Іоїль Труцевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоїль Труцевич
Народився
Могильов, Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 1654
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Діяльність письменник

Іоїль Труцевич (помер в 1655 році) — перший ігумен оршанського Кутеїнського монастиря.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Могильовщині. Батьків звали Андрій і Стефаніда[1]. Був у Богоявленському православному братстві Могильова.[2] Перший настоятель Богоявленського Кутеїнського чоловічого монастиря (1623—1654), призначений на посаду ігумена в липні 1635 року митрополитом Київським Петром Могилою. У 1628 році взяв участь у Київському соборі, на якому були засуджені уніатські погляди архієпископа Мелетія Смотрицького. Активно займався відновленням православного чернецтва Великого князівства Литовського, що знаходилося через гоніння від католиків в занепаді.

Зібрав в монастирі вчене братство, влаштував друкарню, братську школу, старече керівництво, ремісничі майстерні, влаштував за сприяння благодійників цілу групу монастирів: Оршанський Успенський жіночий (1631 р.), Буйницький Свято-Духів чоловічий (1633 р.), Барколабовський жіночий (1641 р), Тупічевський Свято-Духів чоловічий (1641 р.) та інших. Під його керівництвом знаходилося близько 200 ченців братів. Всього під його наглядом в різних монастирях знаходилося близько 800 ченців.

У зв'язку з військовими діями між Московським царством і Річчю Посполитою, в кінці 1654 року/на початку 1655 року був евакуйований з частиною братства в Валдайський Іверський чоловічий монастир, однак помер на початку 1655 р. дорогою в містечку Болдіно (Смоленська земля).

Згідно із заповітом похований на паперті соборного храму Іверського чоловічого монастиря на о. Валдай.[3]

Склав передмови до виданих в Кутеїнському монастирі «брашна Духовному» (1639), «Трефології» (+1647), «діоптрій» (1651), «Псалтиря і Нового Завіту» (1652) і до «Лексикону» Памви Беринди (1653).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Синодик Кутеинского монастыря. НББ отдел рукописи и редкой книги. — 0914274
  2. Ф. Жудро. История Могилевского Богоявленского братства. — Могилев на Днепре : Типо-Литография Ш. Шридланда, 1890. — С. 46.
  3. Акты Иверского Светоозерского монастыря Т.5. — Пб., 1878. — С. 11.