Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
Засновано | 7 липня 1960 | |||
Приналежність | НАН України | |||
Сфера |
патологія онкологія радіобіологія | |||
Кількість співробітників | 284 | |||
Контакт
| ||||
Ключові особи | Чехун Василь Федорович[1] | |||
Країна | Україна | |||
Адреса |
Україна 03022, Київ-22, вул. Васильківська, 45 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація |
НАН України | |||
Вебсторінка | iepor.org.ua/uk/ | |||
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України (ІЕПОР) — науково-дослідний інститут у складі Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, що спеціалізується в галузі онкології, експериментальної патології та радіобіології.
Станом на 2010-ті роки Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України — потужний академічний центр із значним матеріально-технічним ресурсом і кадровим потенціалом, що має 50-річний досвід роботи в галузі експериментальної і клінічної онкології.
Історія[ред. | ред. код]
Інститут експериментальної і клінічної онкології МОЗ УРСР було засновано 7 липня 1960 року з метою «…посилення наукових досліджень в галузі онкології, надання практичної допомоги охороні здоров'я і підготовки кадрів кваліфікованих лікарів-онкологів»[2]. Установу перейменовано в Інститут проблем онкології та підпорядковано Академії наук України 14 травня 1971 року.[3]. Відповідно до Постанови Президії АН УРСР № 571 від 29 грудня 1978 року, інституту присвоєно ім'я Кавецького Ростислава Євгеновича.
У 1990 році у зв'язку із розширенням досліджень в галузі радіобіології, які набули особливого значення у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, установу було перейменовано в «Інститут проблем онкології та радіобіології».[4].
Теперішня назва — «Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України» з 11 грудня 1991 року.[5]
7 липня 2010 року виповнилось 50 років від дня заснування Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, якому належить визначна роль у розвитку вітчизняної й світової онкологічної науки.[6]
Наукові та медичні дослідження[ред. | ред. код]
Широкий спектр досліджень, що були проведені в інституті, став підґрунтям для формування вітчизняної наукової школи онкологів-експериментаторів, базовою ідеологією яких стала концепція взаємодії пухлини і організму.
Завдяки наполегливій та плідній праці співробітників в установі були започатковані та сьогодні активно розвиваються пріоритетні напрями досліджень, які знаходять широке визнання серед світової спільноти, а саме «Радіобіологічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС», «Вивчення біологічної дії лазерного випромінювання та розробка методів фотодинамічної терапії пухлин», «Стовбурові клітини в онкології», «Вивчення патогенетичних аспектів метастазування», «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності», «Фундаментальні механізми, засоби і методи сорбційної детоксикаційної терапії».
Серед найбільш важливих інноваційних розробок науковців інституту є технології ранньої та диференційної діагностики передпухлинних та пухлинних процесів різної локалізації згідно сучасної класифікації ВООЗ; методи оцінки чутливості новоутворень до протипухлинних препаратів для прогнозування ефективності медикаментозної терапії та індивідуалізації схем лікування хворих; медико-генетичне консультування онкологічних хворих та членів їх родин; оцінка нестабільності геному лімфоцитів периферичної крові; визначення індивідуальної радіаційної чутливості людини.
Розроблено оригінальний препарат — протипухлинну вакцину на основі пухлинних антигенів хворого та ад'юванта мікробного походження (Сертифікат МОЗ України № 411/03-300200000 від 9.12.2003 р.).
Вагомих успіхів досягнуто у галузі нанотехнологій, зокрема вперше отримані нанокомпозити оксиду заліза для створення векторної системи доставки протипухлинних препаратів.
Велику увагу інститут приділяє координації наукових досліджень в галузі експериментальної і клінічної онкології, яка здійснюється шляхом укладання міжгалузевих договорів із науково-дослідними й навчальними закладами МОЗ та АМН України, обласними та міськими онкологічними диспансерами з метою впровадження розробок фундаментальної онкології у медичну практику. У березні 2010 року на базі інституту розпочала свою плідну діяльність проблемна комісія «Онкологія» МОЗ та АМН України. Поряд з цим, представлення досягнень вітчизняної онкології у міжнародних організаціях; встановлення тісних наукових контактів з рядом університетів та онкологічних центрів Великої Британії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Франції, США, Швеції, Швейцарії, Японії та інш.
З 1994 року інститут є єдиним від України членом Європейського співтовариства протиракових інститутів (OECI-EEIG).[7] Провідні фахівці установи є асоційованими членами міжнародних організацій: ASCO[en], BACR[en], EACR, ESMO, ESHO, INCTR, МАНЕБ, ЮНЕСКО.
Наукові досягнення високо оцінені Урядом України і науковою громадськістю. Лауреатами державних премій є 14 вчених, іменні премії Національної академії наук України — присуджено 20 науковцям, 7 вченим присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Науковий доробок складає понад 150 патентів України на винаходи та понад 300 монографічних видань, які високо оцінені світовою науковою спільнотою.
