Азійський банк розвитку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азійський банк розвитку
англ. Asian Development Bank[1]
Абревіатура ADB(англ.)[2]
Тип Міжнародна фінансова організація[1]
банк розвитку[3]
multilateral development bankd
публічна компанія
Засновано 19 грудня 1966[4] і 1966[5]
Галузь Допомога розвитку
Країна  Філіппіни[6]
Штаб-квартира Мандалуйонг[6]
Членство Комітет з координації статистичних дійd
Офіційні мови англійська[1]
Керівник Masatsugu Asakawad (17 січня 2020)[7]
Членів 68 країна (2022)[2]
Штат працівників 3687 осіб (2022)[8]
Бюджет 819 000 000 $ (2021)[9]
Вебсайт: adb.org

Нагороди
Орден «Данакер»

CMNS: Азійський банк розвитку у Вікісховищі
Країни-учасниці АзБР

Азійський банк рóзвитку (АзБР) — регіональний міжнародний банк з довготермінового кредитування проектів розвитку.

Угода про створення АзБР була підписана учасниками 27 країн у 1965 в Манілі. Членами АзБР є 50 країн, що розвиваються, і розвинених капіталістичних країн. Мета АзБР — сприяти розвиткові економіки і зовнішньої торгівлі країн Азії, стимулювання регіонального співробітництва, надання технічної допомоги. Статутний капітал на 31 грудня 1990 становив 23.9 млрд дол, обсяг наданих кредитів у 1990 — 15.5 млрд дол. Місце перебування — Маніла (Філіппіни).

АзБР був створений за зразком Світового банку і має подібну систему зваженого голосування, де голоси розподіляються пропорційно до внесків членів у капітал. АБР випускає щорічний звіт, який підсумовує свою діяльність, бюджет та інші матеріали для ознайомлення громадськості.[10] Стипендіальна програма АБР-Японія (ADB-JSP) щорічно зараховує близько 300 студентів у навчальні заклади, розташовані в 10 країнах регіону. Очікується, що після завершення своїх навчальних програм стипендіати зроблять внесок в економічний і соціальний розвиток своїх країн.[11] АБР має статус офіційного спостерігача Організації Об'єднаних Націй.[12]

Станом на 31 грудня 2020 року Японія та США володіють найбільшою часткою акцій — по 15,571 %. Китай володіє 6,429 %, Індія — 6,317 %, а Австралія — 5,773 %.[13]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г https://www.adb.org/sites/default/files/institutional-document/32120/charter.pdf
  2. а б https://www.adb.org/who-we-are/main
  3. Online Computer Library Center — 1967.
  4. https://www.adb.org/who-we-are/about
  5. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  6. а б https://www.adb.org/contacts/main
  7. https://www.adb.org/who-we-are/management/masatsugu-asakawa
  8. https://www.adb.org/sites/default/files/page/41282/adb-glance-202206.pdf
  9. https://www.adb.org/sites/default/files/institutional-document/788046/adb-financial-report-2021.pdf
  10. Anonymous. ADB Annual Reports. Asian Development Bank. adb.org. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015. 
  11. Scholarship Program: List of Academic Institutions. Asian Development Bank. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017. 
  12. Intergovernmental Organizations. www.un.org. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2017. 
  13. Shareholders. Asian Development Bank. adb.org. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 26 листопада 2015.