Індигенат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Індигена́т (від лат. indigena — «місцевий», «тубільний») — у Речі Посполитій привілей про визання за шляхтичем-іноземцем шляхетства країни проживання (тобто, Речі Посполитої). Після процедури індигенату іноземець та його рід набували усі права і свободи місцевої шляхти. За всю історію Речі Посполитої індигенат отримали 413 іноземні роди. До 1578 року індигенат надавася рішенням короля і сейма, а після 1641 року — винятково сейма.

Роди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]