Наукові форуми[ред. | ред. код]
Інститут проводить численні вітчизняні та міжнародні наукові форуми, найбільш вагомі з них:
- Всесоюзний симпозіум «Роль стовбурових клітин в лейкозо- та канцерогенезі» (1977);
- Міжнародний симпозіум «Стовбурові та імунокомпетентні клітини в нормі і при пухлинному рості» (1981);
- 7th International Conference on Human Tumor Markers (1990);
- ІІ Міжнародний з'їзд онкологів країн СНД «Онкологія-2000»;
- ІІІ науково-практична конференція «Проблеми онкогенетики: наукові і прикладні аспекти» (2002);
- Науково-практична конференція «Проблеми онкоімунології: наукові і прикладні аспекти» (2003);
- І Всеукраїнська науково-практична конференція «Вітчизняні протипухлинні препарати: аналіз сьогодення та погляд в майбутнє»(2004);
- Науково-практична конференція з міжнародною участю «Молекулярні основи та клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів» (2006);
- Міжнародна науково-практична конференція «Пухлинна гіпоксія та злоякісна прогресія» (2008);
- Щорічні конференції молодих дослідників «Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології»;
- Щорічні всеукраїнські семінари з онкогематології.
Пріоритетні напрямки досліджень Інституту[ред. | ред. код]
Наукова тематика Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України виконується відповідно перспективним напрямкам, які включають:
- Вивчення біології пухлинної клітини та її мікрооточення в розвитку молекулярних і клітинних механізмів онкогенезу з метою корекції взаємин «пухлина — організм»
- Визначення молекулярних та клітинних маркерів ініціації, промоції та прогресії з метою розробки методів ранньої та диференційної діагностики злоякісних новоутворень
- Визначення молекулярних аспектів фармакокорекції онкогенезу та формування лікарської резистентності злоякісної клітини й епігенетичних підходів до її модифікації з урахуванням впливу екологічних факторів
- Вивчення впливу наночастинок та нанокомпозитів на метаболізм нормальних та пухлинних клітин та розробка підходів до таргетної терапії та сорбційної детоксикації організму.
Науковий та кадровий потенціал[ред. | ред. код]
На сьогодні ІЕПОР НАН України є потужним центром наукових досліджень з найбільш актуальних проблем експериментальної патології, молекулярної онкології та біотехнології. В інституті функціонують 11 наукових відділів, на базі яких працюють 284 співробітника, в тому числі 140 наукових працівників, з них 1 академік НАН України, 25 докторів, 67 кандидатів наук та 17 аспірантів, які навчаються за спеціальностями — «онкологія» і «радіобіологія».
Визнанням наукових досягнень співробітників установи: присудження 18 Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки, 18 іменних премій видатних вчених НАН України, 8 звань заслуженого діяча науки і техніки України, 1 звання заслуженого лікаря України.
Адміністрація інституту[ред. | ред. код]
- Чехун Василь Федорович — директор Інституту:
- Бучинська Любов Георгіївна — заступник директора з наукової роботи;
- Воєйкова Ірина Михайлівна — учений секретар.
Структура Інституту[ред. | ред. код]
На базі Інституту плідно функціонують такі структури, як:
- Банк ліній тканин людини і тварин — унікальна колекція культур клітин та штамів пухлин для проведення експериментальних досліджень, що становить Національне надбання України;[8]
- Сектор науково-методичного та інструментального забезпечення наукових досліджень, який включає центр колективного користування науковими приладами «Молекулярна онкологія та біотехнологія ІЕПОР НАН України» та Центр експертиз із визначення канцерогенних факторів та молекулярно-біологічних маркерів пухлинного росту (№ПТ-456/08 від 30.12.2008 року), до функцій якого входить здійснення доклінічних токсикологічних, специфічних фармакологічних та фармакокінетичних досліджень (посвідчення ДФЦ МОЗ України № 5 від 26.07.2007 р.) лабораторія контролю якості медичних препаратів, яка проводить контроль чистоти та якості лікарських засобів. (Свідоцтво про атестацію від 03.08.07 р. №ПТ-0244/07).
Наукові відділи[ред. | ред. код]
- Відділ біохімії пухлинного росту — Залєток Софія Петрівна (зав. відділу);
- Відділ експериментальних клітинних систем — Кудрявець Юрій Йосипович (зав. відділу);
- Відділ імуноцитохімії та онкогематології — Глузман Данило Фішелевич (зав. відділу);
- Відділ конструювання засобів біотерапії раку — Потебня Григорій Платонович (зав. відділу);
- Відділ механізмів протипухлинної терапії — Чехун Василь Федорович (зав. відділу);
- Відділ мікрооточення пухлинних клітин — Осинський Сергій Петрович (зав. відділу);
- Відділ радіобіології та екології — Михайленко Віктор Михайлович (зав. відділу);
- Відділ регуляторних механізмів клітини — Бучинська Любов Георгіївна (зав. відділу);
- Відділ фармакокорекції онкогенезу — Соляник Галина Іванівна (зав. відділу);
- Відділ фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації — Ніколаєв Володимир Григорович (зав. відділу);
- Відділ науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності — П'ятчаніна Тетяна Віталіївна (зав. відділу).
