Імре Броді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імре Броді
Bródy Imre.jpg
Народився 23 грудня 1891(1891-12-23)
Дьюла, Бекеш, Угорщина
Помер 20 грудня 1944(1944-12-20) (52 роки)
Мюльдорф, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх
·Ентероколіт
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Угорщина
Діяльність фізик, винахідник, інженер
Alma mater Будапештський університет (1913)

Імре Броді (угор. Bródy Imre; 23 грудня 1891(18911223), Дюла, Австро-Угорщина — 20 грудня 1944, Мюльдорф-на-Інні, Німеччина[1]) — угорський фізик і інженер, який у 1936 році довів до серійного виробництва криптонову лампу — лампу розжарювання, заповнену азотом з домішкою криптону.

Імре Броді доводився племінником угорському письменнику Шандору Броді. Загинув у період Голокосту в Угорщині[ru].

Біографія[ред. | ред. код]

Отримавши освіту в Будапешті, він написав докторську дисертацію на тему «Хімічна константа одноатомних газів». Деякий час він викладав у середній школі, після чого став доцентом прикладної фізики в Університеті Науки, де проводив дослідження в галузі питомої і молекулярної теплоємності. З 1920 року він працював разом з Максом Борном у Геттінгенському університеті. Вони спільно працювали над теорією динамічної кристалічної решітки. Повернувшись додому в 1923 році, він до самої смерті працював інженером науково-дослідної лабораторії Tungsram у Будапешті, а в кінці 1920-х очолив «криптоновий проект» Tungsram — розробку високоефективних і довговічних криптонових ламп розжарювання.

Лампи розжарювання першої половини XX століття заповнювалися азотом, але вже на початку першої світової війни Ріхард запропонував Якобі заповнювати їх сумішшю азоту і інертних газів. У 1920-ті роки подібні експерименти проводились у багатьох країнах, з використанням найбільш доступного (але все ж неприйнятно дорогого в ті роки) важкого інертного газу аргону. Жорж Клод першим запропонував замінити аргон криптоном, що повинно було знизити теплові втрати, а експериментально цю ідею першим перевірив Броді. У лютому 1929 року він встановив, що додання криптону знижує не тільки теплові втрати, але й дифузію газу в вольфрамову нитку розжарення — що робило лампу більш довговічною. 1 серпня 1930 року Tungsram отримала патент на винайдену Броді криптонову лампу[2].

Після простого за формою експерименту було теоретичне опрацювання процесів, що відбуваються в суміші азоту з малою (порядку декількох відсотків) кількістю інертного газу. Броді теоретично і експериментально довів, що найбільший виграш досягається при використанні найважчого інертного газу — криптону; навпаки, як показали досліди Броді і Еміля Тейца (угор. Emil Teisz) 1931 року, найлегший гелій для ламп розжарювання неприйнятний[3].

У липні 1931 року лабораторія Броді виготовила шість дослідних криптонових ламп; незалежні випробування в берлінській лабораторії показали, що середній термін служби криптонової лампи майже в чотири рази перевершує термін служби звичайної лампи розжарювання (1124 години проти 299 годин). До 1934 року Броді визначив оптимальні конфігурації ниток розжарювання і запатентував класичну грибоподібну форму балона криптонової лампи, а потім запропонував альтернативну еліпсоїдну форму. До запуску криптонової лампи в серію залишалося лише довести собівартість літра криптону з 800 рейхсмарок до не більше 6 марок[4].

Фірми-виробники газів (Linde, Air Liquide[ru], IG Farben) вважали завдання неможливим, і тільки в 1936 погодилися побудувати в Айке завод з виробництва криптону. Завод, який вступив у дію навесні 1938 року, юридично належав Tungsram, але фактично контролювався Linde[5]. На думку Броді, Linde не змогла забезпечити належну якість газу. Він зайнявся розробкою нового способу отримання криптону і в 1941 році, спільно з Тібором Міхаловіцем, запропонував нову технологію, яка істотно відрізнялася від технології Linde. Плани Tungsram відкрити в 1942 році друге, незалежне від Linde, виробництво криптону не були реалізовані через початок другої світової війни[6].

Незважаючи на проблеми з заводом Айке, у 1936 році Tungsram почав великосерійне виробництво криптонових ламп, а в 1938—1939 їх випуск досяг 4,7 млн штук (20 % від загального випуску ламп розжарювання на Tungsram)[7].

Після вторгнення німецьких військ у Будапешт (березень 1944 року) Tungsram влаштувала на території заводу в Будапешті притулок для співробітників-євреїв[8]. Броді ховався там від облав до вересня 1944 року (за іншими джерелами до 3 липня 1944). Дізнавшись, що його дружина і дочка заарештовані, він вийшов з підпілля і пішов у місто, сказавши «якщо їх вб'ють, я вже не хочу жити …» (в англійському перекладі If they are slain I do not want to live either)[9]. За твердженням доктора Іштвана Ваго, який відвідував лекції Броді в єврейському Відкритому університеті, Броді був заарештований, відправлений в Освенцім і загинув там[10]. Насправді він помер у концтаборі Мюльдорф[11], який входив у «систему» табору Дахау.

На його честь у 1950 році була заснована Премія Імре Броді[hu].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Imre Bródy. Encyclopaedia Britannica. 
  2. Jeney, Gaspar, 1990, с. 63
  3. Jeney, Gaspar, 1990, с. 63, 64
  4. Jeney, Gaspar, 1990, с. 64, 65
  5. Jeney, Gaspar, 1990, с. 68
  6. Jeney, Gaspar, 1990, с. 66, 68, 79
  7. Jeney, Gaspar, 1990, с. 86
  8. Засновники компанії брати Еггери і її беззмінний гендиректор з 1918 по 1944 рік Леопольд Ашнер — євреї. Ашнер був заарештований у травні 1944, відправлений у Маутаузен, а потім Tungsram викупила його і переправила до Швейцарії.
  9. Jeney, Gaspar, 1990, с. 93
  10. The Horthy Era and Fascism (en). iremember.hu. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2013-9-7. 
  11. Imre Bródy. Encyclopaedia Britannica. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]