Історичні пам'ятки та місця Хіраїдзумі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичні пам'ятки та місця Хіраїдзумі
Hiraizumi – Temples, Gardens and Archaeological Sites Representing the Buddhist Pure Land [1]
Світова спадщина
Pure Land Garden of Mōtsū-ji
38°59′18″ пн. ш. 141°06′37″ сх. д. / 38.98861111002777591° пн. ш. 141.11027778002775790° сх. д. / 38.98861111002777591; 141.11027778002775790
Країна  Японія
Тип населений пункт і пам'ятка історії
Критерії Культурний: (ii), (vi)
Об'єкт № 1277rev
Зареєстровано: 2011 (35 сесія)
Мапа
CMNS: Історичні пам'ятки та місця Хіраїдзумі у Вікісховищі

Хіраїдзумі — Храми, сади та археологічні об'єкти, що являють буддистську чисту землю, — це група із п'яти об'єктів Хіраїдзумі кінця одинадцятого та дванадцятого сторіччя, префектура Івате, Японія. Серійну номінацію було внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО у 2011 році за критеріями ii і vi.[2][3]

Хіраїдзумі[ред. | ред. код]

Упродовж чотирьох поколінь із приблизно 1087 року, коли Фудзівара-но Кійохіра переніс свою штаб-квартиру та резиденцію далі на північ, до 1189 року, коли армія Мінамото-но Йорітомо поклала кінець Муцівські Фудзівара, Хіраїдзумі слугував важливим політичним, військовим, комерційним, і культурним центром.[4][5] Кілька великих храмів, пов'язаних із буддизмом Чистої Землі, були засновані та пожертвувані, але загибель їхніх благодійників і низка пожеж сприяли їх подальшому занепаду. Коли Басьо відвідав у 1689 році, він був спонуканий написати, в Оку но Хосомічі: літня трава… залишки солдатських мрій.[6][7] Серія розкопок, починаючи з середини двадцятого століття і далі, у поєднанні з посиланнями на Адзума Каґамі, зокрема петиція Бундзі-но-чумон 1189 року та Сьова содзо або «звернення ченців» 1313 року з архівів Тюсондзі, зробили великий внесок у розуміння місць і періоду.[8][9]

Місця[ред. | ред. код]

Назва Тип Коментарій Зображення Координати
Тюсондзі
中尊寺境内
Chūsonji keidai 		Монастир Кажуть, що його заснував Еннін у 850 році; перебудований Фудзівара но Кійохіра на початку дванадцятого століття з пагодою та Дайчодзю-ін, Великим залом, присвяченим Аміді; пожежі 1337 року знищили багато будівель і храмових скарбів; незвичайно, що муміфіковані тіла Фудзівара но Кійохіра та його спадкоємців були поховані в Кондзікідо, Залі золота, присвяченому Аміді (на фото; Національний скарб); комплекс є особливим історичним місцем[10][11][12] 39°00′07″ пн. ш. 141°06′00″ сх. д. / 39.00186419° пн. ш. 141.10007091° сх. д. / 39.00186419; 141.10007091
Моцу-дзі
毛越寺境内
Mōtsūji keidai 		Монастир Кажуть, що його заснував Еннін у 850 році; перебудований Фудзівара но Кійохіра у дванадцятому столітті; його знищення пожежею в 1226 році було оплакувано в Азума Каґамі як втрату пам'ятки, «незрівнянної в наш час»; райський сад дванадцятого століття з вимощеним каменем струмком, ставком, гальковим пляжем, півостровом, островом і декоративним камінням є особливим місцем мальовничої краси; ділянка та пов'язана з нею опікунська святиня є особливим історичним місцем[13][14][15][16] 38°59′26″ пн. ш. 141°06′56″ сх. д. / 38.99053116° пн. ш. 141.11545706° сх. д. / 38.99053116; 141.11545706
Кандзізайо-ін Ато
観自在王院跡
Kanjizaiōin ato 		Монастир Заснований поруч із Моцу-дзі з двома залами Аміди дружиною Фудзівара но Мотохіра у дванадцятому столітті; зруйнований пожежею 1573 р.; його райський сад дванадцятого сторіччя зі струмком, ставком, гальковим пляжем, островом і водоспадом із каміння є місцем мальовничої краси[15][17][18][19] 38°59′17″ пн. ш. 141°06′37″ сх. д. / 38.9881789° пн. ш. 141.11037523° сх. д. / 38.9881789; 141.11037523
Мурьоко-ін Ато
無量光院跡
Muryōkōin ato 		Монастир Заснований разом із монументальною статуєю Аміда Фуджівара но Хідехіра в дванадцятому столітті; за зразком Бьодо-ін біля Кіото; райський сад дванадцятого століття зі ставком, островом і декоративним камінням; особливе історичне місце[15][20][21][22] 38°59′35″ пн. ш. 141°06′57″ сх. д. / 38.99293001° пн. ш. 141.1158882° сх. д. / 38.99293001; 141.1158882
Гора Кінкейсан
金鶏山
Kinkeizan 		Гора Вершина використовується для поховань сутри; залишки залу, який належить Зао Ґонґену; пов'язані з культом Міроку; історичне місце[23][24][25] 38°59′36″ пн. ш. 141°06′33″ сх. д. / 38.99335037° пн. ш. 141.10920153° сх. д. / 38.99335037; 141.10920153

