Перевальський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перевальський район
Perevalskiy rayon gerb.png Perevalskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Луганська область
Код КОАТУУ: 4423600000
Утворений: 4 січня 1965 р.
Населення: 64 121
(на 1.01.2017)
Площа: 722,55 км²
Густота: 96,6 осіб/км²
Тел. код: +380-6441
Поштові індекси: 94300—94344
Населені пункти та ради
Районний центр: Перевальськ
Міські ради: 3
Селищні ради: 8
Сільські ради: 4
Міста: 3
Смт: 9
Села: 16
Селища: 7
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Леніна, 38, 3-31-07
Веб-сторінка: Перевальська РДА
Голова РДА: Бутенко Ігор Миколайович
Голова ради: Бурбело Сергій Лазарович

Commons-logo.svg Перевальський район у Вікісховищі

Перева́льський райо́н — район України у південно-західній частині Луганської області. Районний центр Перевальськ. Населення становить 71 444 особи (на 1 серпня 2013 року, в межах 2013 року). Площа району 722,55 км².

Географія[ред.ред. код]

Межує з Донецькою областю, Попаснянським, Слов'яносербським, Лутугинським, Антрацитівським районами, Стахановською і Брянківською міськрадами Луганської області.

Рельєф[ред.ред. код]

Перевальський район розташований у геоморфологічній області «Донецька височина». Горбкуватий характер рельєфу.

Геологія[ред.ред. код]

Основний вид корисних копалин — кам'яне вугілля. Його запаси обчислюються десятками мільйонів тонн. Переважну більшість (98,6 відсотків) складає енергетичне вугілля, 1,4 відсотки — кокс. Крім того, надра району мають поклади пісковиків, також існує велика кількість промислових відходів, накопичених у шахтних териконах та відвалах, які можуть бути використані в будівництві.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний (посушливе літо та прохолодна зима).

Гідрологія[ред.ред. код]

Запаси поверхневих та підземних вод складають 105 ставків та водосховищ (під водою знаходиться 0,75% площі району). Але за запасами водних ресурсів район належить до недостатньо забезпечених. Напруженим залишається становище з очищенням стічних вод, — за скиданнями забруднених стічних вод район належить до найбільш неблагонадійних.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунт на території Перевальського району в основному — чорнозем звичайний середньо- та малогумусовий, середньопотужний. Згідно з технічною документацією оцінки земель по бонітету ґрунту середній показник в районі становить 33 одиниці (по області 40 одиниць). Сільськогосподарський тип ландшафтів займає 60,7% території. До нього відносяться природні комплекси, залучені до сфери сільськогосподарського виробництва. А саме: рілля — 38%, пасовиська — 17,8%, сади — 1,9%

Флора[ред.ред. код]

Майже 13% території району займають ліси, які не мають промислового значення. На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[1]:

Історія[ред.ред. код]

Першими корінними мешканцями стали запорозькі козаки, які у XVI–XVII ст. облаштували сторожові пікети у Чорнухиному Яру (Чорнухине), Петровому Яру (Петрівка). У середині XVIII ст. на козацькі землі імперія поселила слов'яносербські роти, які і заснували тут свої селища.

У 1721 році Бахмутські солевари на чолі з Микитою Вепрейським та Семеном Чирковим знаходять пласти вугілля близько с. Городище. До кінця XIX ст. декілька геологічних експедицій досліджують надра краю. У середині XIX ст. діють дрібні вугільні копальні. Тільки з останньої третини XIX ст. розпочався промисловий підйом: будується Катерининська залізниця (1884 р.), металургійний завод ДЮМО у Алчевську (1896 р.), перші шахти № 1-2 у околицях с. Селезнівка — Селезнівський рудник Мсциховського, рудники Юмашева, Конжукова, Толстікова. З 1913 року працює шахта «Перевальська» (тоді Ольговєровський рудник), з 1911 року — шахта імені Артема (Катерининський рудник).

Радянська влада прийшла в район у жовтні 1917 року. Почалося нове життя — будуються нові шахти: імені Сталіна (1935 р.), № 25, 2-біс, по селах створюються комітети незаможників, колгоспи. Стахановський рух підтримали гірники шахт — Леонтій Валейников у вересні 1935 року на шахті ім. Сталіна на вибійному молотку зробив за робочу зміну 8 норм.

