Загублене місто (фільм, 2015)
Загублене місто | |
|---|---|
 | |
| Жанр |
Трилер Драма Наукова фантастика |
| Режисер | Віталій Потрух |
| Продюсер | Ігор Ставчанський |
| Сценарист |
Віталій Потрух Історія: Марк Гресь |
| У головних ролях |
Андрій Джеджула Сергій Романюк Ірина Новак Валерій Легін Дмитро Лінартович Євген Капорін Костянтин Лінартович Олексій Колеснік |
| Оператор | Володимир Галицький |
| Композитор | Роман Вишневський |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
| Дистриб'ютор | Big Hand Films[1] |
| Тривалість | 97 хвилин |
| Мова | українська |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2015 |
| Дата виходу | 1 жовтня 2015 (Україна)[1] |
| Кошторис | ₴6 млн.[1] |
| Касові збори | ₴108 тис. |
| IMDb | ID 8772332 |
«Загублене місто» — український науково-фантастичний фільм-трилер, знятий дебютантом Віталієм Потрухом. Стрічка розповідає про невеличку експедицію, що вирішує розшукати загублене місто в зоні відчуження, де відбуваються надзвичайні речі. У головних ролях — Андрій Джеджула, Сергій Романюк та Ірина Новак. В український широкий прокат фільм вийшов 1 жовтня 2015 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Експерименти вченого та за сумісництвом директора атомної електростанції виходять з-під контролю, внаслідок чого зникає ціле місто. На це місце відправляють кілька команд рятувальників, але всі вони не повертаються. З міста лунають якісь сигнали, але дізнатися, що там коїться, неможливо. Тому аномальну територію обносять колючим дротом і відрізають від зовнішнього світу, а вченого ув'язнюють. Коли він виходить, його ледь не збиває жінка, від якої вчений дізнається, що її родина під час експерименту перебувала в зниклому місті. Він запевняє жінку в тому, що її чоловік та син живі, і вони разом звертаються до мародера з проханням провести їх в місто, який протягом п'яти років нишпорить покинутим містом у пошуках деталей для свого літака. Директор переконує сталкера, що знає, де найбільше цінностей і запчастин, і обіцяє все показати. Вони проходять через прихований тунель і потрапляють в місто, в якому начебто нічого не змінилося. Жінка знаходить свою родину, а вчений і мародер дізнаються, що місто провалилося в паралельний вимір, а люди в ньому можуть за гроші дізнатися про своє майбутнє у спеціальних салонах і живуть щасливим життям. Жінка та мародер зближуються, побачивши своє майбутнє, і вони обоє вирішують тікати з цього міста. Кінець фільму залишається відкритим, натякаючи, що це все проєкція бажаного їхньої підсвідомості.
У ролях[ред. | ред. код]
- Андрій Джеджула — мародер[2]
- Сергій Романюк — вчений і директор атомної станції [1]
- Ірина Новак — жінка[3]
- Валерій Легін[2]
- Дмитро Лінартович[2]
- Євген Капорін[2]
- Костянтин Лінартович[2]
- Олексій Колеснік
Виробництво[ред. | ред. код]
Кошторис[ред. | ред. код]
Офіційно Держкіно виділило на фільм близько $700 тис. (6 млн грн.),[4] але за словами авторів фільму дві третини з суми присвоїв собі корупціонер-продюсер, який зараз у міжнародному розшуку, і тому, мовляв, фільм недоотримав спецефектів.[5]
Розробка[ред. | ред. код]
На початку 2012 року після розгляду проєкту під робочою назвою «Прокляте місто» художньо-експертною радою Державного агентства України з питань кіно та його захисту режисером Мирославом Слабошпицьким, фільм виграв перший державний пітчинг і був на 100 % профінансований державним коштом: загальний бюджет склав майже 6 мільйонів гривень[1]. Однак, пізніше Мирославу Слабошпицькому не вдалося домовитися з кіностудією імені Олександра Довженка щодо знімання в Чорнобильській зоні відчуження, і він вибув з проєкту[6]. Його місце зайняв дебютант Віталій Потрух, який і написав сценарій фільму[6].
Кастинг[ред. | ред. код]
Для радіо- і телеведучого Андрія Джеджули головна роль в «Загубленому місті» стала дебютною. Він сам виконав декілька небезпечних трюків для фільму[7].
Знімальний процес[ред. | ред. код]
Зйомки тривали приблизно шість місяців[8] і були завершені 7 вересня 2012 року[3]. Фільм знімався на плівку 35 мм на кіностудії імені Олександра Довженка, у Василькові, в Макарові, в Славутичі, а також під Трускавцем в місті Стебник — у покинутих промислових зонах та сольових шахтах[8][9].
