Чорнухине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Чорнухине
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Попаснянський район
Рада Чорнухинська селищна рада
Код КОАТУУ: 4423657400
Основні дані
Засноване 1600
Статус із 1938 року
Площа 6,96 км²
Населення 6137 (01.01.2011)[1]
Густота 882 осіб/км²
Поштовий індекс 94340
Телефонний код +380 6441
Географічні координати 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д. / 48.32639; 38.51556Координати: 48°19′35″ пн. ш. 38°30′56″ сх. д. / 48.32639° пн. ш. 38.51556° сх. д. / 48.32639; 38.51556
Водойма р.Кальміус, р. Чорнуха
Відстань
Найближча залізнична станція: Чорнухине
До райцентру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 94340, смт Чорнухине, вул. Леніна[джерело?], 285
Карта
Чорнухине. Карта розташування: Україна
Чорнухине
Чорнухине
Чорнухине. Карта розташування: Луганська область
Чорнухине
Чорнухине

Commons-logo.svg Чорнухине у Вікісховищі

Чорну́хине — селище міського типу в України, в Попаснянському районі Луганської області. Поблизу смт ведеться видобуток вугілля. У самому селищі діє Свято-Миколаївський храм.

Під контролем сепаратистів «ЛНР» з 20 лютого 2015 року.

Населення[ред. | ред. код]

9200 мешканців (1984), 7782 мешканці (2001). Видобуток вугілля.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище Чорнухине знаходиться за 63 км на північний схід від Донецька, за 8 км на схід Дебальцеве, за 73 км на північний захід від Луганська. У межах міста бере початок річка Чорнуха і її мілководні притоки, на одному з яких для постачання міста питною та технічною водою в радянський час було зведено Чорнухинське водосховище. На захід від основного житлового масиву смт розташована залізнична станція Чорнухине.

Історія[ред. | ред. код]

Колишня назва — Чорнухинський пост Кальміуської паланки Війська Запорозького  — 1600 р., слобода Чорнухине — 1778 р., село Чорнухине — 1892 р., смт Чорнухине — від 1938 р.

У XVII сторіччі на місці селища існувало два зимівника Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомих як «Поповий Яр» і «Чорнухин Байрак».

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1928 осіб (946 чоловіків та 982 жінки), налічувалось 242 дворових господарства, існували православна церква та поштова станція, проходило 3 щорічних ярмарки[2].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Чорнухинської волості, мешкало 2691 особа, налічувалось 327 дворів, існували православна церква, школа, 2 лавки, ренський погріб, відбувалось 3 щорічних ярмарки[3].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

14 серпня 2014 року в ході війни на сході України селище було звільнене українськими військами від проросійських терористів[4]. Але ще до 19 серпня 2014 року проводилася операція із зачистки від терористів[5]. 14 вересня під Чорнухиним загинули кулеметник 11-го тербату «Київська Русь» Козенко Олександр Сергійович та старший солдат Денис Ханчич. 21 вересня терористи з артилерії обстрілюють українські позиції в Чорнухиному, на деяких ділянках намагалися атакувати із застосуванням бронетехніки[6]. 12 жовтня 2014-го в приватне господарство потрапила мінометна міна при обстрілі терористів, 39-річний господар зазнав осколкових поранень шиї, невдовзі після госпіталізації помер[7].

7 жовтня 2014 року селище було виключено зі складу Перевальського району і приєднано до Попаснянського району Луганської області[8].

18 жовтня 2014-го голова Луганської ОДА Геннадій Москаль особисто відвіз бригаду Укрпошти в Чорнухине — для погашення заборгованості по пенсіях. Заборгованість сягла 3-5-х місяців; щоб її погасити, знадобилося до 30 мільйонів гривень готівки, довезення супроводжували 2 БТР-и та кілька десятків автоматників[9].

Станом на 6 листопада пожвавилася діяльність терористів у районі Дебальцевського плацдарму поблизу Чорнухиного, переходять від обстрілів до атак позицій українських військ. У складі атакуючих — переважно російські «козаки», підкріплені РУЗВ «Град» [10].

