Іспанський похід вікінгів (844)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іспанський похід вікінгів
Походи вікінгів
Іспанія в ІХ столітті
Іспанія в ІХ столітті

Іспанія в ІХ столітті
Дата: 844
Місце: Іспанія, Португалія
Результат: пограбування Іспанії, здобуття Лісабона і Севільї вікінгами
Сторони
вікінги Астурійське королівство
Кордовський емірат
Командувачі
Гастінг
Бйорн Залізнобокий
Раміро І
Абд ар-Рахман II
Військові сили
до 80 кораблів невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Іспанський похід вікінгів — перший рейд вікінгів до Піренейського півострова. Тривав протягом літа-осені 844 року. Проводився силами декількох флотилій, командування якими приписується легендарним ватажкам Гастінгу й Бйорну Залізнобокому. Вікінги прибули до Іспанії з території Франції. Вони сплюндрували берегові райони Астурійського королівства та Кордовського емірату, а також захопили і пограбували мусульманські міста Лісабон, Кадіс, Медіну, Альхесірас і Севілью.

Історія[ред. | ред. код]

У серпні 844 року об'єднаний флот вікінгів під командуванням Гастінга й Бйорна Залізнобокого[1] покинув Нуармутьє в гирлі Луари[2] й вирушив на південь вздовж узбережжя Франції. Їхні сили складалися зі скандинавів, які пізніші арабські джерела називають «лавдханами» (норманами)[3].

Вікінги сплюндрували північ Астурійського королівства — Астурію (Хіхон) й Галісію (Ла-Коруня), але зазнали поразки від короля Раміро І в околицях Вежі Геркулеса. Після цього, незважаючи на шторм, вони рушили до португальських земель[4][5].

На початку вересня вікінги зненацька здобули Лісабон, що належав Кордовському емірату Омеядського халіфату[6]. Вони 13 днів грабували місто й вирізали частину його населення[6][7]. Лісабонський управитель негайно сповістив про це кордовського еміра Абд ар-Рахмана II[8][9].

Покинувши Лісабон, скандинави рушили далі на південь й пограбували інші мусульманські міста в Іспанії — Кадіс, Медіну, Альхесірас[2]. Ймовірно, вони також здійснили рейд на Асілу в Марокко[2][10].

25 вересня вікінги дісталися на 80 кораблях до Севільї по річці Гвадалківір[2]. Вони встановили табір на острові посеред річкових боліт[2]. 29 вересня місцеві мусульманські сили атакували прибульців, але були биті[6]. 1 або 3 жовтня скандинави штурмували Севілью, що не була захищена стіною[6][2][7]. Нападники вчинили різанину в місті, спалили більшу частину будинків, але не змогли здобути севільської цитаделі[7]. Тим часом кордовський емір мобілізував велику армію під командуванням Іси ібн Шухайда[8]. 11 або 17 березня вона розбила вікінгів у вирішальній битві при Таляті й звільнила місто[7][6]. Після цього вони рушили грабувати регіон аль-Гарб й покинули Піренейський півострів[2].

Внаслідок нападу вікінгів християнські й мусульманські правителі Іспанії заходилися укріпляти прибережні землі. У Галісії була споруджена мережа маяків, наглядових веж і гірських замків, що слугували укриттям для населення в разі нападу[11]. В Андалусії великі міста отримали міцні оборонні стіни та арсенали для міського ополчення[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stefánsson 1908:32.
  2. а б в г д е ж Price 2008:463.
  3. Christys 2015:23-24.
  4. Christys 2015:30-33.
  5. Morales Romero 2004:130-131.
  6. а б в г д Stefánsson 1908:36.
  7. а б в г Scheen 1996:69.
  8. а б Stefánsson 1908:35.
  9. а б Kennedy 2014:47.
  10. Christys 2015:31-45.
  11. Sánchez Pardo 2013:47-49.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christys, A. Vikings in the South. London: Bloomsbury, 2015.
  • Kennedy, H. Muslim Spain and Portugal: A Political History of Al-Andalus. Routledge, 2014 (1st ed. 1996).
  • Price, N. The Vikings in Spain, North Africa and the Mediterranean // The Viking World. ed. by Brink S.; Price N. London: Routledge, 2008. pp. 462–469.
  • Riosalido, Jesús. Los vikingos en al-Andalus // Al-Andalus Magreb: Estudios árabes e islámicos, № 5. 1997. pp. 335-344.
  • Scheen, R. Vikings raids on the Spanish Peninsula // Militaria. Revista de culturea militar. Madrid: Complutense University of Madrid, 1996. pp. 67–88.
  • Stefánsson, Jón. The Vikings in Spain from Arabic (Moorish) and Spanish Sources // Saga-Book. London: Viking Society for Northern Research, 1908. V. 6. pp. 32–46.
  • Sánchez Pardo, José Carlos. Castros, castillos y otras fortificaciones en el paisaje sociopolítico de Galicia (siglos IV-XI) // Juan Antonio Quirós Castillo; José María Tejado Sebastián (eds.). Los castillos altomedievales en el noroeste de la Península Ibérica. Universidad del País Vasco. 2013.

Посилання[ред. | ред. код]