Азійський банк розвитку
| Азійський банк розвитку | |
|---|---|
| англ. Asian Development Bank[1] | |
 | |
 | |
| Абревіатура | ADB(англ.)[2] |
| Тип | міжнародна фінансова організація[1] багатосторонній банк розвиткуd[3] публічна компанія |
| Засновано | 19 грудня 1966[4] |
| Галузь | допомога розвитку |
| Країна |  Філіппіни[5][6] |
| Штаб-квартира | Мандалуйонг[5][6] |
| Членство | Комітет з координації статистичних дійd |
| Офіційні мови | англійська[1] |
| Керівник | Masatsugu Asakawad (17 січня 2020)[7] |
| Членів | 68 країна (2022)[2] |
| Штат працівників | 3687 осіб (2022)[8] |
| Бюджет | 819 000 000 $ (2021)[9] |
| Вебсайт: adb.org | |
Нагороди  | |
 Азійський банк розвитку у Вікісховищі | |
Азійський банк рóзвитку (АзБР) — регіональний міжнародний банк з довготермінового кредитування проектів розвитку.
Угода про створення АзБР була підписана учасниками 27 країн у 1965 в Манілі. Членами АзБР є 50 країн, що розвиваються, і розвинених капіталістичних країн. Мета АзБР — сприяти розвиткові економіки і зовнішньої торгівлі країн Азії, стимулювання регіонального співробітництва, надання технічної допомоги. Статутний капітал на 31 грудня 1990 становив 23.9 млрд дол, обсяг наданих кредитів у 1990 — 15.5 млрд дол. Місце перебування — Маніла (Філіппіни).
АзБР був створений за зразком Світового банку і має подібну систему зваженого голосування, де голоси розподіляються пропорційно до внесків членів у капітал. АБР випускає щорічний звіт, який підсумовує свою діяльність, бюджет та інші матеріали для ознайомлення громадськості.[10] Стипендіальна програма АБР-Японія (ADB-JSP) щорічно зараховує близько 300 студентів у навчальні заклади, розташовані в 10 країнах регіону. Очікується, що після завершення своїх навчальних програм стипендіати зроблять внесок в економічний і соціальний розвиток своїх країн.[11] АБР має статус офіційного спостерігача Організації Об'єднаних Націй.[12]
Станом на 31 грудня 2020 року Японія та США володіють найбільшою часткою акцій — по 15,571 %. Китай володіє 6,429 %, Індія — 6,317 %, а Австралія — 5,773 %.[13]
- О. О. Волкова. Азійський банк розвитку // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- Азійський Банк Розвитку [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- В. Н. Денисов. Азіатський банк розвитку [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- ↑ а б в г https://www.adb.org/sites/default/files/institutional-document/32120/charter.pdf
- ↑ а б https://www.adb.org/who-we-are/main
- ↑ Online Computer Library Center — 1967.
- ↑ https://www.adb.org/who-we-are/about
- ↑ а б https://www.adb.org/contacts/main
- ↑ а б Global LEI index
- ↑ https://www.adb.org/who-we-are/management/masatsugu-asakawa
- ↑ https://www.adb.org/sites/default/files/page/41282/adb-glance-202206.pdf
- ↑ https://www.adb.org/sites/default/files/institutional-document/788046/adb-financial-report-2021.pdf
- ↑ Anonymous. ADB Annual Reports. Asian Development Bank. adb.org. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Scholarship Program: List of Academic Institutions. Asian Development Bank. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
- ↑ Intergovernmental Organizations. www.un.org. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
- ↑ Shareholders (PDF). Asian Development Bank. adb.org. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2017. Процитовано 26 листопада 2015.