Ільїн Микола Якович (Герой Радянського Союзу)
| Ільїн Микола Якович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | |||||
| Народження | 25 червня 1922 с. Чорнухине (нині — смт, Перевальський район, Луганська область, Україна) | ||||
| Смерть | 4 серпня 1943 (21 рік) | ||||
| Поховання | Шебекінський район | ||||
| Країна | .svg){kind=small} СРСР | ||||
| Приналежність |  СРСР | ||||
| Рід військ | піхота, снайпер | ||||
| Роки служби | 1941—1943 | ||||
| Звання |  Старшинагвардії старшина | ||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Ільїн Микола Якович у Вікісховищі | |||||
Микола Якович Ільїн (25 червня 1922 — 4 серпня 1943[1], с. Ястребове, Курська область) — радянський снайпер, Герой Радянського Союзу, гвардії старшина, заступник політрука.
Микола Якович Ільїн народився 1922 року в селі Чорнухине Ворошилівського району Ворошиловградської області УРСР (нині — селище міського типу Перевальського району Луганської області) у сім'ї робітника.
Після закінчення середньої школи № 6 працював слюсарем у пункті контролю автогальм (АКП) вагонного депо « Дебальцеве-Сортувальна» Донецької області.
З початком Німецько-радянської війни, не чекаючи на призов, сам прийшов у військкомат. Був направлений у лютому 1942 року в діючу армію заступником політрука до 50-го гвардійського стрілецького полку (15-а гвардійська стрілецька дивізія, 57-а армія, Сталінградський фронт). Микола Ільїн став одним із ініціаторів снайперського руху на Сталінградському фронті.
16 жовтня 1942 року Миколі Ільїну вручили снайперську гвинтівку імені Героя Радянського Союзу Хусейна Андрухаєва, на прикладі якої командування 136-ї стрілецької дивізії Південного фронту, в пам'ять про героя прикріпило металеву платівку з написом «Імені Героя Радянського Союзу». На момент вручення гвинтівки гвардії старшині Миколі Яковичу Ільїну на його рахунку було вже 115 знищених фашистів. Після загибелі М. Ільїна гвинтівка № КЕ-1729, до якої прикріпили табличку з написом: «Імені Героїв Радянського Союзу X. Андрухаєва та М. Ільїна», була передана іншому снайперу — Гордієнку Афанасію Омеляновичу . Наразі ця гвинтівка зберігається в Центральному музеї Збройних Сил СРСР.
З 18 жовтня по 1 листопада 1942 року на ділянці сіл Дубовий Яр — Великі Чапурники за 11 днів снайперського полювання Ільїн знищив 95 ворожих солдатів. До лютого 1943 року Микола Ільїн застрелив 216 солдатів та офіцерів противника. Усього на рахунку Миколи Ільїна на момент загибелі було 494 ворога[2]. За мужність та відвагу у боротьбі з німецькими окупантами Микола Ільїн був нагороджений орденом Червоного Прапора .
Президія Верховної Ради СРСР Указом від 8 лютого 1943 року за мужність і військову звитягу, виявлену в боях з ворогами, йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
Після розгрому ворожого угрупування під Сталінградом 15-та гвардійська стрілецька дивізія, у якій служив Ільїн, з боями досягла річки Сіверський Донець і зайняла оборону.
4 серпня 1943 року в бою під селом Ястребове Микола Ільїн загинув, убитий кулеметною чергою.
Похований Микола Якович Ільїн у селі Микільське (Шебекинський район нині Білгородської області), де встановлено меморіальну дошку.
- Указом Президія Верховної Ради СРСР від 8 лютого 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками, особистий героїзм і відвагу в боях при захисті Сталінграда Миколі Яковичу Ільїну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 879).
- Орден Червоного Прапора — за мужність і відвагу у боротьбі з німецькими окупантами.
- Ім'ям Миколи Ільїна названо вулицю у Волгограді.
- Іменем Миколи Ільїна названо вулицю в місті Володимир-Волинський.
- Іменем Миколи Ільїна названо вулицю та школу № 6 у місті Дебальцеве, де споруджено пам'ятник. На будівлі депо станції Дебальцеве-Сортувальна встановлена меморіальна дошка.
- Серед меморіальних плит Великої братської могили меморіального комплексу «Героям Сталінградської битви» є плита з ім'ям Миколи Яковича Ільїна[3].
- 16 квітня 1964 року Микола Якович Ільїн зарахований навічно до списків гвардійського мотострілецького полку.
- Іменна гвинтівка Ільїна зберігається в Центральному музеї Збройних Сил СРСР.
- У 1966 році було випущено поштову марку СРСР, присвячену Ільїну.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Сталинградская битва. Хроника, факты, люди. : В 2 кн. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002.
- ↑ Память народа :: Донесение о безвозвратных потерях :: Ильин Николай Яковлевич. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 11 квітня 2016.
- ↑ Наши снайперы против фашистских — Армии и войны — Свободная Пресса
- ↑ Ильин Николай Яковлевич — фотоэкскурсия. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 29 грудня 2009.
Ільїн Микола Якович (Герой Радянського Союзу). // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Микола Якович Ільїн — фільм циклу «Герої Перемоги».
- Народились 25 червня
- Народились 1922
- Уродженці у Перевальському районі
- Померли 4 серпня
- Померли 1943
- Померли в Бєлгородському районі
- Старшини (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Радянські снайпери Другої світової війни
- Уродженці Перевальського району