Аблов Євгеній Валерійович

Аблов Євгеній Валерійович
Народився	10 березня 1972(1972-03-10) (52 роки)
Діяльність	суддя

Євге́ній Вале́рійович А́блов (10 березня 1972) — колишній суддя, заступник іншого скандального судді, голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Відомий через Справи Майдана, блокуванням діяльності Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів, а також є фігурантом справи щодо створення злочинної організації з метою захоплення державної влади, що відомо із "плівок Вовка"

Кар'єра

1996 — старший помічник прокурора Жовтневого району Одеси, далі працював в Одеській обласній прокуратурі, прокуратурі Шевченківського району Києва, районній прокуратурі Кривого Рогу. З 2010 року працює в Окружному адміністративному суді Києва.

У 2018 році брав участь у конкурсі на посаду директора управління ДБР у Миколаєві. Попередньо Сергій Лещенко повідомив, що переможці конкурсів до ДБР визначені заздалегідь і що директором теруправління у Миколаєві буде Аблов, який є "креатурою Ківалова і Альперіна". Незважаючи на інші результати, реального переможця Олега Денега, керівник Комісії, Роман Труба, не призначив. Процес встановлення Аблова на цю посаду відбувався через замовну статтю з сайту “Судово-юридичної газети”, де редактор був заангажований, а також через судові справи завдяки кишенькової ГО “Антикорупційний контроль України”. Першу інстанцію виграв через дружні зв'язки з судею Кушновою, на апеляцію не з'явився. ДБР у м. Миколаєві в якості виконувача обов’язків очолює Вікторія Басалєва.

У квітні 2019 року Аблова було тимчасово відсторонено від роботи.

У грудні 2019 року Аблову було винесено сувору догану з позбавленням доплат на три місяці, але при цьому «Вища рада правосуддя» відмовилася його звільнити.

25 квітня 2022 року Євген Аблов через ВРП намагався піти у відставку, уникнувши звільнення, це також збереже йому виплати від держави, але Аблов перебуває на лаві підсудних у ВАКС, де його обвинувачують у корупційних злочинах.

Порушення

Порушення вимог антикорупційного законодавства

В електронній декларації за 2016 рік суддя зазначає, що його зареєстроване місце проживання знаходиться в Києві, а фактичне — в Одесі. Але не декларує жодне житло в Києві, яким він користується за місцем роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 172−6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкцією за таке порушення є штраф від 17 000 до 42 500 тисяч гривень.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 106 закону України «Про судоустрій і статус суддів», санкцією за таке порушення є тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя або звільнення з посади.

Сумнівний спосіб набуття майна

В листопаді 2013 року житлово-побутовою комісією Окружного адміністративного суду м. Києва було прийнято рішення про виключення квартири, якою користується суддя Аблов з числа службових та надання йому її у постійне користування. Вже 12 грудня 2013 року Київський окружний адміністративний суд ухвалює постанову, якою зобов'язує голову Окружного адміністративного суду м. Києва звернутися з клопотанням про виключення з числа службових ряду квартир, зокрема і квартири судді Аблова. 23 грудня 2013 голова суду звертається з відповідним клопотанням до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, яке в подальшому задовольняється. Вже у вересні 2015 року суддя приватизував цю квартиру на свого сина, який у 2016 році продав її за 9,1 млн гривень. Крім того, в 2016 році суддя отримав подарунок від своєї дружини у вигляді готівкових коштів у розмірі 1,5 млн гривень. Дружина ж подарунок такого розміру раніше отримала від матері судді.

Використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку, а також допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна, несе відповідальність у вигляді від тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя до звільнення з посади.

Скандальні справи

Розгін Євромайдану

9 грудня 2013 року за кілька годин «розглянув» та задовольнив позов громадянина, якому барикади на Майдані під час Революції гідності перешкоджали пересуватись. Аблов тоді зобов'язав МВС та КМДА розблокувати «автомобільні дороги та вулиці», на яких проходив Євромайдан (після чого підрозділ Беркут сробував розігнати протестувальників у ніч проти 11 грудня).

У травні 2017 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила, що немає підстав для звільнення судді Аблова у зв'язку таким рішенням.

Оборудка зі службовою квартирою

2010 — переїхав працювати до Києва з Одеси. 2013 року Аблов із чотирма іншими суддями отримав квартиру площею 141 м² для службового використання. За словами Аблова, гуртожитків для проживання не було, тож він попросив про надання квартири.

Після отримання службової квартири Албов з чотирма колегами подав позов на свого керівника, іншого скандально відомого суддю, Павла Вовка (голову Окружного адмінсуду Києва). Від Вовка вимагали, щоби він звернувся до районної адміністрації Києва, щоб вони виключили їх службові квартири із переліку службових. Обґрунтуванням було те, що нові квартири не мали ремонту й не придатні до житла, а ремонтувати державне житло «судді» не хотіли, тому вимагали передати це житло у приватну власність. Суд протягом 10 днів задовольнив цей позов, при тому за законом вони мали пропрацювати у суді принаймні 10 років, перш ніж їм можна було б приватизувати своє службове житло.

26 грудня 2013 року отримав свою службову квартиру у постійне користування. 2015 року приватизував цю квартиру, яку продав наступного року за 9,1 млн грн. Пояснив продаж тим, що вимушено переїхав назад до Одеси через «настирливість журналістів» у Києві.

«Рюкзаки Авакова»

10 липня 2017 року виніс рішення про законність процедури торгів «рюкзаками Авакова».

Підозра у справі про захоплення влади

Павло Вовк, Євген Аблов та Валерій Келеберда є фігурантами справи щодо створення злочинної організації з метою захоплення державної влади. За даними слідства, судді хотіли встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя, створивши тим самим перешкоди у їхній роботі. ВАКС мав обрати Аблову запобіжний захід, але Євген не з'явився у суді. Після цього судом було ухвалено примусовий привід Аблова на засідання 15 вересня 2021 року.

