Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України
Основні дані
Засновано	7 липня 1960
Приналежність	НАН України
Сфера	патологія онкологія радіобіологія
Кількість співробітників	284
Контакт
Ключові особи	Чехун Василь Федорович
Країна	Україна
Адреса	Україна 03022, Київ-22, вул. Васильківська, 45
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська організація	НАН України
Вебсторінка	iepor.org.ua/uk/

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України (ІЕПОР) — науково-дослідний інститут у складі Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, що спеціалізується в галузі онкології, експериментальної патології та радіобіології.

Станом на 2010-ті роки Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України — потужний академічний центр із значним матеріально-технічним ресурсом і кадровим потенціалом, що має 50-річний досвід роботи в галузі експериментальної і клінічної онкології.

Історія

Інститут експериментальної і клінічної онкології МОЗ УРСР було засновано 7 липня 1960 року з метою «…посилення наукових досліджень в галузі онкології, надання практичної допомоги охороні здоров'я і підготовки кадрів кваліфікованих лікарів-онкологів». Установу перейменовано в Інститут проблем онкології та підпорядковано Академії наук України 14 травня 1971 року.. Відповідно до Постанови Президії АН УРСР № 571 від 29 грудня 1978 року, інституту присвоєно ім'я Кавецького Ростислава Євгеновича.

У 1990 році у зв'язку із розширенням досліджень в галузі радіобіології, які набули особливого значення у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, установу було перейменовано в «Інститут проблем онкології та радіобіології»..

Теперішня назва — «Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України» з 11 грудня 1991 року.

7 липня 2010 року виповнилось 50 років від дня заснування Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, якому належить визначна роль у розвитку вітчизняної й світової онкологічної науки.

Наукові та медичні дослідження

Меморіальна дошка академіку Кавецькому на будівлі ІЕПОР НАН України

Широкий спектр досліджень, що були проведені в інституті, став підґрунтям для формування вітчизняної наукової школи онкологів-експериментаторів, базовою ідеологією яких стала концепція взаємодії пухлини і організму.

Завдяки наполегливій та плідній праці співробітників в установі були започатковані та сьогодні активно розвиваються пріоритетні напрями досліджень, які знаходять широке визнання серед світової спільноти, а саме «Радіобіологічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС», «Вивчення біологічної дії лазерного випромінювання та розробка методів фотодинамічної терапії пухлин», «Стовбурові клітини в онкології», «Вивчення патогенетичних аспектів метастазування», «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності», «Фундаментальні механізми, засоби і методи сорбційної детоксикаційної терапії».

Серед найбільш важливих інноваційних розробок науковців інституту є технології ранньої та диференційної діагностики передпухлинних та пухлинних процесів різної локалізації згідно сучасної класифікації ВООЗ; методи оцінки чутливості новоутворень до протипухлинних препаратів для прогнозування ефективності медикаментозної терапії та індивідуалізації схем лікування хворих; медико-генетичне консультування онкологічних хворих та членів їх родин; оцінка нестабільності геному лімфоцитів периферичної крові; визначення індивідуальної радіаційної чутливості людини.

Розроблено оригінальний препарат — протипухлинну вакцину на основі пухлинних антигенів хворого та ад'юванта мікробного походження (Сертифікат МОЗ України № 411/03-300200000 від 9.12.2003 р.).

Вагомих успіхів досягнуто у галузі нанотехнологій, зокрема вперше отримані нанокомпозити оксиду заліза для створення векторної системи доставки протипухлинних препаратів.

Велику увагу інститут приділяє координації наукових досліджень в галузі експериментальної і клінічної онкології, яка здійснюється шляхом укладання міжгалузевих договорів із науково-дослідними й навчальними закладами МОЗ та АМН України, обласними та міськими онкологічними диспансерами з метою впровадження розробок фундаментальної онкології у медичну практику. У березні 2010 року на базі інституту розпочала свою плідну діяльність проблемна комісія «Онкологія» МОЗ та АМН України. Поряд з цим, представлення досягнень вітчизняної онкології у міжнародних організаціях; встановлення тісних наукових контактів з рядом університетів та онкологічних центрів Великої Британії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Франції, США, Швеції, Швейцарії, Японії та інш.

З 1994 року інститут є єдиним від України членом Європейського співтовариства протиракових інститутів (OECI-EEIG). Провідні фахівці установи є асоційованими членами міжнародних організацій: ASCO, BACR, EACR, ESMO, ESHO, INCTR, МАНЕБ, ЮНЕСКО.