Оригінал подання[ред. | ред. код]

Початкова номінація 2006 року «Хіраїдзумі — культурний ландшафт, пов'язаний із буддійською космологією чистої землі» включала ще п'ять об'єктів, опускаючи Кандзізайо-ін як окремий компонент.[26] Чотири були вилучені з номінації після того, як не вдалося забезпечити запис у 2008 році; компонент палацу Янагі було виключено з допису 2011 року, хоча тривають зусилля, щоб забезпечити його включення через майбутнє розширення.[27][28]

Назва Тип Коментарій Зображення Координати
Місце Янагі-но-Госьо
柳之御所遺跡

Yanagi-no-gosho iseki 		Палац Руїни палацу Янагі (Верба) клану Муцівські Фудзівара; історичне місце[29][30][31][32] 39°00′25″ пн. ш. 141°05′58″ сх. д. / 39.00694103° пн. ш. 141.09936087° сх. д. / 39.00694103; 141.09936087 (Yanagi-no-Gosho Site)
Таккоку-но-Івая
達谷窟
Takkoku-no-iwaya 		Монастир Історичне місце в південно-східній частині Хіраїдзумі, яке включає храм, присвячений Бішамонтену, який, як вважають, походить від Саканоуе но Тамурамаро[33] 38°58′08″ пн. ш. 141°03′29″ сх. д. / 38.96901282° пн. ш. 141.0581363° сх. д. / 38.96901282; 141.0581363 (Takkoku-no-Iwaya)
Місце Сіроторі-тате
白鳥舘遺跡
Shirotori-tate iseki 		Руїни японського замку Розташований у місті Осю на північ від Хіраїдзумі; у стратегічному місці на річці Кітакамі, зазвичай вважають, що це було місце численних споруд між 10 і 16 століттями. Який саме був його статус під час правління клану Абе (предки Фудзівара но Кійохіра по материнській лінії) і клану Осю Фудзівара, невідомо, але як місце кількох середньовічних замкових споруд, пов'язаних з ними, воно було одним із перших, які були представлені на розгляд Комітету всесвітньої спадщини; історичне місце[29][34] 39°01′30″ пн. ш. 141°08′05″ сх. д. / 39.025018° пн. ш. 141.134834° сх. д. / 39.025018; 141.134834 (Shirotori-tate Site)
Місце Чоджагахара Хадзі
長者ヶ原廃寺跡
Chōjagahara Haiji iseki 		Монастир Історичне місце[29][35] 39°00′46″ пн. ш. 141°05′48″ сх. д. / 39.012694° пн. ш. 141.096611° сх. д. / 39.012694; 141.096611 (Chōjagahara Haiji Site)
Місце Хонедера-мура Сьоен
骨寺村荘園遺跡
Honedera-mura shōen iseki 		Сьоен Історичне місце; навколишня територія є важливим культурним ландшафтом[36][37] 38°58′54″ пн. ш. 140°57′06″ сх. д. / 38.9817021° пн. ш. 140.95177743° сх. д. / 38.9817021; 140.95177743 (Honedera-mura Shōen Site)

Галерея[ред. | ред. код]

  • temple interior with mural
    Інтер'єр храму з розписом
  • temple gates
    Храмова брама
  • temple screen
    Храмовий екран