«Справа Насірова»

23.11.2017 колегія суддів ОАСК за головуванням Аблова задовольнила позов ексголови Державної фіскальної служби,підозрюваного у справі НАБУ Романа Насірова. Цим позовом він в обхід кримінальної справи хотів довести, що начебто мав право вчиняти дії, які НАБУ вважало злочинними, та як керівник ДФС не повинен був перевіряти те, що підписує. За даними журналістів, розподіл справи на Аблова відбувся дивним чином. Надалі Верховний Суд скасував постанову Аблова, оскільки ОАСК взагалі не мав права розглядати цю справу.

«Справа Суркіса та Приватбанку»

17.05.2017 суддя Аблов як головуючий у складі колегії суддів задовольнив позов Суркіса І.С. та інших осіб до ПАТ "ПРИВАТБАНК" та Міністерства фінансів України. Рішенням суду скасовано рішення НБУ про визнання Суркіса І.Р., Суркіса Г. М., Суркіса Р. Д., Суркіс С.Г., Ковалик П. О. та Суркіс М. І. особами, пов'язаними з ПАТ "ПРИВАТБАНК". Також суд постановив стягнути з "Приватбанку" понад 1 мільярд гривень на користь позивачів.

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову ОАСК, ухвалену за участі судді. Крім того, під час засідання у Великій палаті представник Нацбанку розповів, що з боку сім'ї Суркісів в ОАСК було подано кілька ідентичних позовів без оплати судового збору. Після розподілу справ між суддями судовий збір був сплачений тільки за позовом, який потрапив до колегії за участі Аблова Є.В.

«Справа Гостинного двору»

19.04.2013 колегія суддів ОАСК за участі Аблова ухвалила постанову, якою узаконила рішення Кабінету Міністрів України щодо виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві зі списку пам'ятників архітектури. Ця ж колегія відмовила в ініціюванні включення Гостинного двору (будівлі, зведеної в 1809 році) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Надалі Вищий адміністративний суд України скасував цю постанову як незаконну.

«Справа компаній Фірташа»

За інформацією у ЗМІ, у серпні-вересні 2014 року судді ОАСК Віктор Данилишин, Віктор Шулежко та Євгеній Аблов постановляли ухвали в інтересах приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", яке пов'язують із Дмитром Фірташем. Вказані ухвали перешкоджали встановленню державного контролю над Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом (ВГМК) і Іршанським гірничо-збагачувальним комбінатом (ІГЗК).

«Справа Московського патріархату»

05.04.2019 суддя задовольнив позов народного депутата від "Опозиційного блоку" Олександра Долженкова та визнав протиправними дії Голови Верховної Ради України Андрія Парубія у зв'язку з прийняттям законопроекту № 5309. Він передбачав перейменування Української православної церкви Московського патріархату на назву, яка мала вказати на приналежність до Російської православної церкви. Таке рішення Аблова заблокувало процес перейменування Української православної церкви Московського патріархату.

«Блокування люстраційної перевірки суддів Кицюка та Царевич»

16 березня 2016 року суддя встановив, що територіальне управління ДСА не вправі проводити перевірку, передбачену Законом України "Про очищення влади, відносно суддів Печерського суду О.Царевич та В.Кицюка. Тим самим було заблоковано можливість їх звільнення на підставі люстраційного законодавства.

«Незаконне відстеження телефонів журналістів"

Згідно з розслідуванням журналістів "Слідства.Інфо", 13.03.2019 суддя Аблов святкував день народження у ресторані "vaBene" у центрі Києва, який було зачинено на спецобслуговування. Серед гостей, які завітали на свято, журналісти помітили Сергія Ківалова, екскерівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, суддю Конституційного Суду Віктора Кривенка, голів Одеського окружного адміністративного суду та Вінницького окружного адміністративного суду — Олега Глуханчука та Олександра Вільчинського, голову Шостого апеляційного адмінсуду Андрія Горяйнова, голову Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича. Найцікавішими гостями були голова ВККС Сергій Козьяков та члени ВККС Тарас Лукаш і Володимир Бутенко. Вказані особи входили до складу комісії, яка проводила кваліфікаційне оцінювання судді Аблова на відповідність займаній посаді.

Як свідчать аудіозаписи, оприлюднені НАБУ, суддя Аблов та голова ОАСК Вовк намагалися отримати інформацію про людей, із якими журналістка розмовляла, використовуючи протизаконні методи та без відповідного рішення суду. Повідомлення щодо вказаних дій зареєстровано Платформою Ради Європи із захисту журналістики та безпеки журналістів, яка повинна розглянути спроби суддів ОАСК отримати доступ до телефону журналістки.

Крім того, із розмов суддів вбачається, що в ресторані їм видали чек із заниженою вартістю банкету.

Оцінка

16 грудня 2020 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Підставами були:

Суддя свавільно встановлював обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, наприклад, необмеженому колу осіб і (або) на тривалий час і (або) щодо необмеженого місця.

Згідно з ​даними Єдиного державного реєстру судових рішень та інформації в ​ЗМІ, 09.12.2013 суддя Аблов постановив ​ухвалу про забезпечення адміністративного позову у справі № 826/19488/13-а від особи, якій “перешкоджали вільно пересуватись” барикади на Майдані. Позивач просив заборонити ГУ МВС України в місті Києві, ГУ ДСНС у місті Києві та КМДА сприяти блокуванню автомобільних доріг та вулиць міста Києва та будь-яким особам вчиняти дії щодо блокування будь-яким способом 17 автомобільних доріг та вулиць у центрі міста Києва, в тому числі шляхом заборони розміщувати будь-які предмети, що перешкоджають проїзду транспортних засобів. За інформацією зі статті інтернет-видання ​Graty ​, суддя Аблов отримав позов о 13:30, призначив засідання на 17:00 і вже через майже три години прийняв ​постанову з аналогічним за змістом присудом, як і в ухвалі про забезпечення позову. Фактично цими рішеннями прикривалися бійці “Беркуту”, які в ніч з 10 на 11.12.2013 провели невдалу спробу штурму Майдану.