1 січня 2015 року о 6.30 ранку бойовики «ЛНР» обстріляли з мінометів Чорнухине, зруйновані два приватні будинки, іще один будинок згорів; один мирний мешканець загинув, двоє зазнали поранень[11]. По уточнених даних, померло двоє цивільних, один військовик поранений[12]. 31 січня у бою поблизу селища Чорнухине загинули військовики 30-ї бригади командир танка капітан Роман Башняк, молодший сержант, механік-водій Олександр Лимарь та солдат-навідник Олександр Батурін, солдат Ковальчук Юрій Анатолійович[13], молодший сержант 30-ї бригади Віктор Садовець, солдати Ігор Волошин й Олександр Черепаха, військовики 15-го гірськопіхотного батальйону лейтенант Олег Довгий, солдат Михайло Григоришин та старший солдат Сергій Матусевич. 31 січня чи 6 лютого загинув старший солдат 30-ї бригади Роман Вербецький.

6 лютого в бою під час танкової атаки терористів зникли безвісти та загинули вояки 57-ї бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко, згодом впізнані серед загиблих; смертельного поранення осколком в голову зазнав старший солдат 15-го гірськопіхотного батальйону Олександр Капуш. Протягом 6-7 лютого рятувальники ДСНС спільно з волонтерами вивозили з Чорнухиного мешканців — через постійні обстріли. Вдалося за 2 дні евакуювати 106 людей, із них 20 дітей — 6-го вивезли 39 людей, з них 10 дітей, 7-го — 67 людей, у тому числі 10 дітей. Використовували два броньовані КрАЗи[14]. На ранок 9 лютого надходить звістка, що українські військові вибили бойовиків з Чорнухиного; бої за селище тривали протягом 7-8 лютого — підрозділи ЗС України та батальйон імені Іси Мунаєва[15]. 9 лютого українськими військовими в боях під Чорнухиним знищено 7 бойовиків[16].

10 лютого з в'язниці у Чорнухиному втекли 340 ув'язнених із тюрми № 23 здійснили в першій половині дня у вівторок, під вартою залишилися близько 30 осіб — втеча була здійснена після обстрілів терористами[17]. 12 лютого до Чорнухинської колонії повернулися 83 засуджених, ще 23 втікачі дісталися блок-постів Нацгвардії[18]. 15 лютого у бою під Чорнухиним поранений в ноги солдат 30-ї бригади Олег Кобченко. Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Кобченка вивозили до шпиталю, колона потрапила під обстріл. Відтоді вважався зниклим безвісти[19]. 17 лютого в бою поблизу Чорнухиного зазнав поранення, несумісного із життям, солдат 57-ї бригади Анатолій Шумило.

19 лютого 2015 року після ліквідації Дебальцевого як такого українські війська відійшли із Чорнухиного[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2300) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. http://espreso.tv/news/2014/08/15/syly_ato_zvilnyly_sche_try_naselenni_punkty_na_skhodi_ukrayiny
  5. Ясинувату і Жданівку зачищають від бойовиків. Архів оригіналу за 21 серпень 2014. Процитовано 19 серпень 2014. 
  6. Терористи атакують бійців АТО під Дебальцевим з важкої артилерії. Архів оригіналу за 23 липень 2015. Процитовано 22 вересень 2014. 
  7. В результаті обстрілів на Луганщині є загиблий, поранені силовики та мирні мешканці — Г.Москаль
  8. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
  9. Г.Москаль у супроводі БТРів відвіз у прифронтове село 30 млн грн для виплати пенсій
  10. Терористи намагаються прорвати оборону сил АТО біля Дебальцевого
  11. Новий рік в Чорнухиному почався з обстрілів терористами. Загинув мирний мешканець
  12. Бойовики обстріляли Чернухіне, загинули два мирні жителі[недоступне посилання з серпень 2019]
  13. Ковальчук Юрій Анатолійович
  14. Мешканці прифронтового селища погодились евакуюватися тільки на броньованих КрАЗах[недоступне посилання з серпень 2019]
  15. Сили АТО вибили бойовиків з Чорнухиного, — Тимчук
  16. Силовики ліквідували поліцая терористів і його поплічників
  17. З колонії строгого режиму в Чорнухиному втекли 340 в'язнів, — ОБСЄ
  18. Тюремники кажуть, що зеки масово повертаються до Чорнухинської колонії
  19. Кобченко Олег Олександрович
  20. Чорнухине, Нікішине, Рідкодуб та Міус зайняті сепаратистами

Джерела[ред. | ред. код]