Наукові лабораторії[ред. | ред. код]
- Лабораторія біології пухлинної клітини — Погрібний Петро Васильович (зав. лабораторії);
- Лабораторія біофізики — Сидорик Євген Петрович (зав. лабораторії);
- Лабораторія квантової нанобіології — Гамалія Микола Федорович (зав. лабораторії);
- Лабораторія сигнальних каскадів клітин — Сидоренко Світлана Павлівна (зав. лабораторії).
Вчена Рада Інституту[ред. | ред. код]
Члени Вченої ради Іепор ім. Р. Є. Кавецького НАН УКРАЇНИ
- Чехун Василь Федорович — академік НАН України, доктор медичних наук, професор, директор інституту, завідувач відділу механізмів протипухлинної терапії — Голова ради;
- Бучинська Любов Георгіївна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу регуляторних механізмів клітини, заступник директора інститут з наукової роботи;
- Воєйкова Ірина Михайлівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу конструювання засобів біотерапії раку, учений секретар інституту — Секретар ради;
- Матвєєв Сергій Вікторович — заступник директора інституту з загальних питань;
- Бережна Нінель Михайлівна — доктор медичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
- Бєздєнежних Наталя Олександрівна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу експериментальних клітинних систем;
- Гамалія Микола Федорович — доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії квантової нанобіології відділу радіобіології і екології;
- Глузман Данило Фішелевич — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу імуноцитохімії та онкогематології;
- Дружина Микола Олександрович — доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу радіобіології та екології;
- Залєток Софія Петрівна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біохімії пухлинного росту;
- Кудрявець Юрій Йосипович — доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу експериментальних клітинних систем;
- Лук'янова Наталія Юріївна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
- Михайленко Віктор Михайлович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу радіобіології та екології;
- Налєскіна Леся Анатоліївна — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
- Ніколаєв Володимир Григорович — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації;
- Осинський Сергій Петрович — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу мікрооточення пухлинних клітин;
- Півнюк Валентина Михайлівна — кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії експериментальної і клінічної остеології;
- Погрібний Петро Васильович — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини;
- Потебня Григорій Платонович — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу конструювання засобів біотерапії раку;
- Прокопенко Ігор Вікторович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії квантової нанобіології відділу радіобіології і екології, голова ПК;
- П'ятчаніна Тетяна Віталіївна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності;
- Сидорик Євген Петрович — доктор медичних наук, професор, завідувач лабораторії біофізики;
- Сидоренко Світлана Павлівна — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини;
- Соляник Галина Іванівна — доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу фармакокорекції онкогенезу;
- Шляховенко Володимир Олексійович — доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу біохімії пухлинного росту;
- Сєдаков Ігор Євгенович — доктор медичних наук, професор, головний лікар Донецького обласного протипухлинного центру.
Видавницька діяльність[ред. | ред. код]
Інститут є засновником Міжнародного науково-теоретичного часопису «Experimental oncology»[9] та науково-практичного часопису «Онкология», які мають широку популярність на теренах нашої вітчизни та далекого зарубіжжя, що свідчить про їх високий міжнародний рейтинг.
Відомі науковці Інституту[ред. | ред. код]
З інститутом пов'язана наукова діяльність видатних вчених нашої країни, які внесли вагомий внесок у вирішення найважливіших фундаментальних і прикладних питань молекулярної онкології, експериментальної патології, імунології та радіобіології:
- Балицький Костянтин Петрович
- Бутенко Зоя Андріївна
- Затула Дмитро Григорович
- Кавецький Ростислав Євгенович
- Мосієнко Володимир Сергійович
- Пінчук Вадим Григорович
- Сидоренко Світлана Павлівна
- Уманський Юліан Олександрович
- Кіндзельський Леонід Петрович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Управління справами Національної академії наук України
- ↑ Постанова Ради Міністрів УРСР № 1064 від 7 липня 1960 р.
- ↑ Розпорядження РМ УРСР № 371-р від 14.05.1971
- ↑ Постанова Президії АН УРСР № 319 від 5.12.1990 р.
- ↑ Постанова Президії НАН України № 332 від 11.12.91 р.
- ↑ Інститут експериментальної і клінічної онкології[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Європейське співтовариство протиракових інститутів (OECI-EEIG)[недоступне посилання з жовтня 2019](англ.)
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1709
- ↑ «Experimental oncology» [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- НОВІ РУБЕЖІ ПРОТИПУХЛИННОЇ ТЕРАПІЇ [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]