Район був у німецькій окупації з липня 1942 року по вересень 1943 року. Близько 22 тис. пішло на фронт і майже половина не повернулася звідти. Сотні були на каторзі у Німеччині.

Перевальський район утворено Указом Президії Верховної Ради УРСР 04.01.1965 р., але тоді він мав назву Комунарський. У грудні 1968 року від земель району відійшла частина площі до нового Слов'яносербського району і район отримав назву — Перевальський. У 2014 році Чорнухинська селищна рада передана до Попаснянського району.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 8 селищних рад і 4 сільські ради, які об'єднують 36 населених пунктів (3 міста, 9 смт та 17 сіл і 7 селищ) і підпорядковані Перевальській районній раді. Адміністративний центр — місто Перевальськ.

Населення[ред.ред. код]

Населення становить

  • 71 444 (на 1 серпня 2013)
  • 82 800 (на 1 січня 2004)

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:[2]

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[3]

російська українська білоруська
Перевальський район 76,4 23,2 0,1
м. Перевальськ 89,2 10,4 0,1
м. Артемівськ 87,7 11,8 0,2
м. Зоринськ 82,7 17,0 0,1
смт Байрачки 66,7 33,0 0,4
смт Бугаївка 35,1 64,5 0,1
смт Городище 97,8 2,2
смт Комісарівка 56,2 43,4 0,2
смт Михайлівка 23,1 76,4 0,2
смт Селезнівка 66,4 33,3
смт Фащівка 91,3 8,5 0,1
смт Центральний 53,6 45,5 0,7
смт Чернухине 87,4 11,7 0,0
смт Ящикове 58,9 40,5 0,4
Андріанопільська сільрада 15,8 83,8
Малоіванівська сільрада 3,4 96,6
Петрівська сільрада 32,3 66,8 0,3
Червонопрапорська сільрада 41,3 58,3 0,4

Економіка[ред.ред. код]

Провідні галузі економіки та їх питома вага:

  • промисловість — 58,5% від валу по району;
  • сільське господарство — 24,5%;
  • транспорт та зв'язок 1,3%;
  • будівництво — 1,2%
  • торгівля та громадське харчування — 14,5%.

Асортимент місцевої продукції: вугілля, агломероване вугілля, стальне та чавунне литво, зварні металоконструкції, крани, кран-балки, ковбасні вироби, хлібобулочні вироби, макаронні вироби, борошно, олія, масло тваринне, яєчний порошок, м'ясо, м'ясо птиці, молоко, яйце, зерно, соняшник.

Транспорт і комунікації[ред.ред. код]

Транспортна мережа загального користування:

  • залізничних колій — 95,8 км (ЛуганськДебальцеве, Дебальцеве—Куп'янськ, Дебальцеве—Звірьове);
  • тролейбусних ліній — 9,8 км (працювало до 2008 року);
  • автомобільних доріг загальнодержавного значення — 41,3 км, місцевого значення — 223,5 км, в тому числі територіальні — 17,4 км, районні — 137,3 км, сільські — 68,8 км.

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E40М03 та E50М04.

Кількість мостів — 25 шт. (автомобільні) загальною довжиною 501 м, в тому числі 2 шляхопроводу (43,39 м), 2 територіальних (103 м), 15 районних (197 м), 5 сільських (86 м).

Поштові послуги в районі надає Перевальська дирекція поштового вузла зв'язку, яка є філією українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». До її складу входять 27 відділень зв'язку.

Послуги електрозв'язку в районі надає ВАТ «Укртелеком» (послуги телеграфного, міжміського, міжнародного, міського та сільського зв'язку проводового мовлення).

Забезпеченість населення телефонними номерами — 17 одиниць на 100 сімей

ЗМІ[ред.ред. код]

Місцеве телебачення «Телесело» виходить в ефір Луганського обласного телебачення 2 рази на тиждень по 20 хвилин.

Місцевого радіомовлення в районі немає.

Районна газета «Народна трибуна» виходить щотижня тиражем 7200 екземплярів (видавці та засновники — Перевальська районна рада та трудовий колектив редакції).

Персоналії[ред.ред. код]

В районі народились:

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  2. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  3. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область.

Посилання[ред.ред. код]

Попаснянський район Кадіївка
Брянка
Слов'яносербський район
Донецька область
(Бахмутський район)
Лутугинський район
Донецька область
(Бахмутський район)
Дебальцеве
Донецька область
(Шахтарський район)
Антрацитівський район