Таким чином, суддя фактично обмежив право на мирні зібрання необмеженому колу осіб, на тривалий час і на значній території. При цьому суддя достеменно знав про те, що у центральній частині міста Києва, зокрема на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях, тривала безстрокова акція протесту.   

Серед мотивів обмеження права на мирне зібрання суддя в ухвалі про забезпечення позову вказав про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і мешканців міста, у тому числі щодо здоров'я та життя громадян міста до вирішення справи по суті, а також те, що для відновлення прав та інтересів у справі необхідно буде докласти значних зусиль.  

Водночас Європейський суд з прав людини у ​рішенні «Barraco v. France» від 05.06.2009, (заява 31684/05) визнав, що будь-яка подія в громадському місці викликає певною мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючи порушення руху і за відсутності насильства з боку демонстрантів, важливо, щоб влада продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода зібрань не була позбавлена своєї суті і змісту. Право на свободу мирних зібрань захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну практичну реалізацію. Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необґрунтованих обмежень цього права. При обмеженні права на мирні зібрання, суд повинен обрати той спосіб обмеження цього права, який був би адекватним (співмірним).

Суддя допускав дії, обумовлені політичними мотивами та корпоративною солідарністю.

Суддя вчинив дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя та не доклав зусиль для усунення негативних наслідків цих дій. Не реагував на відомі йому випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривав таку поведінку або відомі йому факти протиправної діяльності cуддів, адвокатів, працівників органів правопорядку, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а за діяльність системи правосуддя загалом.  

02 серпня 2019 отримав підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 (пособництво у перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя (ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС); ч. 2 ст. 376 Кримінального кодексу України (втручання у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків).   

Разом із головою ОАСК, Павлом Вовком організували ухвалення завідомо неправосудних судових рішень, втрутились у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі ВККС та ініціювали зміну двох членів ВККС на наперед визначених «лояльних» переможців конкурсу за квотою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Державної судової адміністрації. Метою цих дій було уникнення обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом.

Наприкінці липня 2019 року, Національне антикорупційне бюро України ​оприлюднило записи розмов між суддями ОАСК та іншими особами, на яких обговорювалися план зміни складу ВККС і введення до складу комісії лояльних осіб, можливість уникнення кваліфікаційного оцінювання нібито через “хворобу”, можливість використання Державного бюро розслідувань для тиску на суддів.  

На записах також обговорювалися й інші питання, зокрема:  

● 13.02.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком щодо подання позовів до ОАСК для зупинення повноважень членів ВККС):  

Аблов: ​  ​Шеф, давай что-то учудим? Я готов.  

Вовк: ​Учудим? Тебе скучно? Там твой товарищ подводит. Написали ему, все сказали.  

Аблов: ​ Я ему написал, сейчас (Ймовірно йдеться про адвоката Кравця).  

Вовк:  ​Сегодня среда, а исков нема.  

● 15.02.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком щодо пошуку осіб, від імені яких будуть подаватись позови):  

Вовк:  ​Все написано, истцов ищите.  

Аблов: ​ Да.  

Вовк: ​  ​Чем больше истцов, тем меньше шансов ВККС нас достать.  

● 11.04.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком щодо конкурсу із добору двох нових членів ВРП за квотою Президента України)  

Аблов: ​  ​А если там кого-то из своих скажем завести технически?   Вовк: Слушай, там, по-моему, срок подачи закончился. Но если не закончился, то может надо попросить **** (один із можливих кандидатів) податься.   

17 липня 2020, у день ​обшуку у приміщенні ОАСК детективами НАБУ, отримав підозру разом із Павлом Вовком, та ще п'яти суддям ОАСК: Ігорю Погрібніченку, Ігорю Качуру, Богдану Саніну, Олексію Огурцову та Володимиру Келеберді. Оскільки вказані особи діяли у межах злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі. Учасники злочинної організації на чолі з головою суду фактично перейняли на себе функції інших органів влади та ухвалювали замовні рішення в інтересах політичних еліт та бізнес кіл, а також у власних інтересах, втручаючись у будь-які державні процеси.   

На офіційному сайті НАБУ також вказано, що суддя отримав від держави у користування службову квартиру, загальною площею близько 150 кв.м. Згодом квартиру приватизовано та продано за понад 9 млн грн.

Як ​зазначають журналісти агенції Слідство.Інфо та офіційні повідомлення на сайті НАБУ, окремі судді Конституційного Суду України (далі - КСУ) визнали норму про незаконне збагачення неконституційною, ймовірно перебуваючи під впливом та тиском керівництва ОАСК. Згідно з  ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ:   

● 27.02.2019  (розмова голови ОАСК Павла Вовка з одним із суддів):  

Вовк: Ты можешь резко задекларировать ​с Абловым ​, что ты давно говорил, что у тебя там на миллион долларов выплат, акций? С детства мама подарила.  

● 07.03.2019 (розмова голови ОАСК Павла Вовка з суддями):  

Вовк: ​Нашими общими усилиями, в борьбе за общую справедливость родилось решение о незаконном збагаченні, о признании неконституционным. Поэтому есть возможность у вас купить на себя все, что вы хотите. Остается открытым вопрос в доброчесності (сміються).

Згідно з ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ, судді Євгеній Аблов та Павло Вовк впливали на суддів КСУ, зокрема Віктора Кривенка, під час розгляду подання про визнання неконституційною норми про незаконне збагачення:  

● 26.02.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком, його заступником                 

Євгенієм Абловим та ще одним суддею ОАСК):  

Суддя ОАСК: Бутусов ​(головний редактор одного з українських ЗМІ) написал, по информации журналистов, что судьи Конституционного Суда при двух голосах «против» вынесли решение.  

Вовк: ​  ​Могу сказать, 14 было «за». Доповідач был против, точно значит так.  

