Аврас Леонід Федорович
Аврас Леонід Федорович | |
---|---|
Народився | 17 січня 1907 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 2 липня 1986 (79 років) Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
Поховання | Південне кладовище |
Країна | СРСР |
Alma mater | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
Нагороди | |
Леонід Федорович Аврас (1907, Київ — 1986, Уфа) — інженер-механік, радянський виробничий діяч. Герой Соціалістичної Праці (1971).
Народився 17 січня 1907 року в Києві.
Закінчив робітфак (1927—1930), потім — Харківський авіаційний інститут (1935).
Працювати почав у 1922 році слюсарем рудника імені Жовтневої революції Криворізького рудного басейну Української РСР. У 1936—1940 роках працював інженером, начальником відділу технічного контролю, заступником головного інженера, заступником директора Казанського заводу № 27 (Казанського авіамоторного комбінату).[1] В 1940—1941 роках — начальник механічного цеху Ленінградського заводу № 234.
У 1941—1958 роках на Уфимському моторобудівному заводі пройшов шлях від начальника групи ВТК до головного інженера та заступника директора. Під керівництвом Л. Ф. Авраса на заводі освоєний серійний випуск нових авіаційних двигунів, зокрема реактивного, що перевершує кращі зарубіжні зразки, проведені організаційно-технічні заходи щодо впровадження нової техніки, удосконалення технології: виготовлені і впроваджені 50 спеціальних і агрегатних високопродуктивних верстатів, 210 багатомісних швидкодіючих пристроїв, понад 200 одиниць спеціального та універсального обладнання.
В 1958—1963 — заступник голови Башраднаргоспу.
В 1963—1974 — директор Уфимського заводу апаратури зв'язку.
У 1958-1966 — голова Башкирської обласної ради науково-технічних товариств.
За видатні заслуги у виконанні п'ятирічного плану 1966—1970 рр. і організацію виробництва виробів нової техніки Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1971 р. Аврасу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Вийшов на пенсію в 1974 році.
Помер 2 липня 1986 в Уфі. Похований на Південному кладовищі на Алеї слави. Пам'ятник на могилі являє собою стелу зі світло-сірого мармуру заввишки 1,5 метра. Стела укріплена на мармуровій підставі, що примикає до саркофагу з мармурових плит. У верхній частині стели ліворуч — зображення Золотої Зірки, у центрі — портрет на чорній гранітній пластині. Біля підніжжя обеліска укріплена декоративна ваза з мармуру для квітів.
- Герой Соціалістичної Праці (1971).
- Нагороджений орденами Леніна (1957, 1966, 1971), Червоної Зірки (1943, 1945), Червоного Прапора (1962) та медалями.[1]
- Почесний моторобудівник СРСР (1985).
- Заслужений діяч науки і техніки БАССР.
- Відзначалося 100-річчя з дня народження Леоніда Федоровича.
- ↑ а б Аврас Леонід Федорович - Науково-технічна бібліотека ім М.Є. Жуковського ХАІ. library.khai.edu. Процитовано 11 березня 2023.
Аврас Леонід Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 17 січня
- Народились 1907
- Уродженці Києва
- Померли 2 липня
- Померли 1986
- Померли в Уфі
- Поховані на Південному кладовищі (Уфа)
- Випускники Харківського авіаційного інституту
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Київського повіту
- Персоналії:Дніпропетровська область