Новак Ірина Дмитрівна
| Ірина Новак | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Ірина Дмитрівна Новак | |||
| Народилася |
8 квітня 1978 (46 років) Київ | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | акторка, телеведуча | |||
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1999) | |||
| Роки діяльності | 1997 і до тепер | |||
| IMDb | nm3484277 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Ірина Дмитрівна Новак (нар. 8 квітня 1978, Київ) — українська акторка, телеведуча, Заслужена артистка України (2014)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 8 квітня 1978 року.
У 1999 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого.
У кінці першого курсу телеканал ТЕТ запросив Ірину на роботу журналістом. Вона перекладала західні сюжети на українську мову, начитувала, і це йшло в прямий вечірній ефір. На другому курсі Ірина заряджала людей позитивом в гумористичній передачі «Шурум-бурумчіки, шарам-баранчики» на УТ-1. До третього курсу, пройшовши жорсткий кастинг, Ірина стала ведучою передачі «Шолом, Києве!». Два роки молода команда розповідала про традиції і свята євреїв, виїжджала на знакові для них місця України, зустрічалася з рабинами.
Ірина була ведучою навіть на радіо. Вона вела «Шоу двох блондинок», водночас на ТБ — соціальну рекламу «Як на долонях», програми «Кримська панорама» та «День для себе». Знімалася в рекламних роликах.
2009 року ввійшла в топ-20 кращих актрис України за версією експертів порталу «Українська правда»[2].
У 2014 році отримала почесне звання Заслуженої артистки України.
Нині Ірина є актрисою Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві.
Творчість[ред. | ред. код]
Ще студенткою Ірина знялася в епізоді фільму «Як гартувалася сталь» — це був її дебют в професійному кіно. Після цього пішли епізоди в таких фільмах як «Слід перевертня», «Шум вітру» і «Літній дощ».
У 2003 році Ірина знімається в одній із головних ролей серіалу «Леді Мер», який в ті роки мав великий успіх на телеекранах країни.
Після цього Ірина знімалася в безлічі фільмів, сердь них — «Слідство веде дилетант», «Повернення Мухтара», «Я тебе люблю», «Цілують завжди не тих», короткометражці «ПтахоLOVE», «Про це краще не знати», «Мій принц».
Знаковою роллю для акторки став образ аренде в серіалі «Утьосов. Пісня довжиною в життя», де її партнером був Володимир Жеребцов, цей фільм і приніс молодій актрисі велику популярність. У 2006 році вийшов фільм «Дикуни», у якому Ірина виконала головну жіночу роль.
З 2006 по 2014 рік в актриси було безліч кіноробіт. Серед них: «Служниця трьох панів», «Абонент тимчасово недоступний», «Ящик Пандори», «Мама, я льотчика люблю», «Весна в грудні», «Ржевський проти Наполеона» та інші.
У 2015 році, пролежавши два роки на кіностудії, вийшов на екрани фільм «Загублене місто», у якому Ірина виконала одну з головних ролей. Її партнерами стали український шоумен Андрій Джеджула і народний артист України Сергій Романюк.
Після цього кар'єра актриси стрімко пішла вгору. Вона зіграла головну роль у серіалі «Центральна лікарня», який став найбільш рейтинговим серіалом літа 2016 року. Після цього були ролі в серіалах «Не зарікайся», «Три дороги», «Пробач», «Перехрестя Вербова».
8 жовтня 2017 року театрі Лесі Українки відбулася прем'єра трагікомедії Ноела Коуарда Пірса «Оголена зі скрипкою».
У 2018 році вийшли нові кінороботи: «Відкрите вікно», «Замкнене коло», прем'єра яких відбулася в прайм-тайм на телеканалі «Україна».
З літа 2018 року Ірина брала участь в зйомках україномовної 95-серійної картини Тетяни Гнєдаш — «Таємниці», де виконала одну з головних ролей. Прем'єра серіалу відбулася на телеканалі «Україна» 2 січня. Крім цього, на початку 2019 року відбулася прем'єра ще двох картин за участю Ірини — 8-серійної драми «Артист» і 4-серійної картини «Не смій мені говорити „Прощай“».
