Чорнухине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Чорнухине
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Попаснянський район
Рада Чорнухинська селищна рада
Код КОАТУУ: 4423657400
Основні дані
Засноване 1600
Статус з 1938 року
Площа 6,96 км²
Населення 6137 (01.01.2011)[1]
Густота 882 осіб/км²
Поштовий індекс 94340
Телефонний код +380 6441
Географічні координати 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д. / 48.32639; 38.51556Координати: 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д. / 48.32639; 38.51556
Водойма р.Кальміус, р. Чорнуха
Відстань
Найближча залізнична станція: Чорнухине
До райцентру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 94340, смт Чорнухине, вул. Леніна, 285
Карта
Чорнухине is located in Україна
Чорнухине
Чорнухине
Чорнухине is located in Луганська область
Чорнухине
Чорнухине

Commons-logo.svg Чорнухине у Вікісховищі

Чорну́хине — селище міського типу в України, в Попаснянському районі Луганської області. Поблизу смт ведеться видобуток вугілля. У самому селищі діє Свято-Миколаївський храм.

Під контролем сепаратистів ЛНР з 20 лютого 2015 року.

Населення[ред.ред. код]

9200 мешканців (1984), 7782 мешканці (2001). Видобуток вугілля.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище Чорнухине знаходиться за 63 км на північний схід від Донецька, за 8 км на схід Дебальцеве, за 73 км на північний захід від Луганська. У межах міста бере початок річка Чорнуха і її мілководні притоки, на одному з яких для постачання міста питною та технічною водою в радянський час було зведено Чорнухинське водосховище. На захід від основного житлового масиву смт розташована залізнична станція Чорнухине.

Історія[ред.ред. код]

Колишня назва — Чорнухинський пост Кальміуської паланки війська Запорізького  — 1600 р., слобода Чорнухине — 1778 р., село Чорнухине — 1892 р., смт Чорнухине — від 1938 р.

У XVII сторіччі на місці селища існувало два зимівника Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомих як «Поповий Яр» і «Чорнухин Байрак».

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1928 осіб (946 чоловіків та 982 жінки), налічувалось 242 дворових господарства, існували православна церква та поштова станція, проходило 3 щорічних ярмарки[2].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Чорнухинської волості, мешкало 2691 особа, налічувалось 327 дворів, існували православна церква, школа, 2 лавки, ренський погріб, відбувалось 3 щорічних ярмарки[3].

Російсько-українська війна[ред.ред. код]

14 серпня 2014 року в ході війни на сході України селище було звільнене українськими військами від проросійських терористів[4]. Але ще до 19 серпня 2014 року проводилася операція із зачистки від терористів[5]. 14 вересня під Чорнухиним загинули кулеметник 11-го тербату «Київська Русь» Козенко Олександр Сергійович та старший солдат Денис Ханчич. 21 вересня терористи з артилерії обстрілюють українські позиції в Чорнухиному, на деяких ділянках намагалися атакувати із застосуванням бронетехніки[6]. 12 жовтня 2014-го в приватне господарство потрапила мінометна міна при обстрілі терористів, 39-річний господар зазнав осколкових поранень шиї, невдовзі після госпіталізації помер[7].

7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Перевальського району і приєднано до Попаснянського району Луганської області[8].

18 жовтня 2014-го голова Луганської ОДА Геннадій Москаль особисто відвіз бригаду Укрпошти в Чорнухине — для погашення заборгованості по пенсіях. Заборгованість сягла 3-5-х місяців; щоб її погасити, знадобилося до 30 мільйонів гривень готівки, довезення супроводжували 2 БТР-и та кілька десятків автоматників[9].

Станом на 6 листопада пожвавилася діяльність терористів у районі Дебальцевського плацдарму поблизу Чорнухиного, переходять від обстрілів до атак позицій українських військ. У складі атакуючих — переважно російські «козаки», підкріплені РУЗВ «Град» [10].