Суддя ОАСК: А Виктор Васильевич ​(ймовірно мається на увазі суддя КСУ Кривенко) был против?  

Вовк: ​Нет, Виктор Васильевич был «за» двумя руками, потому что я ему кое-что значу.  

Аблов: ​  ​Потому что ты ему какую-то … опять замутил.  

Вовк: ​Надо всех по чуть-чуть двигать их. Они медленно сами расшевелятся. И вообще я чувствую, что если следующий Президент эту реформу не отменит, такое говно будет, как есть, то пойду я в Конституционный Суд, мне там интересней, я вот уже чувствую – там оно (сміється). А там придем, разъясним положение законодательства об административных судах, Амелехин (суддя ОАСК) делает обоснование, а дальше от Леши зависит, как уполномоченного, как шатать Конституционный Суд.  

Аблов: ​Как ты будешь там работать – на 10 тысяч долларов зарплаты? (сміються разом)  

Вовк: ​  ​Отлично.  

● 26.02.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком та його заступником Євгенієм Абловим)  

Аблов: ​   ​Могли ... тебя?  

Вовк:  ​Та не, я занимался этим вопросом долго.  

Аблов: ​Кривенко (мається на увазі суддя КСУ) мне тогда говорил: «Ми визнаєм неконституційною. А що це родичів допитують?!». Я говорю: «Так их по криминальной справе допитують». «А що не пояснення приймають хіба?» Я говорю: «Нет, вызывают и под протокол допитують» – «Та як це так!».  

Згідно з ​досьє (арк.46), серед осіб, що можуть надати йому рекомендації, суддя вказав суддю КСУ Віктора Кривенка. Також Віктор Кривенко 13.03.2019 був серед гостей на святкуванні ​ Дня народження судді Аблова у ресторані «vaBene» в центрі Києва.   

Голова ОАСК Вовк у розмові із суддею Абловим хвалився тим, що вони мають повний контроль над КСУ. Також суддя Аблов окремо згадує про Суворовський                     

районний суд м. Одеси, суддя Шепітько із якого у травні 2019 року ухвалив рішення стосовно ВККС, ймовірно за замовленням керівництва ОАСК:

● 29.05.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком та його заступником Євгенієм Абловим):  

Вовк: ​Два суда уже принадлежат нам – это Конституционный Суд и Окружной административный.  

Аблов: ​  ​И Суворовский, да, тоже? (сміються).  

Вовк:  ​Походу, Суворовский хочет в третий записаться (сміються).  

У 2018 році ВРП відкрила дисциплінарне провадження стосовно судді Аблова за порушення правил суддівської етики та допущення поведінки, що порочить звання судді. Бажання судді уникнути дисциплінарної відповідальності та відчуття абсолютної безкарності призвело до того, що для зриву засідання Дисциплінарної палати ВРП, 08.04.2019, на якому розглядалося питання його звільнення, суддя Аблов, спільно з головою ОАСК Вовком, ймовірно, організував «мінування» будівлі ВРП. Відповідно до ​аудіозаписів ​, оприлюднених на сайті НАБУ, судді ОАСК обговорювали план дій із цього приводу:   ● 26.03.2019 (розмова заступника голови ОАСК Євгенія Аблова із іншим суддею ОАСК):  

Аблов: ​Ну, хорошо, давай решим, для меня очень вот другой важный вопрос. 8-е число, тут до 8-го еще… . Что с 5-м? (сміється) 8-е, я, (2 слова пошепки) перезвонить, что Рада заминирована вообще?   Суддя ОАСК: ​ Ти таке не кажи, это неконституционно.  

● 04.04.2019 (голова ОАСК Павло Вовк розповідає Євгенію Аблову та ще одному судді ОАСК про те, що планує зустрітись з начальником поліції м.Києва для того, щоб той посприяв зриву засідання ВРП через «мінування») ​:  

Вовк: ​  ​А у меня в 11 встреча с начальником милиции.  

Суддя ОАСК: Ой, с Крищенко (начальник ГУ НП м. Києва) что ли, та-ну, нельзя поменяться?  

Вовк: ​  ​С Андреем Евгеньевичем, да.  

Суддя ОАСК:  ​Ну тот пьяница.  

Вовк: ​Та не, пьяница-не пьяница, он должен правильно реагировать на определенных минеров.  

Однак “мінування” проблеми не вирішило, і засідання 08.04.2019 відбулося. Друга Дисциплінарна палата ВРП внесла ​подання про звільнення Євгенія Аблова з посади судді. 10.12.2019 ВРП вирішила ​замінити звільнення на сувору догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, внаслідок чого суддя  ​повернувся ​  ​на роботу до суду

17.04.2019 одразу ​30 суддів ОАСК не з'явилося на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою тимчасову непрацездатність. 21.05.2019 на іспит повторно не з'явилося ​27 суддів ОАСК. Відповідно до інформації ВККС усі вони знову обгрунтовували свою неявку тимчасовою непрацездатністю. В обох випадках суддя Аблов Є.В. був серед тих суддів, які не з'явилися на іспит.   

Із ​оприлюднених на офіційному сайті НАБУ записів з кабінету голови ОАСК Вовка, отриманих шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду. Це є логічним продовженням дій Вовка, спрямованих на блокування роботи ВККС та саботажу кваліфікаційного оцінювання.  

У зв'язку з цим існують обгрунтовані сумніви, що суддя дійсно не міг з'явитися на іспит, а його дії з погляду стороннього спостерігача виглядають як активна підтримка незаконних дій голови ОАСК.   

У 2020 році, після оприлюднення записів НАБУ, в суспільстві виник резонанс, українці зібрали підписи на петицію до президента про ліквідацію ОАСКу. На наступний день, на сайті вийшло звернення всіх суддів ОАСКу до Володимира Зеленського, як реакцію на публікацію записів НАБУ. В основному обвинувачували західну допомогу та план встановлення контролю над Українською державою з-за кордону.

