Натуралізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Натуралізація — процес надання іноземцю громадянства певної країни уповноваженими на те органами. Розрізняють два види натуралізіції: за законом та за заявою.

Натуралізація в Україні[ред.ред. код]

Порядок прийняття до громадянства України визначений в ст. 9 Закону України «Про громадянство України»[1].

Іноземець або особа без громадянства можуть подати клопотання про прийняття до громадянства, яке може бути задоволене за наступних умов:

  1. визнання і дотримання Конституції України та законів України;
  2. подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
  3. безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;
  4. отримання дозволу на імміграцію;
  5. володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;
  6. наявність законних джерел існування.

Положення, передбачені пунктами 3-6 частини не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

Денатуралізація[ред.ред. код]

Денатуралізація — це позбавлення громадянства, що було набуте шляхом натуралізації або виходом із громадянства.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.