному додатку Expressen. З 1994 по 1997 роки працювала репортером і продюсером на Шведському радіо, для таких програм як Slussen і Tendens. Пізніше — секретарем редакції та редактором Månadsjournalen (до 2002 року). Також працювала редактором кулінарного журналу Allt om Mat, 2003 року — журналу Leva!. 2004 року вона знову стала позаштатним автором, а 2005 роцкувела колонку у Allt om Mat та одночасно була вебредактором Femina.

Політик[ред. | ред. код]

Депутатка Європейського парламенту[ред. | ред. код]

Льовін обрали до Європейського парламенту під час виборів до Європейського парламенту в Швеції 2009 року від Партії зелених. Її переобрали на виборах до Європейського парламенту 2014 року та призначили заступницею голови комітету з питань рибальства[6].

Міністр із питань міжнародного співробітництва з метою розвитку (2014—2019, 2020—2021)[ред. | ред. код]

Ізабелла Льовін призначена міністром із питань міжнародного співробітництва з метою розвитку 3 жовтня 2014 року Прем'єр-міністром Стефаном Левеном.

Спікер партії Зелених (2016—2021)[ред. | ред. код]

9 травня 2016 року Ізабеллу Льовін номінували на посаду одного із двох спікерів партії зелених як наступницю Оси Ромссон.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sveriges befolkning 2000Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
  2. Віце-прем'єр Швеції спародіювала Трампа: опубліковано фото. apostrophe.ua. 04.02.2017. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 08.02.2017.
  3. Swedish Politicians Troll Trump Administration While Signing Climate Change Law (англ.) . www.huffingtonpost.com. 03.02.2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 08.02.2017.
  4. Lövin: Fullständigt galet. Göteborgs-Posten. 07.05.2009. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 08.02.2017.
  5. Manifest och journalist MP:s vapen. Sveriges Radio. 10.05.2009. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 08.02.2017.
  6. Isabella LÖVIN (англ.) . www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 08.02.2017.

Посилання[ред. | ред. код]