Франциск Мончинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франциск Мончинський
Olga Boznańska 1902 Franciszek Maczynski.jpg
Ольга Бознанська. Портрет Франциска Мончинського, 1902 рік
Дата народження 21 вересня 1874(1874-09-21)
Місце народження Вадовіце
Дата смерті 28 квітня 1947(1947-04-28) (72 роки)
Місце смерті Краків
Працював у містах Краків
Архітектурний стиль модерн
Commons-logo.svg Франциск Мончинський у ВікіСховищі

Франциск Матеуш Мончинський (пол. Franciszek Mateusz Mączyński, 21 вересня 1874, Вадовіце — 28 квітня 1947, Краків) — польський архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Вадовіцах в родині Франциска і Юзефи з Юргальських. У 18891892 роках навчався в Кракові у Вищій промисловій школі. У 18921894 i 18951896 роках працював у проектному бюро Славомира Одживольського. Продовжив навчання у Відні та Парижі. Від 1900 року проживав у Кракові. Спроектував низку громадських та житлових будинків у стилі модерну переважно для Кракова. Часто займався будівельною експертизою. Співпрацював із Тадеушем Стриєнським. Протягом 25 років працював реставратором Маріяцького костелу на Вавелі.

Від 1907 року належав до Краківського технічного товариства.[1] На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[2] Згодом член Спілки архітекторів Краківського воєводства. 1930 року обраний головою спілки.[3] 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові експонував фотографії старого Кракова, фотографію дерев'яної синагоги у Кам'янці-Струмиловій, проект добудови вірменської катедри у Львові, проект вежі костелу єзуїтів у Кракові.[4] 1909 року входив до складу журі конкурсу проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні[5], а також конкурсу 1914 року краківського Кола архітекторів на типові проекти придорожніх стовпів, хрестів, каплиць і сільських надгробків.[6] 1912 року був одним з організаторів Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому у Кракові. Створив для неї низку проектів, які були реалізовані, або експонувались у вигляді макетів. Входив до виконавчого комітету і виконував функцію скарбника виставки.[7] Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року обраний до правління товариства.[8]

Опублікував низку праць, як архітектурний критик і теоретик. Це зокрема «Про синагогу XVII ст. у Кам'янці-Струмиловій під Львовом» (O bożnicy w Kamionce Strumiłowej pod Lwowem z w. XVII, 1900), «Методи» (Metody, 1903, переклад фрагменту книги Ежена Віолле-ле-Дюка), «Сім ламп архітектури» (Siedem lamp architektury, 1904, переклад книги Джона Раскіна), «Зі старого Кракова» (Ze starego Krakowa, 1908), «Фрагменти романської архітектури» (Fragmenta architektury romańskiej, 1910), «Костел Найсвятішої Діви Марії у Кракові» (Kościół Najświętszej Marii Panny w Krakowie, 1938).[9] Рисунки Мончинського публікувались у серії Славомира Одживольського «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі», яка видавалась у Кракові («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», протягом 18911893 років вийшло 6 зошитів).[10]

27 листопада 1929 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі[11], 7 листопада 1936 року — Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[12] У Кракові, у дворі між костелом єзуїтів та колегіумом встановлено пам'ятник архітекторові авторства Ксаверія Дуніковського.

