Індрек Гарґла

From Вікіпедія
Jump to navigation Jump to search
Індрек Гарґла
Indrek.Hargla.IMGP5929.JPG
Народився 12 липня 1970(1970-07-12)[1] (49 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Діяльність письменник, письменник-фантаст
Alma mater Тартуський університет
Знання мов естонська[2]
Батько Jaan Sootakd

Індрек Гарґла (ест. Indrek Hargla) (псевдонім), справжнє ім'я Індрек Соотак (ест. Indek Sootak), народився 12 липня 1970 року в Таллінні — естонський письменник і сценарист, один з найвідоміших авторів наукової фантастики та детективів у Естонії. Також публікувався під псевдонімами Андрій Голіков (ест. Andrej Golikov) та Марат Файзієв (ест. Marat Faizijev).

Індрек Гарґла закінчив юридичний факультет Тартуського університету в 1993 році і працював до квітня 2012 року в Міністерстві закордонних справ Естонії. Згодом він вирішив присвятити себе винятково письменству.

Індрек Гарґла, Фестиваль думок (ест. Arvamusfestival) 2015 року

Його батько Яан Соотак, професор кримінального права в Тартуському університеті, а мати, Варьє Соотак, — філолог. Його дружина — естонська дитяча письменниця Гелі Ілліпе-Соотак.

Творчість[edit | edit source]

Індрек Гарґла пише оповідання, короткі повісті та романи. Він є упорядником декількох збірок, а також антології «Жахлива Естонія» (ест. Õudne Eesti). Гарґла часто використовує елементи літератури жахів у своїх творах. Кілька його праць належать до жанру альтернативної історії. Його твори також зазнали сильного впливу детективного жанру. Серед естонської фантастики відома серія оповідань про детектива Мечислава Ґарповського (ест. Miecislaw Grpowski), а також серія романів з альтернативної історії Естонії (передусім м. Тарту), головні герої яких авантюрист «Француз» (ест. French) та шаманська родина на хуторі Сювагавва (ест. Süvahavva).

У 2010 році серія його романів про середньовічного детектива, талліннського аптекаря Мельхіора Вакенштеде (ест. Melchior Wakenstede), здобула шалену популярність в Естонії[3], [4]. Станом на 2019 рік опубліковано сім романів, сюжети про Мельхіора представлено на театральній сцені[5], плануються також зйомки фільму.

У 2012 році з’явились за сценаріями Гарґли естонські телесеріали «Альпійський дім» (ест. Alpimaja)[6] та «Сювагавва»[7].

Твори Індрека Гарґли неодноразово оцінювали як технічно майстерні. Тексти характеризуються жанровою чистотою та цілісністю, логічною композицією та дотриманням жанрових правил. У той же час письменникові дорікають слабкою психологічною розробкою персонажів[8], а також надмірно жорсткою християнською етикою[9].

Твори Індрека Гарґла перекладено німецькою, угорською, латвійською, фінською та французькою мовами. З 2012 по 2015 рік він був членом Спілки письменників Естонії, з якої вийшов через політичні причини[10].

Соціально-політична позиція[edit | edit source]

Окрім літератури Індрек Гарґла час від часу виступає у пресі з соціальних питань. Так, 2012 року він критично висловився стосовно перспектив зміни політичного курсу Естонії, адже на його погляд діяльність уряду визначається не розумом того чи іншого політика, а партійними традиціями[11]. У 2014 році, у зв'язку з анексією Криму та військовими діями Російської Федерації на Сході України він заявив, що не буде купувати в магазині естонську продукцію з написами російською мовою[12]. Він також заборонив перекладати свої твори російською[13].

Літературний доробок[edit | edit source]

Романи[edit | edit source]

Серія «Кримінальний роман про старий Таллінн» (ест. Kriminaalromaan vanast Tallinnast)[edit | edit source]

Повісті[edit | edit source]

  • Gondvana lapsed (1999)
  • Uskmatuse hind (1999)
  • Excelsuse konkistadoorid (1999)
  • Pan Grpowski jõulud (1999)
  • Obernoni Apokrüüf (2000)
  • Capaneusi Harta (2000)
  • Mees, kes ei joonud viskit (2001)
  • Väendru (2001)
  • Hathawareti teener (2002) ISBN 9985-9380-5-4
  • Maris Stella (2003) ISBN 9985-9383-7-2
  • Tagasi tulevikku IV (2003)
  • Doanizarre udulaam (2009); (Kirjastus Paradiis, 2017, ISBN 978-9949-9896-0-7)

Оповідання[edit | edit source]