Суддя висловлювався щодо результатів розгляду справи на користь однієї зі сторін у випадку, якщо процес розгляду ще тривав.

Згідно з ​досьє судді, 10.12.2018 Друга Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну ​справу стосовно судді Євгенія Аблова за скаргами Катерини Бутко від 06.09.2017 та Романа Маселка від 13.11.2017, де скаржники вказали на недотримання суддею правил суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді під час розгляду справи №  ​826/13844/16 ​.   

У скарзі Катерини Бутко також зазначено, що 01.06.2017 на офіційній сторінці телеканалу «Право-ТV» опубліковано сюжет стосовно обшуку, проведеного 26.05.2017 детективами НАБУ у приміщенні ОАСК. Під час інтерв’ю суддя Аблов як заступник голови ОАСК повідомив інформацію, що містилася у матеріалах справи № 826/13844/16, яка перебувала на його розгляді і при цьому розголосив дані, які стали йому відомі з позовної заяви та інших матеріалів справи, а твердженням, що «з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі sмs», упереджено подав інформацію у справі як доведений факт; крім того, суддя пов’язав розгляд цієї справи з обшуками, які провело НАБУ, чим дискредитував дії спеціального органу, уповноваженого на проведення таких дій відповідною ухвалою суду. Відповідно до ​статті 12 Кодексу суддівської етики, суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв'язку з розглядом справи.  

Суддя пов'язаний з політичними силами і простежується вплив цього зв’язку на його кар’єру і (або) діяльність судді (наприклад, стосунки непублічного характеру, які можуть мати вплив на прийняття рішень з питань кар’єри).   

Суддя використовував родинні, дружні та інші неформальні зв'язки для здійснення кар'єри чи отримання невиправданих преференцій.  

Згідно з розслідуванням журналістів ​Слідства.Інфо ​, 13.03.2019 суддя Аблов святкував день народження у ресторані «vaBene» в центрі Києва, який було зачинено на спецобслуговування. Серед інших гостей, які завітали на свято, журналісти помітили голову ВККС Сергія Козьякова та членів ВККС Тараса Лукаша і Володимира Бутенка. Вказані особи входили до складу комісії, яка проводила кваліфікаційне оцінювання судді Аблова на відповідність займаній посаді.   

10.07.2017 колегія суддів ОАСК під головуванням судді Аблова ухвалила постанову у справі № 826/7405/17 (судді Аблов Є.В., Григорович П.О., Смолій І.В.), якою відмовилася визнавати протиправними дії посадових осіб МВС та скасовувати рішення конкурсних торгів, по яких у лютому 2015 року закуповувалися скандальні «​рюкзаки Авакова​».   

Згідно із ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ, суддя Аблов після ухвалення такого рішення отримував підтримку в питаннях уникнення дисциплінарної відповідальності (ймовірно від представників МВС):  

● 04.04.2019 (голова ОАСК Павло Вовк спілкується з Євгенієм Абловим та ще одним суддею ОАСК щодо допомоги представників МВС) ​:  

Вовк ​:  ​ Сегодня я был у «твоих друзей».  

Аблов: ​  ​..., у моих друзей.  

Суддя ОАСК ​:  «Рюкзаков».  

Вовк: ​  ​ Они говорят: «Как это? Это наш друг, его надо спасать!».  

Аблов ​: ​ Ну, желательно было бы, ...(сміється).  

Крім цього, з фільму-розслідування журналістів «Слідство.Інфо» « ​Нарадча кімната ​» стало відомо, що суддя Аблов їздив на зустріч до Сергія Чеботаря та Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і отримував у подарунок на День народження книжки про міліцію.  

У 2018 році суддя ​подавався на конкурс на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у Миколаєві. Конкурс суддя програв, однак вирішив оскаржити його через суд та визнати результати недійсними. Суддя поскаржився у Київський окружний адміністративний суд (справа № 826/13518/18, яку розглядала суддя Кушнова А.О.).   

Згідно з ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ, суддя Аблов ​повідомляв ​Павлу Вовку, що планує зустрітись з головою Київського окружного адміністративного суду Басаєм О.В. щодо розгляду цієї справи та просив у нього поради як йому краще вплинути на Басая О.В. У відповідь Павло Вовк ​запропонував пригрозити йому кримінальною справою, якщо той не допоможе (на відео з 29:19). Відповідно до інформації, яка міститься на аудіозаписах, рішення на користь судді Аблова глава ОАСК Вовк ​навіть узгоджував з керівництвом ДБР:  

● 28.05.2019 (голова суду Павло Вовк дає поради заступнику Євгенію Аблову про те, як впливати на інших суддів):  

Аблов: ​Шеф, я сейчас буду, сейчас поеду с Басаем увижусь, да. Ну я хочу просто с тобой, чтоб не поставить тебя в неловкое положение. Я ему говорю: “Олежка, одинадцатого числа примем решение” Он мне, знаешь, что он мне уже сказал, в принципе. Еще неделю назад, что вот она будет переносить, еще несколько раз, потому что сейчас лучше не спешить, вот такую … . Я ему сейчас сказал: “Олег, так давай одинадцатого пусть вынесет решение”.

Вовк: Скажи: “Возбудить дело по автоматичному розподілу ? Ты сейчас позвонишь -  возбудят дело” ...  

Вовк: ​Скажешь, Паша пошел согласовывать с руководством ДБР. Он общается и дружит с первым замом и замом (заступники директора ДБР Ольга Варченко та                       

Олександр Буряк). Комиссию контролируют работники Авакова. Паша с Аваковым согласовал.  

26.06.2019 суддя Кушнова А.О., на яку відповідно до цих записів тиснули через голову суду Басая О.В., ухвалила ​рішенням ​, яким повністю задовольнила позов судді. 12.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив ​постанову ​, якою скасував рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване і повністю відмовив у задоволенні позову.  