Роботи
  • Казарми в Коломиї.
  • Дім Товариства приятелів красних мистецтв на площі Щепанській, 4 у Кракові (18991901)[13].
  • Костел і монастир кармеліток при вулиці Лобзовській, 40 у Кракові (спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова Старого Театру на вулиці Довгій, 1 у Кракові (19031906, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова споруди Торговельно-промислової палати у Кракові (19061907, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Розбудова вірменського кафедрального собору у Львові за рахунок зносу двох кам'яниць від вулиці Краківської у 19081910 роках.[14]
  • Проект кіоску для продажу газованої води у Кракові (1911). Перша нагорода на конкурсі.[15]
  • Невеликий дім на дві родини робітників. Проект інтер'єрів для них. Розроблено і реалізовано для Виставки архітектури та інтер'єрів у Кракові 1912 року.[16]
  • Костел святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913, співавтор Станіслав Дидек).[17]
  • Костел Найсвятішого Серця Ісусового оо єзуїтів на вулиці Коперника у Кракові. Будівництво тривало протягом 19101913 років. Нагляд здійснював Станіслав Дидек. До 1921 року тривало оздоблення. Храм у плані 17 на 50 метрів, висота головної нави 19 метрів, вежі — 65 метрів. Тринавовий із півциркульно замкнутим презбітерієм та шістьома абсидами для вівтарів. Поєднує модернізовані риси готики у плані нави та ренесансу у вікнах та порталах. Головний портал оздоблено скульптурами Ксаверія Дуніковського.[18]
Нереалізовані проекти
  • Конкурсний проект вівтаря для костелу в Закопаному, перше місце (1902)[19].
  • Друге місце на конкурсі проектів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[20].
  • Перше місце на конкурсі проектів дому Товариства працівників торгівлі віровизнання мойсеєвого у Варшаві. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Будинок мав постати на ділянці між вулицями Зєльною, 25 та Вєлькою, 56. На першому поверсі планувались магазини зі складами, а на решті поверхів — зала для засідань, офісні та житлові приміщення.[21]
  • Проект дерев'яного костелу для Верховини (1905).[22]
  • Конкурсний проект санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй. 1906 рік. III місце. Співавтор Тадеуш Стриєнський.[23]
  • Конкурсний проект будинку Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові (1907, співавтор Тадеуш Стриєнський). Не здобув призових місць, однак усе ж придбаний організаторами. У критичній статті у краківському журналі «Architekt» відзначено добре влаштований план будинку.[24]
  • Проект генплану Кракова. Здобув одне з двох третіх місць на конкурсі 1910 року. Співавтор Тадеуш Недзельський.[25] Редакція часопису «Architekt» оцінила проект загалом позитивно. Відзначила винесення трамвайної колії із середмістя, цікаві барокові мотиви в архітектурній частині. Критично оцінила надмірну практичність — максимальне збереження вже існуючого укладу міста, а також впровадження дещо довільних, випадкових архітектурних елементів, невдалий підхід до озеленення.[26]
  • Конкурсний проект готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської (1911, співавтор Тадеуш Стриєнський)[27].
  • Проект реставрації вежі монастиря августинців у Кракові (1912)[28].
  • Проект будинку Ремісницької палати у Львові. Розроблений 1912 року для конкурсу, на якому здобув 2 місце. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Разом з роботами інших учасників проект експонувався того ж року у приміщенні Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5.[29]
  • Проект блоку з трьох житлових будинків. Розроблений для краківської Виставки архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні, призначеної на 1912 рік. Здобув друге місце на відбірковому конкурсі 1911 року, організованому комітетом виставки і Делегацією архітекторів польських.[30] На виставці експонувався макет.[31]
  • Конкурсний проект нового будинку Львівського університету (1913)[32]. Опублікований того ж року у збірці, присвяченій конкурсу.[33]
  • Третя нагорода на конкурсі проектів Купецької палати в Кракові (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський)[34].
  • Одна з двох третіх нагород на конкурсі проектів ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський). [35] Того ж року робота експонувалась у залі засідань Львівської політехніки.[36]
  • Конкурсний проект двору родини Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. Конкурс організований 1913 року краківським Колом архітекторів. Серед 56 надісланих робіт проект Мончинського не здобув призових місць, але був придбаний організаторами.[37]
  • Проект регуляції вулиці Вольської у Кракові. Виконаний для конкурсу 1914 року спільно з Тадеушем Недзельським. Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[38]
  • Друге місце на конкурсі проектів нового Палацу мистецтв у Львові, що планувався напроти домініканського костелу (1920)[39].
  • Проект Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. На конкурсі 1922 року здобув друге місце. Співавтори Тадеуш Стриєнський і архітектор Керн.[40][41]
  • Конкурсний проект Поштової ощадної каси у Кракові. Співавтори Тадеуш Стриєнський і архітектор Керн. 1922 рік.[40]
  • Проект польського павільйону для міжнародної виставки у Парижі 1924 року. Один із шести проектів, придбаних комісією польського відділу.[42]
  • Проект павільйону Польщі для мистецької виставки 1925 року в Парижі. На відбірковому конкурсі 1923 року здобув відзнаку.[43].
  • Одне з двох четвертих місць серед проектів кафедрального костелу в Катовіцах. Конкурс відбувся у квітні 1925 року.[44].