У 2019 році були зняті такі картини за участю Ірини: «Пристрасті по Зінаїді», «Укус Вовчиці», «На твоєму боці» і «Таксистка».
2020 рік стартував не менш барвисто. Ірина знялася в таких роботах, як-от «На твоєму боці — 2», «Тростинка на вітрі», «Майже вся правда», «Балкон», «Алмазна корона».
24 вересня 2020 року в Театрі ім. Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Про любов. Мої рідненькі…» з Іриною в головній ролі. Її партнером став артист Юрій Яковлєв-Суханов.
Наразі Ірина бере участь у зйомках нових робіт і готується до прем'єр вистав у Театрі ім. Лесі Українки.
Театральні роботи[3][ред. | ред. код]
- «Безіменна зірка» (2022) — Мона
- «Про Любов» (2020) — Поля
- «13-й апостол» (2020) — Ліля Брик
- «Оголена зі скрипкою» (2017) — Ізабелла Сороден
- «Ризик (Коханці та злодії)» (2015) — Жінка
- «Джульєтта та Ромео» (2014) — Леді Капулетті
- «Уявно хворий (2012)» — Беліна, друга дружина Аргана
- «Дядечків сон» (2008) — Зінаїда Опанасівна
- «Дивна місіс Севідж» (2002) — Лілі-Белл
- «Пані міністерша» (2001) — Анка, служниця
- «Всюди один… Свічка на вітрі» (2014) — Виконавець зонгів
- № 13 («Шалена ніч, або Одруження Пігдена») (2002) — Дженн Ворзінгтон, секретарка
- «Цинічна комедія» (2012)
- «Чорні діви» (2011)
- «НОРД-ОСТ. Майбутнє покаже» (2011)
- «Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)» (2011)
- «Ромео і Джульєтта» (2006) — Леді Капулетті
- «Маскарад» (2004) — Баронеса Штраль
- «Воли та вівці» (2003) — Глафіра Олексіївна, бідна дівчина, родичка Мурзавецкої
- «Насмішкувате моє щастя»
- «Хто вбив Емілію Галотти?..» (2002)
- «Лулу. Історія куртизанки» (2002)
- «І все це було… І все це буде…»(2001)
- «Неймовірний бал» (2001)
- «Помста по-італійськи» (2000) — Ніна Чампа, молода дружина Чампі
- «Любов і війна» (2000)
- «Блоха у вусі» (1998)
- «Королівські ігри» (1997)
Ролі в кіно[4][ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Роль | ||
|---|---|---|---|---|
| 2021 | с | Ляльковий будинок | Мая Горенич | |
| 2021 | с | Провінціал | Полонська | |
| 2021 | ф | В полоні минулого | Єлизавета | |
| 2021 | ф | Незакрита мішень | Тетяна | |
| 2021 | ф | Чужі гріхи | Лєна | |
| 2021 | ф | Алмазна корона | Яна | |
| 2021 | ф | Балкон | Аня | |
| 2020 | ф | Майже вся правда | Марина | |
| 2020 | ф | Тростинка на вітрі | Анастасія | |
| 2020 | с | На твоєму боці 2 | Вікторія | |
| 2020 | с | Три сестри | Ірина | |
| 2020 | ф | Несолодка пропозиція | директор салону краси | |
| 2019 | ф | Укус Вовчиці | Рубцова | |
| 2019 | с | Пристрасті по Зінаїді | мати Ігоря | |
| 2019 | ф | Таксистка | Ніна | |
| 2019 | с | На твоєму боці | Вікторія | |
| 2019 | ф | Не смій мені казати "Прощавай"! | Софія | |
| 2019 | с | Таємниці | Вікторія Леонідівна Грищук, власниця готелю «Маршал» | |
| 2019 | с | Артист | Інга | |
| 2018 | с | Чаклунки | Ірина (епізод) | |
| 2018 | ф | Замкнене коло | Тамара Юріївна Шамрай, громадянська дружина Доценко, підприємець | |