Постпродакшн[ред. | ред. код]
Постпродакшном займалася компанія «Кінотур» (Kinotur Digital Intermediate Lab), яка зокрема зробила кольорокорекцію, фіналізацію, субтитри, DCP мастеринг, вивід майстер-негативу та трейлер[10].
Сприйняття[ред. | ред. код]
Касові збори[ред. | ред. код]
За перші вихідні прокату «Загублене місто» зайняв сьоме місце бокс-офісу: фільм подивилось понад 2 тисяч глядачів, що принесло йому 108 тисяч гривень[11].
Критика[ред. | ред. код]
Фільм отримав змішані відгуки від українських кінокритиків.[12][13] Кінокритик Олена Рубашевська з видання «KinoUkraine» дала фільму змішану оцінку, заявивши, "п’ять – оператору, два – сценаристу".[13] А кінокритик видання Vinbazar заявила, що після перегляду фільму враження неоднозначні, не в останню чергу через мішанину-"венігрет" сюжету, де події перескакують туди-сюди.[12]
Випуск[ред. | ред. код]
Спочатку, за словами режисера, прем'єра «Загубленого міста» очікувалася в січні 2013 року, але вийшла в український широкий прокат лише 1 жовтня 2015 року[3]. Перед цим у рамках презентаційного туру протягом вересня 2015 року відбулися допрем'єрні покази фільму у Вінниці, Києві, Дніпропетровську та Львові[2]. Загальнонаціональний прокат охопив сімдесят один кіноекран у тридцяти містах України[14]. Одна гривня від кожного проданого квитка переказувалась на рахунок благодійного фонду «Турбота поколінь» — на закупівлю медикаментів для бійців АТО[2]. Компанія Big Hand Films з цією стрічкою дебютувала як дистриб'ютор[1]. Через деякий час після прокату у кінотеатрах України фільм був показаний на телеканалі «Інтер».
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації фільму «Загублене місто»[15] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 2015 | Російський кінофестиваль православного кіно «Золотий Вітязь» | Найкращий дебют | «Загублене місто»" | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Олеся Анастасьєва (18 серпня 2015). Фільм «Загублене місто», який був переможцем пітчингів Держкіно, стартує в українському прокаті з жовтня (укр.) . «Телекритика». Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ а б в г д е ж Прес-реліз щодо виходу в прокат трилера «Загублене місто» (укр.) . «Державне агентство України з питань кіно». 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ а б в Завершено зйомки нового українського фільму «Загублене місто» (укр.) . «Радіо Свобода». 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ «Я дуже вірю в українське кіно». Шоумен та актор Андрій Джеджула про новий фільм «Загублене місто» [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.] — Zaxid.net, 30 вересня 2015
- ↑ «Загублене місто»: український фільм, нудніший за розмови водія твого таксі — Місцева жовта преса. Блог Романа Голубовського, 30 вересня 2015
- ↑ а б Прем'єра фільму «Загублене місто» (укр.) . Радио Вести. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ «Хто прагне йти — того веде доля»: Андрій Джеджула про «Загублене місто» (укр.) . 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ а б Олексій Першко (23 вересня 2015). Андрій Джеджула: Ми всі великі патріоти нашого фільму (укр.) . Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Трилер "Загублене місто" покажуть у 19 містах України (укр.) . «Подробиці». 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ «Кінотур» приступив до пстпродакшну фільму «Загублене місто» (укр.) . «Кінотур». Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
- ↑ Олексій Першко (6 жовтня 2015). Бокс-офіс №40 за 01 — 04 жовтня 2015: Брати в загубленому місті (укр.) . Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.
- ↑ а б Рецензія на український фільм “Загублене місто" після презентації у Вінниці (Фото+Відео) [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.]. vinbazar.com, 22 вересня 2015
- ↑ а б Олена Рубашевська. Загублене місто: п’ять – оператору, два – сценаристу [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]. kinoukraine.com, 25 вересня 2015
- ↑ Український трилер «Загублене місто» в кінотеатрах України (укр.) . «Державне агентство України з питань кіно». 1 жовтня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
- ↑ Юлія Осиновська (23 вересня 2015). «Загублене місто» - український фантастичний трилер: два роки "на полиці", і нарешті на екрані (укр.) . «Ера Медіа». Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Загублене місто на сайті IMDb (англ.)
- Загублене місто [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Національного центру Олександра Довженка
|
