Авраам ібн Езра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авраам ібн Езра
ספר המספר.pdf

Праця ібн Езри
Народився 1089(1089)
м. Тудела
Помер 1067
м. Калахорра
Громадянство (підданство) Аль-Андалус
Flag of Spain.svg Іспанія
Національність жид
Проживання Тудела, Рим, Лукка, Мантуя, Верона, Нарбонн, Безьє, Руан, Дре, Лондон і Прованс
Ім'я при народженні אַבְרָהָם אִבְּן עֶזְרָא or ראב"ע
Діяльність поет, науковець
Конфесія юдей
Батько Мейр ібн Езра
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Авраам ібн Езра (10891067) — юдейський науковець та поет Середньовіччя.

Життєпис[ред.ред. код]

Народжений в Туделі 1089 року. Здобув освіту в аль-Андалусії «на стику» єврейської і арабської культур. Мешкав у Толедо і Кордові, де затоваришував з Єгудою Галеві. Потім подорожував Північною Африкою, зокрема у 1109 році опинився в Єгипті. Потім перебрався до Палестини. Після цього повернувся до Піренеїв.

Напередодні вторгнення до Піренейського півострова Альмохадів у 1140 році він більше двадцяти п'яти років поневірявся багатьма країнам Європи, зокрема, був у Римі у 1140—1143 роках, згодом мешкав у Луцці, Мантуї, Вероні, Нарбонні та Безьє (Лангедок, Південна Франція), де викладав. Згодом перебрався до м. Руан (Нормандія). У 1158 році перебрався до Лондона, потім Оксфорда. У 1161 році повернувся до Лангедоку. Тривалий час перебував у Наврбонні. Напередодні смерті переїхав до м. Калахорра, де й помер.

Творчість[ред.ред. код]

Автор понад 250 реалістичних і іноді сатиричних поем, елегій і більш ніж 500 літургійних поем, що увійшли до збірки «Диван». Він видав також критичний працю «Біблійні коментарі», коментар до книги Еклезіаста, коментар до книги Вихід 1153 року, до книги пророка Даниїла, Ісаї, менших пророків, трактати з граматики («Терези» 1140 року, «Захот» 1141 року) і давньоєврейської філології, праці з математики («Сефер ха-міспар»), фізики, метафізики, астрономії («Лучот», «Сефер ха-'Іббур», «Келі ха-Нечошет») та астрології («Судження щодо зодіакальних знаків», 1147—1148 роки, м. Бельє; «Початок мудрості», «Книга причин»; «Книга причин», де представлено огляд арабської астрології; «Книга світил» — огляд медичної астрології). Незадовго до смерті видав повний коментар до Тори, що отримав назву «Сефер ха-Яшар»

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь нього названо кратер на місяці — Ібн Езра.

Джерела[ред.ред. код]

  • Levine, Etan. Ed., Abraham ibn Ezra's Commentary to the Pentateuch, Vatican Manuscript Vat. Ebr. 38. Jerusalem: Makor, 1974.
  • Dubnow, Simón; Lewin, Boleslao. Manual de la Historia Judía: (desde los orígenes hasta nuestros días). Buenos Aires: Sigal, 1977. 693 pp. (castellà)
  • Rudavsky, Tamar M. (2007). Ibn ʿEzra: Abraham ibn ʿEzra. In Thomas Hockey; et al. The Biographical Encyclopedia of Astronomers. New York: Springer. pp. 553–5. ISSaenz-Badillos, Ángel. Literatura hebrea en la España medieval. Madrid: Fundación amigos de Sefarad, 1991. ISBN 8460410471.

BN 978-0-387-31022-0.