| 2018 | ф | Відчинене вікно | Анастасія Туманова, слідчий | |
| 2017 | с | Зустрічна смуга (Воділи) | Ліля | |
| 2017 | с | Покоївка | Елла Юрівна, головний адміністратор | |
| 2017 | ф | Перехрестя Вербова | Вікторія Андріївна | |
| 2016 | ф | Пробач | Елла | |
| 2016 | ф | Три дороги | Ніна Євгенівна | |
| 2016 | с | Не зарікайся | Дарина Колесникова | |
| 2016 | с | Центральна лікарня | Кірєєва Зоя Федорівна, старша медсестра | |
| 2015 | ф | Загублене місто | жінка | |
| 2014 | с | Швидка допомога | Діана, бухгалтер | |
| 2013 | ф | Убити двічі | Алевтина, перукар | |
| 2013 | с | Дорослі, як діти | ||
| 2012 | с | Порох і дріб | Тамара, актриса, подруга Стаса | |
| 2012 | ф | Мама, я льотчика люблю | стюардеса | |
| 2012 | ф | Ржевський проти Наполеона | барменша салону краси | |
| 2011 | с | Весна в грудні | Ліля, асистентка Вадима | |
| 2011 | ф | Ящик Пандори | Маша | |
| 2009 | ф | Той, хто поруч | Лора | |
| 2008 | ф | Не квап любов | ||
| 2008 | ф | Абонент тимчасово недоступний | Тетяна | |
| 2008 | ф | Геній порожнього місця | Світлана Лавровська | |
| 2008 | ф | Наймичка трьох панів | Тетяна Новикова | |
| 2008 | ф | Тринадцять місяців | слідчий | |
| 2007 | ф | Смішніші, ніж Кролики. 2 сезон | ||
| 2007 | с | Повернення Мухтара 4 | Анечка | |
| 2007 | ф | Під знаком Діви | Наташа, подруга Світлани | |
| 2007 | ф | Три ночі | дружина Героя | |
| 2007 | ф | Убити змія | Валентина Манько | |
| 2006 | ф | Смішніші, ніж Кролики. 1 сезон | ||
| 2006 | ф | Дикарі | Аліна | |
| 2006 | ф | Мій принц | Настя | |
| 2006 | ф | Про це краще не знати | Елла, знайома Аркадія | |
| 2006 | с | Утьосов. Пісня довжиною в життя | аренде | |
| 2005 | ф | ПтахоLOVE | ||
| 2005 | с | Повернення Мухтара 3 | Олена | |
| 2005 | ф | Цілують завжди не тих | ||
| 2004 | ф | Я тебе люблю | Інга | |
| 2004 | с | Повернення Мухтара 2 | Світлана | |
| 2003 | ф | Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1. Фільм № 1 "Манікюр для небіжчика" | епізод | |
| 2003 | ф | Леді Мер | Віка | |
| 2002 | ф | Літній дощ | епізод | |
| 2002 | ф | Шум вітру | епізод | |
| 2001 | ф | Слід перевертня | епізод | |
| 1999 | ф | Як гартувалася сталь | активістка |
Особисте життя[ред. | ред. код]
Заміжня, у 2009 році народила доньку — Меліссу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 7 листопада 2014 року № 856/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- ↑ Курина А. Лучшая украинская двадцатка актрис // life.pravda.com.ua. — 2009. — 23 марта.
- ↑ Ірина Дмитрівна Новак. www.rusdram.com.ua. Процитовано 14 січня 2017.
- ↑ Ирина Новак (Irina Novak) - биография - актрисы Ближнего Зарубежья - Кино-Театр.РУ. www.kino-teatr.ru. Процитовано 14 січня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна група у Фейсбук
- Офіційна сторінка у Інстаграм
- Ірина Новак на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
|