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ Hiraizumi – Temples, Gardens and Archaeological Sites Representing the Buddhist Pure Land. UNESCO. Процитовано 3 August 2012.
  3. ↑ Hiraizumi – Temples, Gardens and Archaeological Sites Representing the Buddhist Pure Land (PDF). ICOMOS. Процитовано 3 August 2012.
  4. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. ISBN 0-674-39205-1.
  5. ↑ Shiveley, Donald H.; McCullough, William H. (1999). Cambridge History of Japan II: Heian Japan. Cambridge University Press. с. 678. ISBN 0-521-22353-9.
  6. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 1—4. ISBN 0-674-39205-1.
  7. ↑ Miner, Earl (1969). Japanese Poetic Diaries. University of California Press. с. 176f.
  8. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 26. ISBN 0-674-39205-1.
  9. ↑ Historical Study by the Historical Documents. Iwate Prefecture. Архів оригіналу за 27 September 2011. Процитовано 16 May 2011.
  10. ↑ 中尊寺境内 [Chūsonji Precinct] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  11. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 67—76, 121—142. ISBN 0-674-39205-1.
  12. ↑ Fukuyama, Toshio (1976). Heian Temples: Byodo-in and Chuson-ji. Weatherhill. ISBN 0-8348-1023-9.
  13. ↑ 毛越寺境内附鎮守社跡 [Mōtsūji Precinct and Chinjusha] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  14. ↑ 毛越寺庭園 [Mōtsūji Garden] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  15. ↑ а б в Archaeologically Excavated Japanese Gardens Database. Nara Research Institute for Cultural Properties. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 16 May 2011.
  16. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 100—105. ISBN 0-674-39205-1.
  17. ↑ 旧観自在王院庭園 [Former Kanjizaiōin Garden] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  18. ↑ Kanjizaioin Temple Site. Mōtsū-ji. Архів оригіналу за 24 June 2011. Процитовано 16 May 2011.
  19. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 106f. ISBN 0-674-39205-1.
  20. ↑ 無量光院跡 [Muryōkōin Site] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  21. ↑ Muryokoin Temple Site. Mōtsū-ji. Архів оригіналу за 24 June 2011. Процитовано 16 May 2011.
  22. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 107—111. ISBN 0-674-39205-1.
  23. ↑ 金鶏山 [Kinkeizan] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  24. ↑ Mt. Kinkei. Hiraizumi Tourism Association. Архів оригіналу за 14 July 2012. Процитовано 16 May 2011.
  25. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 110. ISBN 0-674-39205-1.
  26. ↑ 世界遺産の概要 [World Heritage Site: summary] (Japanese) . Iwate Prefecture. Архів оригіналу за 17 May 2006. Процитовано 3 August 2012.
  27. ↑ Report on the 35th World Heritage Committee Session Decision Results for: "Hiraizumi- Temples, Gardens and Archaeological Sites Representing the Buddhist Pure Land". Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology. Архів оригіналу за 22 July 2011. Процитовано 3 August 2012.
  28. ↑ Corkill, Edan (18 June 2011). Temple hopes for UNESCO nod and big cheer for Iwate. The Japan Times. Процитовано 3 August 2012.
  29. ↑ а б в 柳之御所・平泉遺跡群 [Yanagi Gosho - Hiraizumi Sites] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  30. ↑ Yanagi no Gosho Site. Hiraizumi Tourism Association. Архів оригіналу за 19 December 2012. Процитовано 16 May 2011.
  31. ↑ Yanagi no Gosho Museum. Hiraizumi Tourism Association. Архів оригіналу за 3 July 2011. Процитовано 16 May 2011.
  32. ↑ Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. с. 65, 99. ISBN 0-674-39205-1.
  33. ↑ 達谷窟 [Takkoku-no-Iwaya]. Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  34. ↑ 白鳥舘遺跡 [Shirotori-tate Site] (Japanese) . Iwate Prefecture. Архів оригіналу за 23 July 2011. Процитовано 3 August 2012.
  35. ↑ 長者ヶ原廃寺跡 [Chōjagahara Haiji Site] (Japanese) . Iwate Prefecture. Архів оригіналу за 15 July 2007. Процитовано 3 August 2012.
  36. ↑ 骨寺村荘園遺跡 [Honetera Village Shōen Site] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.
  37. ↑ 一関本寺の農村景観 [Landscape of the Agricultural Village of Hondera, Ichinoseki] (Japanese) . Agency for Cultural Affairs. Процитовано 3 August 2012.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Yiengpruksawan, Mimi Hall (1998). Hiraizumi: Buddhist Art and Regional Politics in Twelfth-Century Japan. Harvard University Press. ISBN 0-674-39205-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Історичні_пам%27ятки_та_місця_Хіраїдзумі&oldid=42348036