Абаєв Салат Михайлович
| Абаєв Салат Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 серпня (5 вересня) 1913 Терська область, Російська імперія |
| Помер |
30 травня 1989 (75 років) Владикавказ, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | геолог |
| Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1941) |
| Галузь | геологія |
| Заклад | Північно-Осетинський інститут гуманітарних і соціальних дослідженьd |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
  |
Салат Михайлович Абаєв (1913—1989) — радянський геолог осетинського походження, який відкрив 29 золоторудних родовищ на Чукотці. Випускник геологічного факультету Харківського державного університету.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 23 серпня (5 вересня) 1891 року в селі Цей (зараз Алагірський район, Північна Осетія — Аланія), осетин.
До 1927 року ходив чабаном.
У 1927—1930 роках працював у колгоспі та навчався у семирічній школі.
У 1930—1932 роках працював забійником шахти «Кочегарка» на Донбасі в місті Горлівка.
У 1933 році був помічником директора Буронських копалень у Північній Осетії.
У 1933—1941 роках навчався на геологічному факультеті Харківського державного університету.
Переїхав до Сибіру. У 1941—1961 роках працював у Нижньоколимському геологічному управлінні Дальстрою МВС СРСР (потім Міністерства кольорової промисловості СРСР), у тому числі на посаді головного геолога.
Переїхав на Кавказ. У 1961—1969 роках працював головним геологом, а потім керівником треста «Сівкавцвітметрозвідка». З 1970 року: старший науковий співробітник Північно-Осетинського інституту гуманітарних та соціальних досліджень[ru].
Помер 30 травня 1989 року, похований у Владикавказі на Алеї Слави[ru].
Бібліографія[ред. | ред. код]
Монографії: «Использование вторичных ресурсов в народном хозяйстве Северной Осетии», «Нерудные полезные ископаемые Северной Осетии» (у трьох томах).
У 1988 році написав автобіографічну книгу «Життя, віддане праці», в якій розповів про своє життя.
Нагороди і премії[ред. | ред. код]
- Ленінська премія (1964) — за відкриття та розвідку Ороїцької золотої копальні (Магаданська область)
- Почесний знак «Першовідкривач родовища[ru]» за № 330 (16 квітня 1970).
- Почесний знак «Ветеран праці Крайнього Північного Сходу СРСР».
Пам'ять[ред. | ред. код]
Ім'я присвоєно одній із вулиць у місті Білібіно Чукотського автономного округу[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Абаєв Салат Михайлович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 9. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- КАЛЕНДАРЬ ЗНАМЕНАТЕЛЬНЫХ СОБЫТИЙ И ЮБИЛЕЙНЫХ ДАТ ОСЕТИИ НА 2013 ГОД [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- «Жил рядом с нами ЧЕЛОВЕК» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]