Московсько-польська війна (1654—1667)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московсько-польська війна 1654—1667
Московсько-польські війни
Російсько-українські війни
Wojna polsko-rosyjska 1654-1667.PNG
Мапа військових дій
Дата: 16541667
Місце: Україна (Гетьманщина), прикордонні території Московського царства та Речі Посполитої
Результат: Андрусівський мир
Сторони
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита

Gerae-tamga.png Кримське ханство
Coat of Arms of Moscow.svg Московське царство
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Військо Запорозьке
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Гетьманщина
Командувачі
Ян II Казимир
Стефан Чарнецький
Павло Ян Сапєга

Мехмед IV Ґерай
Олексій Трубецькой
Василь Шереметєв
Василь Бутурлін
Богдан Хмельницький
Юрій Хмельницький

Моско́всько-по́льська війна́ 1654—1667 — багатоетапний військовий конфлікт за володіння сучасними українськими, білоруськими та західноросійськими землями між Річчю Посполитою та Московським царством. У польській історіографії ця війна є частиною іншої війни, відомої під назвою «Потоп» («Potop»).

Початок війни[ред. | ред. код]

Почалася в 1654 році після рішення Земського собору від 1 (11) жовтня 1653 року про прийняття в російське підданство Війська Запорізького «з містами їх і з землями», після неодноразових прохань гетьмана Богдана Хмельницького.[1]

Віленське перемир'я[ред. | ред. код]

Одночасне вторгнення Швеції в Річ Посполиту і шведсько-литовська унія привели до Віленського перемир'я московитів з поляками і початку московсько-шведської війни 1656—1658 років.

До 1655 року московські війська зайняли майже все Велике князівство Литовське зі столицею Вільном. Водночас на Річ Посполиту рушив шведський король Карл Х Густав і здобув Варшаву та Краків. Тоді серед магнатів Речі Посполитої постала партія, що хотіла на престолі Речі Посполитої посадити царя Олексія Михайловича. Цар, задоволений таким розвитком війни, згодився на переговори.

Московські посли почали переговори з поляками, але одночасно до переговорів козацьких послів не допустили, так як з моменту Земського собору українські землі - частина Московії.. Ця поведінка викликала невдоволення Хмельницького та козацької старшини.

У результаті московсько-польських переговорів у жовтні 1656 року був підписаний Віленський мир. Після цього, московські війська увійшли до Шведської Лівонії та взяли в облогу Ригу. Розпочалась московсько-шведська війна 1656—1658 рр.

Московсько-польський мир порушував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитої. Крім того московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — короля шведського Карла Густава. Однак в тому ж 1658 року війна Росії і Карла Густава закінчилася.

Віленський мир викликав обурення у Б. Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну:

« Присягали собі, а не чужим монархам »

.

Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність зі створення коаліції з низки європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї входили Швеція, Бранденбург, Трансильванія, Молдавія, Валахія і Литва. Сам Хмельницький мав отримати титул «Дідичного князя» (Великого князя). Проте смерть гетьмана (в серпні 1657 року) не дала змоги реалізувати ці плани.

Гетьман Іван Виговський уклав із поляками Гадяцьку угоду, і 1658 року військові дії між Московою та Річчю Посполитою відновилися.

Українські гетьмани, підписуючи то угода про вступ до складу Московії, то угода про вступ до складу Речі Посополітой, порушуючи раніше дані слова.

Завершення війни[ред. | ред. код]

Офіційним закінченням війни вважається Андрусівський мир. Війна закінчилася значними територіальними надбаннями Москви та ознаменувало собою початок зростання міці Московського царства як великої держави в Східній Європі, та перетворення її на імперію.

Основні етапи війни[ред. | ред. код]

Битви[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]