Бакіров Віль Савбанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віль Савбанович Бакіров
Народився 8 червня 1946(1946-06-08) (77 років)
Уфа, Башкирська АРСР
Місце проживання Харків, Україна
Країна Україна Україна
Національність татарин
Діяльність соціолог
Alma mater Харківський юридичний інститут
Галузь Соціологія
Заклад Харківський національний університет імені Василя Каразіна
Посада ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1998—2021)
голова вченої ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (з 2021)
Вчене звання Професор, академік Національної академії наук України, член-кор. Національна академія педагогічних наук України.
Науковий ступінь Доктор соціологічних наук
Членство НАН України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

CMNS: Бакіров Віль Савбанович у Вікісховищі

Віль Савбанович Бакіров (нар. 8 червня 1946, Уфа) — український соціолог, голова вченої ради Харківського національного університету імені Василя Каразіна, завідувач кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, доктор соціологічних наук, професор. Академік НАН України (2012) та член-кореспондент НАПН України (2006). Академік АН ВШ України (2008).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Уфа. Дитинство і юність пройшли в місті Житомир.

Закінчив у 1970 році Харківський юридичний інститут, у 1976 р. — аспірантуру Харківського державного університету. Захистив кандидатську дисертацію «Соціальний контроль як регулятор суспільних відносин» у 1976 році і докторську дисертацію «Ціннісна свідомість як об'єкт соціологічного аналізу (проблеми теорії та методології)» у 1991 році[1].

Протягом 1972—1982 рр. працював у Харківському інституті радіоелектроніки.

З 1982 працює у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Читав лекції в Болонському (1993) і Падуанському (1994) університетах.

У 1994—1995 рр. стажувався в Каліфорнійському університеті (Сан-Дієго).

У 1998 — 2021 рр. обіймав посаду ректора ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Наукові напрями — загальна соціологія, соціологія освіти, економічна та політична соціологія.

Наукові дослідження веде в галузі теоретико-методологічних проблем освіти і виховання, культурних і інституціональних змін пострадянської України, тенденцій розвитку університетської освіти в контексті глобалізаційних і постіндустріальних викликів. Автор і співавтор близько 200 наукових праць.

Президент Соціологічної Асоціації України, член Комітету з державних премії України в галузі науки і техніки, Президент Малої Академії наук Харківської області.

Почесний громадянин міста Харкова і Харківської області

На його честь названо астероїд № 18731 «VilBakirov»[2].

Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес»[3].

Лауреат Премії імені Петра Тронька 2017 року[4].

Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки художників України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 25 лютого 2009. 
  2. Американський астроном назвав відкритий їм астероїд ім'ям ректора Харківського національного університету ім. В. Каразіна [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 138/2018 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року». Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018. 
  4. Засідання правління НСКУ, присвячене 90-річчю наукового журналу «Краєзнавство». Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]