Наукові досягнення високо оцінені Урядом України і науковою громадськістю. Лауреатами державних премій є 14 вчених, іменні премії Національної академії наук України — присуджено 20 науковцям, 7 вченим присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Науковий доробок складає понад 150 патентів України на винаходи та понад 300 монографічних видань, які високо оцінені світовою науковою спільнотою.

Наукові форуми

Інститут проводить численні вітчизняні та міжнародні наукові форуми, найбільш вагомі з них:

• Всесоюзний симпозіум «Роль стовбурових клітин в лейкозо- та канцерогенезі» (1977);
• Міжнародний симпозіум «Стовбурові та імунокомпетентні клітини в нормі і при пухлинному рості» (1981);
• 7th International Conference on Human Tumor Markers (1990);
• ІІ Міжнародний з'їзд онкологів країн СНД «Онкологія-2000»;
• ІІІ науково-практична конференція «Проблеми онкогенетики: наукові і прикладні аспекти» (2002);
• Науково-практична конференція «Проблеми онкоімунології: наукові і прикладні аспекти» (2003);
• І Всеукраїнська науково-практична конференція «Вітчизняні протипухлинні препарати: аналіз сьогодення та погляд в майбутнє»(2004);
• Науково-практична конференція з міжнародною участю «Молекулярні основи та клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів» (2006);
• Міжнародна науково-практична конференція «Пухлинна гіпоксія та злоякісна прогресія» (2008);
• Щорічні конференції молодих дослідників «Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології»;
• Щорічні всеукраїнські семінари з онкогематології.

Пріоритетні напрямки досліджень Інституту

Наукова тематика Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України виконується відповідно перспективним напрямкам, які включають:

• Вивчення біології пухлинної клітини та її мікрооточення в розвитку молекулярних і клітинних механізмів онкогенезу з метою корекції взаємин «пухлина — організм»
• Визначення молекулярних та клітинних маркерів ініціації, промоції та прогресії з метою розробки методів ранньої та диференційної діагностики злоякісних новоутворень
• Визначення молекулярних аспектів фармакокорекції онкогенезу та формування лікарської резистентності злоякісної клітини й епігенетичних підходів до її модифікації з урахуванням впливу екологічних факторів
• Вивчення впливу наночастинок та нанокомпозитів на метаболізм нормальних та пухлинних клітин та розробка підходів до таргетної терапії та сорбційної детоксикації організму.

Науковий та кадровий потенціал

На сьогодні ІЕПОР НАН України є потужним центром наукових досліджень з найбільш актуальних проблем експериментальної патології, молекулярної онкології та біотехнології. В інституті функціонують 11 наукових відділів, на базі яких працюють 284 співробітника, в тому числі 140 наукових працівників, з них 1 академік НАН України, 25 докторів, 67 кандидатів наук та 17 аспірантів, які навчаються за спеціальностями — «онкологія» і «радіобіологія».

Визнанням наукових досягнень співробітників установи: присудження 18 Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки, 18 іменних премій видатних вчених НАН України, 8 звань заслуженого діяча науки і техніки України, 1 звання заслуженого лікаря України.

Адміністрація інституту

• Чехун Василь Федорович — директор Інституту:
• Бучинська Любов Георгіївна — заступник директора з наукової роботи;
• Воєйкова Ірина Михайлівна — учений секретар.

Структура Інституту

На базі Інституту плідно функціонують такі структури, як:

• Банк ліній тканин людини і тварин — унікальна колекція культур клітин та штамів пухлин для проведення експериментальних досліджень, що становить Національне надбання України;
• Сектор науково-методичного та інструментального забезпечення наукових досліджень, який включає центр колективного користування науковими приладами «Молекулярна онкологія та біотехнологія ІЕПОР НАН України» та Центр експертиз із визначення канцерогенних факторів та молекулярно-біологічних маркерів пухлинного росту (№ПТ-456/08 від 30.12.2008 року), до функцій якого входить здійснення доклінічних токсикологічних, специфічних фармакологічних та фармакокінетичних досліджень (посвідчення ДФЦ МОЗ України № 5 від 26.07.2007 р.) лабораторія контролю якості медичних препаратів, яка проводить контроль чистоти та якості лікарських засобів. (Свідоцтво про атестацію від 03.08.07 р. №ПТ-0244/07).

