Чорнухине
| Селище Чорнухине | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Алчевський район |
| Громада | Алчевська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1600 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 6,96 км² |
| Населення | ▼6137 (01.01.2011)[1] |
| Густота | 882 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 94340 |
| Телефонний код | +380 6441 |
| Географічні координати | 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д.Координати: 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д. |
| Водойма | р.Кальміус, р. Чорнуха
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Чорнухине |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 80 км |
| - автошляхами: | 78 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 94340, смт Чорнухине, вул. Леніна, 285 |
| Карта | |
  Чорнухине | |
 Чорнухине | |
| |
|
| |
Чорну́хине — селище в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади.[2]
Поблизу смт ведеться видобуток вугілля. У самому селищі діє Свято-Миколаївський храм. Знаходиться на тимчасово окупованій території України. Під контролем сепаратистів «ЛНР» з 20 лютого 2015 року.
Населення[ред. | ред. код]
9200 мешканців (1984), 7782 мешканці (2001). Видобуток вугілля.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Селище Чорнухине знаходиться за 63 км на північний схід від Донецька, за 8 км на схід Дебальцеве, за 73 км на північний захід від Луганська. У межах міста бере початок річка Чорнуха і її мілководні притоки, на одному з яких для постачання міста питною та технічною водою в радянський час було зведено Чорнухинське водосховище. На захід від основного житлового масиву смт розташована залізнична станція Чорнухине.
Історія[ред. | ред. код]
Колишня назва — Чорнухинський пост Кальміуської паланки Війська Запорозького — 1600 р., слобода Чорнухине — 1778 р., село Чорнухине — 1892 р., смт Чорнухине — від 1938 р.
У XVII сторіччі на місці селища існувало два зимівника Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомих як «Поповий Яр» і «Чорнухин Байрак».
За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1928 осіб (946 чоловіків та 982 жінки), налічувалось 242 дворових господарства, існували православна церква та поштова станція, проходило 3 щорічних ярмарки[3].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Чорнухинської волості, мешкало 2691 особа, налічувалось 327 дворів, існували православна церква, школа, 2 лавки, ренський погріб, відбувалось 3 щорічних ярмарки[4].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
14 серпня 2014 року в ході війни на сході України селище було звільнене українськими військами від проросійських терористів[5]. Але ще до 19 серпня 2014 року проводилася операція із зачистки від терористів[6]. 14 вересня під Чорнухиним загинули кулеметник 11-го тербату «Київська Русь» Козенко Олександр Сергійович та старший солдат Денис Ханчич. 21 вересня терористи з артилерії обстрілюють українські позиції в Чорнухиному, на деяких ділянках намагалися атакувати із застосуванням бронетехніки[7]. 12 жовтня 2014-го в приватне господарство потрапила мінометна міна при обстрілі терористів, 39-річний господар зазнав осколкових поранень шиї, невдовзі після госпіталізації помер[8].
7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Перевальського району і приєднано до Попаснянського району Луганської області[9].
18 жовтня 2014-го голова Луганської ОДА Геннадій Москаль особисто відвіз бригаду Укрпошти в Чорнухине — для погашення заборгованості по пенсіях. Заборгованість сягала 3-5-х місяців; щоб її погасити, знадобилося до 30 мільйонів гривень готівки, довезення супроводжували 2 БТР-и та кілька десятків автоматників[10].
Станом на 6 листопада пожвавилася діяльність терористів у районі Дебальцевського плацдарму поблизу Чорнухиного, переходять від обстрілів до атак позицій українських військ. У складі атакуючих — переважно російські «козаки», підкріплені РУЗВ «Град» [11].
