Ципіна Ірина Володимирівна
Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. |
Ципіна Ірина Володимирівна — український театральний режисер.
Ципіна Ірина Володимирівна народилась 30 серпня 1982 р. в м. Харків, Україна.
Батько — вчитель географії, мати — редактор. В дитинстві займалась музикою (гра на фортепіано), фігурним катанням, тенісом, проте найбільше захопилась хореографією. В шкільні роки танцювала в ансамблі народного танцю «Промінь» при Будинку культури «Металіст» (зараз — ансамбль танцю «Мрія»).
У 2003 р. закінчила Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, кафедра майстерності актора та режисури театру анімації, курс заслуженого діяча мистецтв України Олександра Олександровича Інюточкіна.
З 2001 по 2004 р. була актрисою приватного театру «Сан-Сан-театр», створеного Олександром Інюточкіним на базі курсу.
З 2005 по 2013 р. працювала викладачем майстерності актора у Харківському національному університеті ім. І. П. Котляревського.[1]
У 2012 р. разом зі студентами та однокурсниками створила приватний театр «ПТАХ», з якого почався шлях Ципіної І. В. — режисера. Знаковою роботою для театру стала вистава «Янголи так поруч», яка складалася з коротких історій про кохання. З цією виставою театр взяв участь в низці театральних фестивалів, зокрема став спеціально запрошеним іноземним театром на фестиваль Klapps (Аугсбург, Німеччина)[2], а також здобули приз за найкращу виставу для дітей на Всесвітньому фестивалі театрів ляльок World Puppet Carnival (Джакарта, Індонезія)[3].
Перемога на фестивалі зіграла ключову роль у подальшому розвитку кар'єри І. Ципіної. Вже на фестивалі вона отримала ряд запрошень здійснити постановку вистави. Так з'явились вистави в Брестському театрі ляльок та у Незалежному театрі Tuuleveski (Естонія).
У 2015—2016 роках працювала режисером-постановником у Гомельському театрі ляльок.
Через ідейні розбіжності із керівництвом театру звільнилась та повернулась до України. В Україні продовжила активну режисерську діяльність. Створила ряд вистав в театрах Львова, Одеси, Чернігова, Полтави, Дніпра.
У 2020 році виграла конкурс на посаду режисера-постановника в Перший український театр для дітей та юнацтва, де працює до тепер[4]. Разом з тим створює вистави в інших театрах як запрошений режисер.
У 2021 році стала ініціатором фестивалю Сценічного мистецтва для молодої аудиторії «СТРУС», який проходить що два роки у Першому театрі.[5]
- «Янголи так поруч», театр «Птах»
- «Як це роблять в Одесі» за мотивами «Одеських оповідань» І. Бабеля.
- «Домовик Кузя та ін.» за мотивами казок Р. Олександрової, театр «Птах»
- «Кошеня на снігу» за п'єсою К. Мєшкова, театр «Птах»
- «Привид замку Кентервіль» за мотивами повісті О. Уайльда «Кентервільський привид», Брестський обласний театр ляльок (Білорусь).
- «Як Яагуп Смерть обдурив» за мотивами естонських народних казок, театр ляльок «Туулєвєскі», м. Кохтла-Ярве, Естонія
- «Одне цілком щасливе село» за повістю Б. Вахтіна, ТЗУ "Гомельський державний театр ляльок (Білорусь).
- «Гутаперчевий хлопчик» за повістю Д. Григоровича, Брестський обласний театр ляльок (Білорусь).
- «Коли я стану хмаркою» за повістю Я. Корчака «Король Матіуш Перший», ТЗУ "Гомельський державний театр ляльок (Білорусь).
- «Мері Поппінс» за повістю П. Л. Треверс, Чернігівський обласний театр ляльок.
- «Як це роблять в Одесі» за мотивами оповідань І. Бабеля, друга редакція, Народний театр «Театроманія», м. Маріуполь.
- «Аліса» за мотивами творів Л. Керола, Перший театр, м. Львів.
- «Віддзеркалення. Шагал» за п'єсою В. Тужиної, Одеський академічний театр ляльок.
- «Мій дідусь був вишнею» за повістю А. Нанетті, Полтавський академічний театр ляльок.
- «Мері Поппінс» за повістю П. Л. Треверс, 2-га редакція, Дніпровський молодіжний театр.
- «Пливе човен» за п'єсою М. Кропивницького, Перший театр, м. Львів.
- «Клубок казок» за п'єсою М. Гурин за мотивами українських народних казок, Одеський театр юного
- глядача ім. Ю. Олєши.
- «Безталанна/ний» за п'єсою І. Карпенка-Карого, Перший театр, м. Львів.
- «Кольори» за п'єсою П. Ар'є, Перший театр, м. Львів.
- «Вертеп» за п'єсою М. Гурин на основі Сокиринського вертепу, Перший театр, м. Львів
- «Клубок казок» за п'єсою М. Гурин за мотивами українських народних казок, Teatrul Gong (м. Сібіу, Румунія)..
- «Я Батурин» за драматично поемою О. Бабій, Вільний театр «ОКО», м. Львів
- «Листоноші святого Миколая» за п'єсою М. Гурин, Донецький академічний драматичний театр м. Маріуполь (м. Ужгород)
- «Кохати» за п'єсою Крісто Шагора, Вільний театр «ОКО», м. Львів.
- «World Puppet Carnival» (м. Джакарта, Індонезія), вистава «Янголи так поруч», приз за кращу дитячу виставу, 2013 р.[3]
- Міні-фестиваль Британської драми «Taking the Stage» (м. Київ, Україні, 2018 р.), показ ескізу вистави «Аліса» (за мотивами творів Люіса Керола «Аліса в Дивокраї» та «Аліса в Задзеркальній країні») із Першим театром для дітей та юнацтва, м. Львів — переможець.[6]
- Фестиваль-премія «ГРА» (Україна), вистава «Аліса», 2020 р. — звання лауреата «Найкраща вистава для дітей».[7]
- Онлайн-фестиваль «TheatreDay» (Україна), вистава «Аліса», 2021 р. — диплом за кращу режисуру, за краще художнє оформлення, за краще музичне оформлення, за кращу хореографію / пластику, за кращу головну роль.
- «Прем'єри сезону» (Україна), вистава «Мій дідусь був вишнею», 2021 р. — дипломи лауреата «Найкраща вистава для дітей шкільного віку», «Найкраща музика до вистави», дипломи номінанта «Краща режисура», «Краща чоловіча роль», «Краща жіноча роль».
- «СТРУС» (Україна), вистава «Мій дідусь був вишнею», лауреат третьої премії, 2021 р.
- Премія імені Лесі Українки за виставу «Пливе човен», 2023 р.
- Лонг-лист фестиваля-премії «ГРА» з виставою «Пливе човен», 2023 р.
- ↑ Головна. Харківський національний університет мистецтв. Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ФЕСТИВАЛІ ТЕАТРІВ ЛЯЛЬОК “KLAPPS” ТЕАТРУ «ПТАХ» (НІМЕЧЧИНА) - ТЕАТР | «Фонд Ріната Ахметова». akhmetovfoundation.org (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ а б 2013. WORLD PUPPET CARNIVAL (англ.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Ірина Ципіна | Перший театр. pershyi.com. Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
- ↑ 2018 Winners.
- ↑ Лауреати ГРИ (укр.). Процитовано 24 липня 2024.