  • Deja-vu (1998)
  • Õnnekosk (1998)
  • Gondvana lapsed (1998)
  • Kliendi soov (1999)
  • Spitzbergeni nokturn (1999)
  • Kindel linn (1999)
  • Kõik võimalused maailmas (1999)
  • Koobassaare heinaküün (2000)
  • Nad tulevad täna öösel! (1) (2000)
  • Eeben (2000)
  • Nad tulevad täna öösel! (2) (2000)
  • Diplomitöö (2000)
  • Sierra Titauna nekropol (2000)
  • Aleana (2000)
  • Kuningas Christeri Mõõk ja Ingrid (2000)
  • Sindbadi kaheksas reis (2000)
  • Heeringakaupmees Hendriku mõrsja (2000)
  • Sild üle vaevavete (2000)
  • Rabaröövel (2000)
  • Meninos da rua (2000)
  • Isa süda (2001)
  • Fusion (2001)
  • Kevade tulek (2001)
  • Mees Assisi linnast (2001)
  • Liiga hilja (2001)
  • Veneetsia peeglite mõistatus (2001)
  • Paroodiad (2001)
  • Uneparandaja (2001)
  • Pengringeerion (2001)
  • Kord kuult (The Order from the Moon) (2001)
  • Sõber selvas (2001)
  • Terve maailm (2001)
  • Sindbadi üheksas reis (2001)
  • Vereta jaht (2001)
  • Enesemääramisõigus (2002)
  • Vend Rus (2002)
  • Püha Graal – 1984 (2002)
  • Cuncti simus concanentes: Ave Maria (2002)
  • Novembrivalss Vanal väljakul (2002)
  • Vlad (2003)
  • Viljakoll (2004)
  • Tagasi süütusesse (2004)
  • Minu päevad Liinaga (2008)
  • Apteeker Melchior ja katustel tantsija (2010)
  • Õnnelik robot (2019)

Збірки[edit | edit source]

  • Nad tulevad täna öösel! (2000)
  • Pan Grpowski üheksa juhtumit (2001) ISBN 9985-9271-9-2
  • Hathawareti teener (2002)
  • Roos ja lumekristall (2006) ISBN 9949-420-33-4
  • Suudlevad vampiirid (2011)

Антології[edit | edit source]

Сценарії телесеріалів[edit | edit source]

  • Alpimaja (2012)
  • Süvahavva (2012)
  • Kuum jälg (2015)
  • Merivälja (2017)

Вистави[edit | edit source]

  • Andromeda saar
  • Wabadusrist (2013)
  • Testamenditäitjad (2014)
  • Viimane mustpea (2014)

Примітки[edit | edit source]

  1. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. TOP 30 ⟩ Möödunud aasta kõige populaarsemad raamatud on selgunud. https://postimees.ee (et). Процитовано 14.02.2020. 
  4. Rahva Raamat avaldas oma mulluse müügitabeli esisaja. https://postimees.ee (et). Процитовано 14.02.2020. 
  5. Mattisen T. Indrek Hargla kriminaalne lugu Mustpeade majas // Sirp. — 26.09.2014. https://www.sirp.ee (et). Процитовано 15.02.2020. 
  6. Alpimaja (фільм). https://etv.err.ee (et). Процитовано 15.02.2020. 
  7. Süvahavva (фільм). https://kanal2.postimees.ee (et). Процитовано 15.02.2020. 
  8. Ruben A. Indrek Hargla psühhoanalüütiliselt // Sirp. — 19.01.2007. https://www.sirp.ee (et). Процитовано 15.02.2020. 
  9. Põlvder P. Kas lugeda mööndustega või mööndusteta? : Indrek Hargla „Kolmevaimukivi“ lood on hästi kirjutatud, kuid ülemäära ettearvatavad // Sirp. — 23.11.2018. https://www.sirp.ee (et). Процитовано 15.02.2020. 
  10. Недовольный шумихой вокруг Андрея Иванова Индрек Харгла вышел из Союза писателей. https://rus.postimees.ee (ru). Процитовано 14.02.2020. 
  11. Писатель Индрек Харгла: президентом Эстонии мог бы стать Рейн Рауд. https://rus.err.ee (ru). Процитовано 15.02.2020. 
  12. Эстонский писатель: то, что эстонцы маркируют продукты на русском, стыдно. https://rus.postimees.ee (ru). Процитовано 14.02.2020. 
  13. Наш Лукьяненко. https://angels-chinese.livejournal.com (ru). Процитовано 14.02.2020. 

Див. також[edit | edit source]