Наукові відділи

• Відділ біохімії пухлинного росту — Залєток Софія Петрівна (зав. відділу);
• Відділ експериментальних клітинних систем — Кудрявець Юрій Йосипович (зав. відділу);
• Відділ імуноцитохімії та онкогематології — Глузман Данило Фішелевич (зав. відділу);
• Відділ конструювання засобів біотерапії раку — Потебня Григорій Платонович (зав. відділу);
• Відділ механізмів протипухлинної терапії — Чехун Василь Федорович (зав. відділу);
• Відділ мікрооточення пухлинних клітин — Осинський Сергій Петрович (зав. відділу);
• Відділ радіобіології та екології — Михайленко Віктор Михайлович (зав. відділу);
• Відділ регуляторних механізмів клітини — Бучинська Любов Георгіївна (зав. відділу);
• Відділ фармакокорекції онкогенезу — Соляник Галина Іванівна (зав. відділу);
• Відділ фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації — Ніколаєв Володимир Григорович (зав. відділу);
• Відділ науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності — П'ятчаніна Тетяна Віталіївна (зав. відділу).

Наукові лабораторії

• Лабораторія біології пухлинної клітини — Погрібний Петро Васильович (зав. лабораторії);
• Лабораторія біофізики — Сидорик Євген Петрович (зав. лабораторії);
• Лабораторія квантової нанобіології — Гамалія Микола Федорович (зав. лабораторії);
• Лабораторія сигнальних каскадів клітин — Сидоренко Світлана Павлівна (зав. лабораторії).

Вчена Рада Інституту

Члени Вченої ради Іепор ім. Р. Є. Кавецького НАН УКРАЇНИ

• Чехун Василь Федорович — академік НАН України, доктор медичних наук, професор, директор інституту, завідувач відділу механізмів протипухлинної терапії — Голова ради;
• Бучинська Любов Георгіївна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу регуляторних механізмів клітини, заступник директора інститут з наукової роботи;
• Воєйкова Ірина Михайлівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу конструювання засобів біотерапії раку, учений секретар інституту — Секретар ради;
• Матвєєв Сергій Вікторович — заступник директора інституту з загальних питань;
• Бережна Нінель Михайлівна — доктор медичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
• Бєздєнежних Наталя Олександрівна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник відділу експериментальних клітинних систем;
• Гамалія Микола Федорович — доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії квантової нанобіології відділу радіобіології і екології;
• Глузман Данило Фішелевич — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу імуноцитохімії та онкогематології;
• Дружина Микола Олександрович — доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу радіобіології та екології;
• Залєток Софія Петрівна — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу біохімії пухлинного росту;
• Кудрявець Юрій Йосипович — доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу експериментальних клітинних систем;
• Лук'янова Наталія Юріївна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
• Михайленко Віктор Михайлович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу радіобіології та екології;
• Налєскіна Леся Анатоліївна — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу механізмів протипухлинної терапії;
• Ніколаєв Володимир Григорович — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу фізико-хімічних механізмів сорбційної детоксикації;
• Осинський Сергій Петрович — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу мікрооточення пухлинних клітин;
• Півнюк Валентина Михайлівна — кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії експериментальної і клінічної остеології;
• Погрібний Петро Васильович — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини;
• Потебня Григорій Платонович — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу конструювання засобів біотерапії раку;
• Прокопенко Ігор Вікторович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії квантової нанобіології відділу радіобіології і екології, голова ПК;
• П'ятчаніна Тетяна Віталіївна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності;
• Сидорик Євген Петрович — доктор медичних наук, професор, завідувач лабораторії біофізики;
• Сидоренко Світлана Павлівна — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини;
• Соляник Галина Іванівна — доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу фармакокорекції онкогенезу;
• Шляховенко Володимир Олексійович — доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу біохімії пухлинного росту;
• Сєдаков Ігор Євгенович — доктор медичних наук, професор, головний лікар Донецького обласного протипухлинного центру.

Видавницька діяльність

Інститут є засновником Міжнародного науково-теоретичного часопису «Experimental oncology» та науково-практичного часопису «Онкология», які мають широку популярність на теренах нашої вітчизни та далекого зарубіжжя, що свідчить про їх високий міжнародний рейтинг.

Відомі науковці Інституту

З інститутом пов'язана наукова діяльність видатних вчених нашої країни, які внесли вагомий внесок у вирішення найважливіших фундаментальних і прикладних питань молекулярної онкології, експериментальної патології, імунології та радіобіології:

• Балицький Костянтин Петрович
• Бутенко Зоя Андріївна
• Затула Дмитро Григорович
• Кавецький Ростислав Євгенович
• Мосієнко Володимир Сергійович
• Пінчук Вадим Григорович
• Сидоренко Світлана Павлівна
• Уманський Юліан Олександрович
• Кіндзельський Леонід Петрович

Посилання

• НОВІ РУБЕЖІ ПРОТИПУХЛИННОЇ ТЕРАПІЇ [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]