21.05.2020 суддя Кушнова А.О. ухвалила ще одне незаконне ​рішення на користь судді у справі №640/1096/20, яким зобов'язала Окружний адміністративний суд м.Києва нарахувати судді заробітну плату за попередні роки, виходячи з мінімальної заробітної плати, що вдвічі більше ніж базова величина, з якої розраховувалась зарплата всім суддям. 27.07.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення та повністю  ​відмовив ​ у позові.

Суддя допускав порушення правил етики у професійній діяльності чи в особистому житті, наприклад, порушував права журналістів тощо.  

Згідно з ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ, присутність біля ресторану під час святкування дня народження Аблова 13.03.2019 журналістки та вихід сюжету про кошторис такого святкування, дуже стурбували суддю Аблова, враховуючи, що на святкування завітало багато відомих людей, зокрема й учасників справ, які розглядались ОАСК. Як свідчать записи, суддя Аблов та голова ОАСК Вовк намагалися отримати інформацію про людей, з якими журналістка розмовляла 13 квітня та днями раніше, використовуючи протизаконні методи та без відповідного рішення суду. Повідомлення щодо вказаних дій ​зареєстровано Платформою Ради Європи із захисту журналістики та безпеки журналістів, яка повинна розглянути спроби суддів ОАСК отримати доступ до телефону журналістки. Крім того, з зафіксованих розмов вбачається, що суддям видали чек із заниженою вартістю банкету.  

● 14.03.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком, його заступником Євгенієм Абловим та суддею ОАСК щодо заниження офіційної вартості святкування):  

Cуддя ОАСК: ​Ну, с чеками на самом деле, если они официально пробили чеки, то чеки. (говорять одночасно). Если они через кассу пробили чеки, то они в налоговой светятся, оно же фиксируется.

Вовк: ​Не, ну, понятно. Ну, они в любом случае, надо спросить, сколько вы официально для себя за вчерашний день показали?  

Аблов:  ​Так они мне дали чек.  

Вовк:  ​Вот и все.  

Аблов: ​  ​Пятнадцать семьсот.  

● 21.03.2019 (розмова між головою суду Павлом Вовком та його заступником Євгенієм Абловим щодо незаконного отримання трафіку телефонних з’єднань журналістки Слідства.Інфо):  

Аблов: ​А вот этот вопрос, кстати, по вот этой барышне, ну у нее ж есть телефон, все на сайте, да? Ну я не думаю, что кто-то, что у нее два телефона, у этой. Ну это же все одна барышня, по «Слiдство-інфо», журналистка. Ну я не думаю, что у нее два номера, как у нас, там такой.  

Вовк: ​Та не, ну кто (нерозбірливо), телефон хоть твой и слушался? Но это не серьезно исключительно только из того...  

Аблов: ​ Не, я думаю за 5 дней может кто-то ну, просто там посмотреть.  

Вовк: ​А, так да. Дай мне телефон. Сделай мне сообщение смской. «Можно пробить локацию и трафик з’єднання з ким, що. Локацию, трафик з’єднання». Чуешь? Можешь сообщение? «Необходимо трафик, локация, трафик з’єднань, локация, по мобильному номеру такому-то, з такого-то по такое-то». Возьми за один день.  

Аблов: ​Да. Можно сделать в День рождения. Чтобы убедиться, что она была около ресторана. И от этого телефона.  

Вовк: ​  ​Сделай мне сообщение, мне скинь и посмотрим, с кем она.  

Вовк ​(говорить по телефону): Слышишь, Саша, а поможешь знаешь, в чем? Мы сейчас тебе скинем сообщением телефончик. За неделю посмотреть, с кем бился, трафик, трафик соединений. Может вычислим, кто ж стуканул. Ну, просто интересно.

Суддя порушував принцип політичної нейтральності.  

Згідно з ​аудіозаписами ​, оприлюдненими НАБУ ​, голова ОАСК Павло Вовк та його заступник Євгеній Аблов розробили план із подання від сторонньої особи позову про заборону широкому колу державних службовців виїжджати за кордон після проведення виборів Президента України у 2019 році. У такий спосіб голова ОАСК планував продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати і помститися колишнім високопосадовцям. Передбачалося запровадити заборону на виїзд держслужбовцям до розгляду справи по суті. Для цього один з суддів ОАСК розробив проєкт позову, який був підписаний начебто нардепом Давідом Жванією та поданий до суду. Судом було відкрито провадження у справі, проте наступного дня народний депутат ​спростував подання такого позову.  

Суддя приватизував квартиру, яка була надана як службова, наприклад, отримав квартиру, приватизував її і одразу продав; отримав квартиру як службову і вчинив дії для її приватизації, зокрема вивів з числа службових.

Відповідно до щорічної майнової декларації за 2012 рік, суддя мав право користування квартирою площею 141 кв.м у м. Києві, яка перебувала в комунальній власності. Згідно з розслідуванням програми ​”Наші гроші з Денисом Бігусом” ​, квартиру йому надали після переведення до ОАСК як судді, який не має житла у столиці. Суддя Аблов пояснив журналістам (на ​відео ​: 1:37 хв), що спершу хотів оселитися в гуртожитку, але вільних гуртожитків, як йому пояснили, немає. Тому довелося звернутися за отриманням квартири. Відповідно до ​Протоколу № 2 засідання Житлово-побутової комісії Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2011 підставою для надання службової квартири стало те, що суддя потребував поліпшення житлових умов, оскільки проживав в гуртожитку, де займав ліжко-місце, а до складу сім’ї судді, окрім нього, входило ще 5 осіб: дружина, мати та троє синів. 03.10.2016 вказану квартиру було продано за 9,1 млн грн.

Суддя допускав дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручався в автоматизований розподіл справ.   

" ​при авторозподілі позову Насірова по обраній «Спеціалізації 12.3» було виключено всіх інших суддів, окрім обраної трійки. Причиною виключення стало те, що той чи інший суддя "не слухає категорію" та "не в потрібній колегії/палаті". Відтак, виходить, що іншу колегію призначити було неможливо ​".  

