Ізабелла Цивінська
| Ізабелла Цивінська пол. Maria Izabella Cywińska-Michałowska | |
 | |
| Ім'я при народженні: | пол. Izabella Cywińska |
|---|---|
| Народження: |
25 березня 1935[1][2] (88 років) Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Країна: | Польща |
| Освіта: | Варшавський університет і Театральна академія імені Александра Зельверовича |
| Рід: | Q63531500? |
| Шлюб: | Janusz Michałowskid |
| Нагороди: | |
Марія Ізабелла Цивінська-Міхаловська[3] (нар. 25 березня 1935, Львів[4][5]) — польська театральна та кінорежисерка, кінокритикиня; у 1970—1973 рр. директорка Театру ім. Войцеха Богуславського в Каліші, у 1973—1989 рр. директорка Нового театру в Познані, у 1989—1991 рр. міністерка культури і мистецтва, у 2008—2011 рр. художня керівниця театру Атенеум у Варшаві.
Біографія[ред. | ред. код]
Її предки по батьківській лінії використовували герб Пухала[6]. Закінчила етнографію у Варшавському університеті та навчалася на режисерському факультеті Державної вищої театральної школи у Варшаві. Була режисеркою в театрах Білостока, Варшави, Нової Гути[7].
У 1970—1973 роках очолювала Театр ім. Войцеха Богуславського в Каліші. У 1973 році відновила діяльність Нового театру (пол. Teatr Nowy) у Познані, яким керувала до 1989 року. У 1981 році поставила п'єсу «Обвинувачений: червень п'ятдесят шостого». Як наслідок, вона була інтернована на кілька місяців під час воєнного стану[8] (співавтором сценарію був Влодзімеж Бранецький[9]). У березні 2008 року, після смерті Густава Голоубека, приступила до виконання обов'язків художньої керівниці театру Атенеум (пол.Ateneum) у Варшаві. Перебувала на цій посаді до липня 2011 року.
Як режисерка ставила вистави в Театрі телебачення (напр. Ібсен ворог народу та «Гляські цвинтарі») і кінофільми (серіали «Божа підкладка» 1997 р. та 2004 р., фільми «Коханці Марони», «Пурімське диво»).
З 12 вересня 1989 по 12 січня 1991 року обіймала посаду міністра культури і мистецтва в уряді Тадеуша Мазовецького[8]. У 2005 році підписала декларацію про підтримку Демократичної партії, була співавторкою програми цієї групи в галузі культури. Входила до комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами в 2010 і в 2015 роках[10][11]. Вона стала членом Комітету підтримки Музею історії польських євреїв Полін у Варшаві[12].
Одружена з актором Янушем Міхаловським. Писала мемуари «Раптова заміна». Із щоденника міністра[13]. Опублікувала щоденник Кам'яна дівчина[14].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (2011)[3]
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (1989)[15]
- Золота медаль «За заслуги перед культурою Gloria Artis» (2005)[16]
- Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Литвою» (2006)[17]
- Звання почесного громадянина Познані (2013)[18]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103237344X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ а б Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 26 maja 2011 r. o nadaniu orderów (M.P. z 2011 r. nr 78, poz. 780).
- ↑ Who is who w Polsce (вид. III). Zug: Hübners blaues Who is who. 2004. с. 612. ISBN 3-7290-0043-8.
- ↑ Izabella Cywińska urodziła się we Lwowie, w dokumentach jako miejsce urodzenia wpisano jednak Kamień Puławski (zob. Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8. OCLC 911408160.).
- ↑ Minakowski, Marek. Izabella Cywińska. sejm-wielki.pl.
- ↑ Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8. OCLC 911408160.
- ↑ а б Izabella Cywińska. wyborcza.pl. 8 września 2009.
- ↑ Włodzimierz Braniecki. Kochał sztukę i ludzi. Głos Wielkopolski: 17. 31 października 2016. Проігноровано невідомий параметр
|vauthors=(довідка) - ↑ Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 maja 2010.
- ↑ Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego. dziennik.pl. 15 marca 2015.
- ↑ Komitet Wspierania Muzeum Historii Żydów Polskich Polin. Muzeum Historii Żydów Polskich Polin.
- ↑ Nagłe zastępstwo. Z dziennika pani minister. Warszawa: BGW. 1992. ISBN 8370663257.
- ↑ Dziewczyna z Kamienia. Warszawa: Agora. 2015. ISBN 978-83-268-1394-8.
- ↑ Izabella Cywińska на сайті Culture.pl. [dostęp 2022-02-10].
- ↑ Warszawa. Wręczono złote medale „Gloria Artis”. e-teatr.pl. 10 września 2005.
- ↑ Apdovanotų asmenų duomenų bazė. lrp.lt (лит.).
- ↑ Honorowi i zasłużeni obywatele Miasta Poznania: 2013. poznan.pl.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Izabella Cywińska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-08] .
- Izabella Cywińska на сайті Culture.pl. [dostęp 2022-02-10].
Посилання[ред. | ред. код]
- Izabella Cywińska: Felietony. teatralny.pl.
- Izabella Cywińska на сайті filmpolski.pl (пол.). [dostęp 2021-04-08].
- Izabella Cywińska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka». [dostęp 2021-04-08].
|
- Народились 25 березня
- Народились 1935
- Уродженці Львова
- Випускники Варшавського університету
- Випускники Театральної академії ім. А. Зельверовича
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Польські театральні режисери
- Польські кінорежисери
- Режисерки
- Польські жінки-політики
- Польські кінознавці