Алея Адама Міцкевича (Краків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алея Адама Міцкевича
 Республіка Польща
Населений пункт Краків
Місцевість Дільниця V Кроводжа (Краків)
Загальні відомості
Координати 50°03′53″ пн. ш. 19°55′26″ сх. д. / 50.06497000002777753° пн. ш. 19.92403000002777702° сх. д. / 50.06497000002777753; 19.92403000002777702Координати: 50°03′53″ пн. ш. 19°55′26″ сх. д. / 50.06497000002777753° пн. ш. 19.92403000002777702° сх. д. / 50.06497000002777753; 19.92403000002777702
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2768922 ·R (Краків)
Мапа
Мапа
CMNS: Алея Адама Міцкевича у Вікісховищі

 

Алея Адама Міцкевича (пол. Aleja Adama Mickiewicza) — алея у Кракові між Чарна Весь (пол. Czarna Wieś), тобто дільниця V Кроводжа, і Пясеком (пол. Piasek), тобто дільниця I Старе Місто.

Пролягає з півдня на північ і є однією з вулиць, що утворюють другу кільцеву дорогу Кракова. Її продовження на північ — ал. Юліуша Словацького, на південь ал. Зигмунта Красінського. Алея складається з двох трисмугових вулиць, розділених зеленою смугою. Разом з ал. Зигмунта Красинського та ал. Юліуша Словацького утворюють комунікаційний шлях, відомий як Алеї Трьох Пророків (Aleje Trzech Wieszczów). До 1912 року то були: між вул. Кармелітська (ul.Karmelicka) та вул. Чарновєйська (ul.Czarnowiejska) - вулиця Пьотра Міхалковського (ul.Piotra Michałowskiego), а між вул. Чарновєйська та вул. Вольська (сьогодні вул. Пілсудського) - вулиця Жабя (ul.Żabia).

Історія[ред. | ред. код]

Перед появою алеї тут був земляний вал, а на його західній стороні — бастіон I ½ «На П'яску», об'єкти австрійської Краківської фортеці. Вздовж валу проходив насип окружної залізниці, побудованої у 1887—1888 роках.

У 1905 році місто викупило в армії ділянку валів ліквідованої внутрішньої лінії фортів, яка до 1909 року становила кордон Кракова. Того ж року до складу міста було включено кілька сіл, розташованих на захід від лінії укріплень. У 1911 році кільцеву залізничну колію закрили і вирішили побудувати широкий кільцевий бульвар. Були включені існуючі раніше вулиці Michałowskiego та Żabia, що пролягали вздовж нього.

Була створена алея — широкий, репрезентативний бульвар із двома смугами руху, розділеними зеленою смугою, яка служила пішохідним маршрутом. У 1912 році алея отримала сучасну назву[1].

Забудова[ред. | ред. код]

Східна сторона, непарні номери: будівлі Краківського університету та між вулицями вул. Кармелицька та вул. Чарновєйська, найстаріші будівлі, доходні кам'яниці.

На парній західній стороні розташовані будівлі музею, бібліотеки та університету, а також парк. Перія у цілому внесено до реєстру пам'яток у 2020 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Колективна робота: Пам'ятки архітектури та будівництва Польщі. Краків, Національний центр дослідження та документації пам'яток, Варшава 2007,ISBN 9788392290681
  • Колективна робота: Encyclopedia of Kraków, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa-Kraków 2000,ISBN 83-01-13325-2
  • Elżbieta Supranowicz Street names of Kraków, Видавництво Інституту польської мови Польської академії наук, Краків 1995,ISBN 83-85579-48-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Supranowicz, Elżbieta (1995). Nazwy ulic Krakowa. Kraków: Wydawnictwo Instytutu Języka Polskiego PAN. с. 102. ISBN 8385579486.