Олександр I (король Греції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Олександр І
Αλέξανδρος Α΄
Alexander I of Greece.jpg
4-й король Греції
Початок правління: 11 червня 1917
Кінець правління: 25 жовтня1920
Попередник: Костянтин І
Наступник: Георг ІІ
Дата народження: 1 серпня 1893(1893-08-01)
Місце народження: Афіни, Королівство Греція
Країна: Греція Греція
Дата смерті: 25 жовтня 1920(1920-10-25) (27 років)
Місце смерті: Афіни, Королівство Греція
Дружина: Аспасія Манос
Династія: Ґлюксбурґи
Батько: Костянтин І
Мати: Софія Пруська
Королі Греції та Сербії

Олександр І (грец. Αλέξανδρος Α΄ της Ελλάδας, нар.1 серпня 1893(18930801), Афіни, Королівство Греціяпом.25 жовтня 1920, Афіни, Королівство Греція) — четвертий король Греції з династії Ґлюксбурґів. Старший син короля Костянтина І та Софії Гогенцолерн.

Правління[ред.ред. код]

Cnав королем 11 червня 1917, коли його батько Костянтин І наполягав на збереженні Грецією нейтралітету у Першій світовій війні. Водночас, прем'єр-міністр Греції Елефтеріос Венізелос переконував у необхідності вступити у війну. На пропозицію останнього союзницькі війська Франції та Сполученого Королівства ввійшли до Греції, внаслідок чого король Костянтин I відмовився від престолу та був змушений тікати разом із спадкоємцем — старшим сином Георгом.

Молодий Олександр, ініціатор «Великої ідеї», як король насправді не мав реальної влади, був фігурою суто номінальною. Всі важливі державні рішення приймав Венізелос, завдання ж короля зводилися до прийняття параду військ, тощо.

У листопаді 1919 король Олександр таємно повінчався з Аспасією Манос, дочкою генерала Петроса Маноса, який не належав до жодної європейської монархічної династії. Це викликало гучний скандал. Зрештою їхній шлюб було офіційно визнано, проте Аспасія не стала королевою, отримала лише титул принцеси і звертатися до неї належало винятково як до Мадам Манос. Через 6 місяців подружжя виїхало до Парижу за умови, що ані під час подорожей, ані під час офіційних заходів вони не будуть присутні разом.

У 1920 завдяки таланту Венізелоса було досягнуто ряду дипломатичних перемог на мирній конференції, Греція отримала Смірну, Східну та Західну Фракії. Александр став королем значно розширеної держави, він прагнув розширювати кордони далі в Анатолії, однак того ж року помер після того, як від укусу ручної мавпи почалося зараження крові.

Джерела[ред.ред. код]