Іспит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тестовий іспит у Віденському університеті. 2005 рік

І́спит, також екза́мен[1]лат. examen)[2] — найбільш поширена оцінка знань та вмінь людини (учня, студента тощо). Іспити бувають різними: університетськими, військовими, шкільними, іспит в ДАІ, online-іспит тощо, — але всі вони об'єднані однаковими традиціями.

Результати.

Результати іспитів зазвичай фіксують в балах від 0 до 10, від 1 до 12 або від L до А залежно від школи та країни. В Англії та США результати іспитів фіксують від A до F, де A, B і C – позитивні оцінки та D, E та F – незадовільні оцінки. В Україні раніше використовували п'ятибальну систему оцінювання, де "5" - "відмінно", "4" - "добре", "3" - "задовільно" (задовільні оцінки), "2" - "незадовільно".

Екзаменаційна робота - це найбільш традиційний спосіб оцінки знань, що має кілька загальних характеристик:

Індивідуальне виконання;

Обмежений час;

Неможливість використати довідкові матеріали;

Заборона списування;

Виконується у тиші.

Використовують такі види види екзаменаційних робіт:

З відкритими питаннями

Із закритими питаннями

З можливістю вибору відповідей

З усними відповідями.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Friedhelm Beiner: Prüfungsdidaktik und Prüfungspsychologie: Leistungsmessung und Leistungsbewertung in der öffentlichen Verwaltung sowie in der beruflichen und allgemeinen Bildung. Heymann, Köln u.a. 1982 (Verwaltung und Fortbildung, Sonderheft 7).
  • Sigrid Dany, Birgit Szczyrba, Johannes Wildt (Hrsg.): Prüfungen auf die Agenda! Hochschuldidaktische Perspektiven auf Reformen im Hochschulwesen. Bertelsmann, Bielefeld 2008 (Blickpunkt Hochschuldidaktik, Band 118).
  • Ulrich Gonschorrek: Prüferhandbuch: Grundsätze, Regeln und Hintergrundinformationen. Prüfungspsychologie, Prüfungsdidaktik, Prüfungsmethodik, LTU, Bremen 1988.
  • Florian Keschmann: Prüfungen an Universitäten. Rechtscharakter − Rechtsschutz − Verfahren. Manzsche, Wien 2001.
  • Thomas Oakland, Ronald K. Hambleton (Hrsg.): International Perspectives on Academic Assessment. Springer Netherland, Berlin 1995 (Evaluation in Education and Human Services, 39).
  • Hans-Werner Prahl: Prüfungssysteme und Prüfungsreformen an den Hochschulen in der BRD. Arbeitsgemeinschaft für Hochschuldidaktik, Hamburg 1980.
  • Thomas Tinnefeld: Prüfungsdidaktik. Zur Fundierung einer neuen wissenschaftlichen Disziplin — am Beispiel der modernen Fremdsprachen. Shaker, Aachen 2002 (Sprache & Kultur).
  • Klaus Wannemacher: Computergestützte Prüfungsverfahren. In: Michael H. Breitner, Beate Bruns, Franz Lehner (Hrsg.): Neue Trends im E-Learning. Aspekte der Betriebswirtschaftslehre und Informatik. Physica, Heidelberg 2007, S. 427–440.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Екзамен // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Латинське слово examen позначало, насамперед, язичок, стрілку у ваг; пізніше, у переносному значенні, — оцінку, випробування.