1 січня 2015 року о 6.30 ранку бойовики «ЛНР» обстріляли з мінометів Чорнухине, зруйновані два приватні будинки, іще один будинок згорів; один мирний мешканець загинув, двоє зазнали поранень[12]. По уточнених даних, померло двоє цивільних, один військовик поранений[13]. 31 січня у бою поблизу селища Чорнухине загинули військовики 30-ї бригади командир танка капітан Роман Башняк, молодший сержант, механік-водій Олександр Лимарь та солдат-навідник Олександр Батурін, солдат Ковальчук Юрій Анатолійович[14], молодший сержант 30-ї бригади Віктор Садовець, солдати Ігор Волошин й Олександр Черепаха, військовики 15-го гірськопіхотного батальйону лейтенант Олег Довгий, солдат Михайло Григоришин та старший солдат Сергій Матусевич. 31 січня чи 6 лютого загинув старший солдат 30-ї бригади Роман Вербецький.
6 лютого в бою під час танкової атаки терористів зникли безвісти та загинули вояки 57-ї бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко, згодом впізнані серед загиблих; смертельного поранення осколком в голову зазнав старший солдат 15-го гірськопіхотного батальйону Олександр Капуш. Протягом 6-7 лютого рятувальники ДСНС спільно з волонтерами вивозили з Чорнухиного мешканців — через постійні обстріли. Вдалося за 2 дні евакуювати 106 людей, із них 20 дітей — 6-го вивезли 39 людей, з них 10 дітей, 7-го — 67 людей, у тому числі 10 дітей. Використовували два броньовані КрАЗи[15]. На ранок 9 лютого надходить звістка, що українські військові вибили бойовиків з Чорнухиного; бої за селище тривали протягом 7-8 лютого — підрозділи ЗС України та батальйон імені Іси Мунаєва[16]. 9 лютого українськими військовими в боях під Чорнухиним знищено 7 бойовиків[17].
10 лютого з в'язниці у Чорнухиному втекли 340 ув'язнених із тюрми № 23 здійснили в першій половині дня у вівторок, під вартою залишилися близько 30 осіб — втеча була здійснена після обстрілів терористами[18]. 12 лютого до Чорнухинської колонії повернулися 83 засуджених, ще 23 втікачі дісталися блок-постів Нацгвардії[19]. 15 лютого у бою під Чорнухиним поранений в ноги солдат 30-ї бригади Олег Кобченко. Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Кобченка вивозили до шпиталю, колона потрапила під обстріл. Відтоді вважався зниклим безвісти[20]. 17 лютого в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям, солдат 57-ї бригади Анатолій Шумило.
19 лютого 2015 року після ліквідації Дебальцевого як такого українські війська відійшли із Чорнухиного[21].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2300) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Сили АТО звільнили ще три населені пункти на сході України. Еспресо TV. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Ясинувату і Жданівку зачищають від бойовиків. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
- ↑ Терористи атакують бійців АТО під Дебальцевим з важкої артилерії. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 22 вересня 2014.
- ↑ В результаті обстрілів на Луганщині є загиблий, поранені силовики та мирні мешканці — Г.Москаль
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
- ↑ Г.Москаль у супроводі БТРів відвіз у прифронтове село 30 млн грн для виплати пенсій
- ↑ Терористи намагаються прорвати оборону сил АТО біля Дебальцевого
- ↑ Новий рік в Чорнухиному почався з обстрілів терористами. Загинув мирний мешканець
- ↑ Бойовики обстріляли Чернухіне, загинули два мирні жителі[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Ковальчук Юрій Анатолійович
- ↑ Мешканці прифронтового селища погодились евакуюватися тільки на броньованих КрАЗах[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Сили АТО вибили бойовиків з Чорнухиного, — Тимчук
- ↑ Силовики ліквідували поліцая терористів і його поплічників
- ↑ З колонії строгого режиму в Чорнухиному втекли 340 в'язнів, — ОБСЄ
- ↑ Тюремники кажуть, що зеки масово повертаються до Чорнухинської колонії
- ↑ Кобченко Олег Олександрович
- ↑ Чорнухине, Нікішине, Рідкодуб та Міус зайняті сепаратистами
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
