Ісмаїл Азхарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ісмаї́л Азха́рі (*1900 — †1969) — державний та політичний діяч Судану.

Народився 20 жовтня 1900 р. у м.Омдурман в сім'ї каді (судді) Дарфуру. В 1919 році закінчив Гордон-коледж в Хартумі, в 1927 році — Американський університет в Бейруті. Один із засновників, перший секретар, з 1940 року голова створеної в 1938 році патріотичної організації Генеральний конгрес випускників. В 1943 році заснував та очолив партію Ашикка. В кінці 1952 року став лідером Національно-юніоністської партії. Після перемоги її на парламентських виборах в листопаді 1953 року став прем'єр-міністром першого національного уряду.

Проводив політику відмови від тісних зв'язків з Єгиптом та добивався досягнення повної незалежності Судану. В лютому 1956 року очолив перший уряд незалежного Судану. Після розколу юніоністської партії в результаті виходу з неї низки депутатів та міністрів — членів партії суданський парламент в липні 1956 року виніс вотум недовіри уряду. В 1961-62 роках Азхарі у засланні на півдні країни. З 10 червня 1965 по 25 травня 1969 р. - голова Вищої державної ради (президент Судану). З грудня 1967 по травень 1969 років голова Юніоністсько-демократичної партії, утвореної в грудні 1967 року. Повалений у результаті державного перевороту в травні 1969 р. і ув'язнений. Помер у в'язниці 26 серпня 1969 р. в Хартумі.

Література[ред.ред. код]

  • Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва, «Советская энциклопедия». 1986. 672с. с.223. (рос.)


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.