Як видно з ​публікації видання “Слово і Діло”, вказані обставини навіть досліджувались у межах кримінального провадження 52017000000000872, внесеного 14.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК України, за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу ОАСК під час розгляду справи 826/7320/17). Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювали детективи НАБУ.   

Суддя ухвалював рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мав економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухваленні) певного рішення.  

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень та публікації на сайті "Наші гроші" “Оборудку по рюкзаках Авакова “прикрили” постановою адмінсуду”, колегія суддів ОАСК під головуванням судді Аблова ухвалила ​постанову у справі № 826/7405/17 (судді Аблов Є.В., Григорович П.О., Смолій І.В.), якою відмовилася скасовувати рішення конкурсних торгів, по яких у лютому 2015 року закуповувалися скандальні “ ​рюкзаки Авакова ​”. Також судді відмовились визнавати протиправними дії посадових осіб МВС під час закупівлі.   

17.05.2017 суддя як головуючий у складі колегії суддів ​задовольнив позов Суркіса І. С. та інших осіб до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗБАНК”. Рішенням суду було скасовано рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 № 105 в частині визнання Суркіса І.Р., Суркіса Г. М., Суркіса Р. Д., Суркіс С. Г., Ковалик П. О. та Суркіс М. І. пов’язаними з ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”. Також суд постановив стягнути з “Приватбанку” понад 1 мільярд гривень на користь позивачів.   

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень та численних публікацій у мережі інтернет (“ ​Лівий берег ​”, “ ​Думская ​”), 13.05.2010 колегія суддів (Аблов Є.В., Тарасишина О.М., Колесниченко О.В.) ухвалила ​постанову у справі № 10947/09/1570, якою змінила адміністративні кордони та визнала відсутність у Затоківської селищної ради компетенції щодо розпорядження масивом земель, загальною площею 614,3 га, який розташований з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз. Своєю ухвалою колегія суддів під головуванням судді Аблова визнала незаконним рішення Одеського облвиконкому від 11.03.1966 № 174 щодо передачі земельної ділянки, загальною площею 614,3 га до Затоківської селищній раді. Хоча відповідність цього рішення вимогам законодавства було встановлено ще рішенням Вищого арбітражного суду України від 13.05.1996 у справі № 123/3, про що йдеться в ​ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду. В подальшому постанову суду під головуванням судді Аблова було скасовано цією ж  ​ухвалою ​.   

Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно чи члена сім'ї, що є ліквідним активом, дохід, або значно занизив його обсяг і (або) вартість, або безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї.  

Відповідно до щорічної майнової декларації за ​2016 рік, суддя не задекларував жодного житла у м. Києві, де знаходиться місце його роботи. Службову квартиру в м. Києві, яку попереднього року було приватизовано на ім’я сина судді, Матвія Аблова, було продано 03.10.2016. Таким чином, суддя не вказав в декларації місце фактичного проживання у Києві, хоча за звітний період ухвалив більше 3 тис судових рішень.  

З ​гідно з ​досьє ​, 20.02.2014 суддя мав зобов’язання за договором іпотеки з розміром  у 850 тис грн у “ПАТ ІМЕКСБАНК”. Предмет іпотеки ​– апартаменти трьохповерхового зблокованого дачного котеджу на масиві "Золотий Бугаз" Дальницької сільради Овідіопольського району Одеської області, загальною площею 273,9 кв.м. Майновими поручителями за іпотекою виступили матір судді Аблова Валентина Павлівна і теща Воробйова Світлана Миколаївна, які станом на 31.07.2018 були співвласниками апартаментів.

Згідно з публікаціями на сайті ​Слідство.Інфо ​, у 2018 році журналісти навідалися до житлового масиву “Золотий бугаз”, розташованого на узбережжі Чорного моря, де для мешканців апартаментів облаштовані підземний паркінг, шлагбаум при в’їзді, пост охорони та власний пляж. Журналісти зазначають, що апартаменти родини Аблових серед інших вирізняє особливий ландшафтний дизайн території та вид на морське узбережжя з більшості вікон. Під час перебування на території комплексу журналісти  також зафіксували на парковці позашляховик TOYOTA LAND CRUISER, який, згідно з щорічними майновими деклараціями за ​2017 та 2018 роки, записаний на ім’я Івана Аблова, сина судді, але з моменту купівлі (11.11.2017) перебував у користуванні судді та його цивільної дружини. На відміну від автомобіля, право користування апартаментами на території житлового “Золотий бугаз” у деклараціях судді не відображено.  

У щорічній майновій декларації судді за ​2015 ​, суддя не декларував серед членів сім’ї свою колишню дружину, Аблову Ю.Ю., шлюб із якою було розірвано 05.04.2014. Згідно з ​поясненням ​, яке суддя надіслав до ВККС 22.09.2017 і яке міститься у ​досьє, після ​розірвання шлюбу 05.04.2014, впродовж 2015 року вони з Абловою Ю.Ю. спільно не проживали, не мали спільного побуту, тому він не вказував її в майновій декларації за  ​2015 ​ рік.  

Однак у щорічній майновій декларації Аблової Ю.Ю. за ​2015 рік (під час роботи в прокуратурі), членами її сім’ї вказані троє синів, зокрема серед них Ілля та Матвій Аблови. Це означає, що мати проживала з ними у звітному році. У власній щорічній майновій декларації за ​2015 рік, суддя теж відніс Іллю та Матвія Аблових до членів сім'ї. Враховуючи те, що відповідно до чинної на момент подання майнових декларацій за 2015 рік ​редакції Закону України “Про запобігання корупції”, членами сім’ї суб'єкта декларування були особи, зокрема діти, лише якщо вони спільно проживали та були пов’язані спільним побутом і декларантом, можна зробити висновок, що Аблова Ю.Ю. та Аблов Є.В. ймовірно проживали разом у 2015 році.   