1 січня 2015 року о 6.30 ранку бойовики «ЛНР» обстріляли з мінометів Чорнухине, зруйновані два приватні будинки, іще один будинок згорів; один мирний мешканець загинув, двоє зазнали поранень[11]. По уточнених даних, померло двоє цивільних, один військовик поранений[12]. 31 січня у бою поблизу селища Чорнухине загинули військовики 30-ї бригади командир танка капітан Роман Башняк, молодший сержант, механік-водій Олександр Лимарь та солдат-навідник Олександр Батурін, солдат Ковальчук Юрій Анатолійович[13], молодший сержант 30-ї бригади Віктор Садовець, солдати Ігор Волошин й Олександр Черепаха, військовики 15-го гірськопіхотного батальйону лейтенант Олег Довгий, солдат Михайло Григоришин та старший солдат Сергій Матусевич. 31 січня чи 6 лютого загинув старший солдат 30-ї бригади Роман Вербецький.

6 лютого в бою під час танкової атаки терористів зникли безвісти та загинули вояки 57-ї бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко, згодом впізнані серед загиблих; смертельного поранення осколком в голову зазнав старший солдат 15-го гірськопіхотного батальйону Олександр Капуш. Протягом 6-7 лютого рятувальники ДСНС спільно з волонтерами вивозили з Чорнухиного мешканців — через постійні обстріли. Вдалося за 2 дні евакуювати 106 людей, із них 20 дітей — 6-го вивезли 39 людей, з них 10 дітей, 7-го — 67 людей, у тому числі 10 дітей. Використовували два броньовані КрАЗи[14]. На ранок 9 лютого надходить звістка, що українські військові вибили бойовиків з Чорнухиного; бої за селище тривали протягом 7-8 лютого — підрозділи ЗС України та батальйон імені Іси Мунаєва[15]. 9 лютого українськими військовими в боях під Чорнухиним знищено 7 бойовиків[16].

10 лютого з в'язниці у Чорнухиному втекли 340 ув'язнених із тюрми № 23 здійснили в першій половині дня у вівторок, під вартою залишилися близько 30 осіб — втеча була здійснена після обстрілів терористами[17]. 12 лютого до Чорнухинської колонії повернулися 83 засуджених, ще 23 втікачі дісталися блок-постів Нацгвардії[18]. 15 лютого у бою під Чорнухиним поранений в ноги солдат 30-ї бригади Олег Кобченко. Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Кобченка вивозили до шпиталю, колона потрапила під обстріл. Відтоді вважався зниклим безвісти[19]. 17 лютого в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям, солдат 57-ї бригади Анатолій Шумило.

19 лютого 2015 року після ліквідації Дебальцевого як такого українські війська відійшли із Чорнухиного[20].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2300) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. http://espreso.tv/news/2014/08/15/syly_ato_zvilnyly_sche_try_naselenni_punkty_na_skhodi_ukrayiny
  5. Ясинувату і Жданівку зачищають від бойовиків
  6. Терористи атакують бійців АТО під Дебальцевим з важкої артилерії
  7. В результаті обстрілів на Луганщині є загиблий, поранені силовики та мирні мешканці — Г.Москаль
  8. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
  9. Г.Москаль у супроводі БТРів відвіз у прифронтове село 30 млн грн для виплати пенсій
  10. Терористи намагаються прорвати оборону сил АТО біля Дебальцевого
  11. Новий рік в Чорнухиному почався з обстрілів терористами. Загинув мирний мешканець
  12. Бойовики обстріляли Чернухіне, загинули два мирні жителі
  13. Ковальчук Юрій Анатолійович
  14. Мешканці прифронтового селища погодились евакуюватися тільки на броньованих КрАЗах
  15. Сили АТО вибили бойовиків з Чорнухиного, — Тимчук
  16. Силовики ліквідували поліцая терористів і його поплічників
  17. З колонії строгого режиму в Чорнухиному втекли 340 в'язнів, — ОБСЄ
  18. Тюремники кажуть, що зеки масово повертаються до Чорнухинської колонії
  19. Кобченко Олег Олександрович
  20. Чорнухине, Нікішине, Рідкодуб та Міус зайняті сепаратистами

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.