Більше того, у щорічних майнових деклараціях судді та його колишньої дружини за 2015 рік задекларовано одне і те ж нерухоме майно. На час подання декларацій за 2015 рік, НАБУ вже зареєструвало кримінальне провадження, в межах якого детективи здійснювали перевірку інформації щодо недекларуванням Абловим Є.В. майна. Тому такі дії судді щодо недекларування Аблової Ю.Ю. та належного їй майна можуть свідчити про намаганням судді приховати відомості у зв’язку з розслідуванням.  

Суддя був причетним до ухвалення рішення, внаслідок якого завдано шкоди культурній спадщині або створено істотний ризик завдання такої шкоди.  

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 19.04.2013 колегія суддів ОАСК (Амельохін В.В., Аблов Є.В., Федорчук А.Б.) ухвалила ​постанову ​, якою узаконила ​рішення Кабінету Міністрів України щодо виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури та відмовила в ініціюванні включення Гостинного двору (будівлі, зведеної в 1809 році) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. У подальшому, 21.05.2015, вказана постанова була скасована Вищим адміністративним судом України як така, що прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства.   

Суддя допускав поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу, наприклад приймав рішення за наявності очевидного конфлікту інтересів.  

Згідно з публікацією на сайті “ ​Ракурс ​” та реєстру судових рішень, 02.07.2015 суддя Аблов прийняв постанову у справі № ​826/12490/15 за позовом судді КСУ Пасенюка Олександра Михайловича проти КСУ, якою зобов’язав стягнути з КСУ на користь позивача 140 431,20 грн. як середню зарплату (суддівську винагороду) за час вимушеного прогулу з 24.02.2014 по 23.06.2014. Ухвалення рішення в цій справі було здійснено без урахування наявного конфлікту інтересів з боку судді Аблова та з порушенням правил самовідводу.   

Суддя умисно або внаслідок вочевидь недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків повідомив недостовірні (у тому числі неповні) відомості у декларації доброчесності, наприклад, приховав відомості про правопорушення, прояв недоброчесної поведінки, втручання в діяльність судді тощо.  

У п. 22 декларації доброчесності за ​2017 рік, суддя зазначив, що ним у звітному періоді не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності. Водночас, згідно з даними ​досьє (арк.53), 28.07.2017 управлінням патрульної поліції в Одеській області було стягнуто штраф із судді у розмірі 255 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП (“Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху”). Враховуючи те, що у пункті 22 декларації доброчесності слід вказувати про випадки притягнення судді до будь-якого виду юридичної відповідальності, а не лише дисциплінарної, суддя повідомив недостовірні відомості у декларації доброчесності за 2017 рік.  

Суддя, не перебуваючи на робочому місці (був на навчанні), ухвалював судові рішення.  

Згідно з ​досьє ​, суддя з 30.05.2011 по 03.06.2011 проходив навчання у НШСУ (підготовка голів та заступників голів окружних адміністративних судів за рахунок коштів Державного бюджету України). Суддя зазначив, що загальна тривалість навчання становила 40 академічних годин. Водночас у Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено 4 рішення, ухвалені суддею у вказаний період:  

1) 52810096 ​– ​ухвала у справі № 2а-402/11/2670 про задоволення заяви про самовідвід судді з колегії;  

2) 52811195 ​– ухвала у справі № 2а-7473/11/2670 про забезпечення адміністративного позову;   

3) 76382580 – ухвала у справі № 2а-1866/11/2670 про передачу справи до іншого суду ​;   

4) 76382549 – постанова у справі № 2а-1172/11/2670 за позовом ТОВ «Меблі-Про» до Київської регіональної митниці про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії.  

Враховуючи те, що загальна тривалість навчання складала 40 академічних годин ​(5 днів з 8-ми годинним навчальним навантаженням) ​, у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви у тому, що суддя відвідав усі навчальні дні у повному обсязі, одночасно встигаючи розглядати справи та ухвалювати судові рішення. При цьому ухвал про виправлення описок щодо дати ухвалення судових рішень Громадською радою доброчесності не виявлено.

Уникнення відповідальності

11 квітня 2023 року за вхідним № 291/0/6-23 до Вищої Ради Правосуддя надійшла заява Аблова Є.В. про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку, яка дозволяє уникнути звільнення, а також зберегти виплати від держави – близько 100 000 грн на місяць.

Неодноразово подавав відвід суддям, які розглядали заяву судді.

26 грудня 2023 руку Вища Рада Правосуддя зупинила розгляд заяви судді про звільнення у почесну відставку. Підставою зупинення є надіслані дисциплінарні скарги, які призупиняють розгляд заяв про звільнення у почесну відставку.

Родина

Мати судді — Валентина Аблова.

Дружина — Юлія Аблова, з 1998 по 2016 пропрацювала в прокуратурі, після чого стала суддею Комінтернівського районного суду Одеської області. Шлюб розірвано 05.04.2014.

Сини — Іван, підозрюється у вчиненні вбивства, яке відбулося 1 січня 2024 року. З 15 січня по 24 березня 2024 року до Івана застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Ілля та Матвій Аблови.

Брат судді, Аблов Федір Валерійович, з 04.07.2016 очолює державне підприємство "Дослідне господарство "Мирнопільське" ІСГ Причорномор'я" НААН України.

Власність сім'ї

У власності родини Аблова:

• квартира в Одесі площею 144 м² (на проспекті Шевченка, 12/2)
• ще одна квартира в Одесі площею 144 м².
• триповерховий дачний котедж площею 274 м², придбаний 2013 року, розташований на території Дальницької сільради у масиві «Золотий бугаз».

2016 року в користуванні сім'ї був автомобіль Porsche 2012 р.в.

Син судді Іван Аблов, 1996 р.н., 2017 року під час навчання у виші, зареєстрував автомобілі Toyota Land Cruiser 200 та Porsche Panamera (2012).