  • Конкурсний проект львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930). Відомо лише про факт участі у конкурсі, але сам проект ймовірно втрачений. Яких-небудь описів не збереглось.[45]
  • Конкурсний проект упорядкування площ у Кракові: Ринку, Мар'яцької, Малого ринку, Щепанської (1937)[46].
  • Проект мармурових вівтарів костелу кармелітського монастиря на Персенківці у Львові (1939). Планувалось виконання фірмою Трембецького у Кракові.[47]
  • Проект вілли «Réjane», нагороджений журналом «Moniteur des Architectes»[48].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Przystąpili do towarzystwa panowie // Architekt (Dodatek dla członków Krakowskiego Towarzystwa Technicznego). — 1907. — № 3. — S. 1.
  2. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  3. Związek architektów województwa krakowskiego // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
  4. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 359; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  5. Konkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220.
  6. Konkursy // Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 33; Konkursy // Architekt. — 1914. — № 5. — S. 86.
  7. Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87—88, 94.
  8. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38.
  9. Бірюльов Ю. О. Мончинський Францишек // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 726. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  10. Nowe książki // Tygodnik Ilustrowany. — 23 lipca 1894. — № 31 (240). — S. 80.
  11. Monitor Polski. — 3 grudnia 1929. — № 278. — S. 2.
  12. Monitor Polski. — 1936. — № 261. — Poz. 460.
  13. Z dziejów budowy domu Tow. Przyj. Sztuk pięknych // Architekt. — 1901. — № 2. — S. 23—26.
  14. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 61, 452–453. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  15. Objaśnienia rycin // Architekt. — 1911. — № 11. — S. 51, 58, tabl.
  16. R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 64, tabl. 21; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88.
  17. Архітектура Львова… — С. 452.
  18. Mączyński F. Kościół oo Jezuitów // Architekt. — 1922. — № 1. — S. 9; Nowy kościół w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 19 października 1912. — № 42 (2762). — S. 875.
  19. Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64.
  20. Архітектура Львова… — С. 499.
  21. Program konkursu na dom Stów. Prac. handl. wyzn. mojżeszowego // Architekt. — 1903. — № 1. — S. 3—6, 15—16.
  22. Ruszczyk G. Kaplica publiczna w Żabiem // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 14. — S. 494, 496–497. — ISBN 83-89273-42-X.
  23. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 10. — S. 240.
  24. Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 6—7.
  25. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, Tabl. 20—21.
  26. Z powodu konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 123.
  27. Konkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczeń urzędników prywatnych we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 7. — S. 152, 155.
  28. Tow. Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 56.
  29. Rozstrzygnięcie konkursu // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Z konkursu na gmach Izby rękodzielniczej we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 368; Roztrzygnięcie konkursu na wypracowanie szkiców domu Izby rękodzielniczej // Głos Mieszczański. — 21 lipca 1912. — № 29. — S. 5.
  30. Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75.
  31. Architekt. — 1912. — № 9. — Tabl. 28.
  32. Architekt. — 1913. — № 7. — S. 97.
  33. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  34. Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183.
  35. Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 369; Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego Koła Arch. we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 42. — S. 556.
  36. Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 26. — S. 312; Konkurs na ratusz w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 28. — S. 335.
  37. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 20, 31—32, tabl. 3; Konkursy // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 182.
  38. Protokół sądu konkursowego // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 95, tabl. 20, 23.
  39. Архітектура Львова… — С. 500.
  40. а б Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych Krakowie // Nowa Reforma. — 27 stycznia 1922. — № 22. — S. 2.
  41. Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 1—2.
  42. Nauka i sztuka // Słowo Polskie. — 30 czerwca 1922. — № 143. — S. 5; Polska na wystawie międzynarodowej w Paryżu 1924 r. // Architekt. — 1922. — № 3—4. — S. 31.
  43. Konkursy // Architekt. — 1923. — № 4. — S. 36.
  44. Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 92; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 7—8, 29—31.
  45. Архітектура Львова… — С. 551; Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263, 274. — ISBN 83-85739-17-9.
  46. Konkurs powszechny na projekt uporządkowania Rynku głównego, placu Marjackiego, rynku Małego oraz placu Szczepańskiego w Krakowie // Architektura i Budownictwo. — 1937. — № 3. — S. 75—82.
  47. Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 288. — ISBN 83-85739-17-9.
  48. Jabłoński W. O stylu Zakopiańskim // Architekt. — 1902. — 10. — S. 125.

Джерела[ред.ред. код]

  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 198.
  • Mączyński Franciszek // Mała encyklopedia Krakowa. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 522. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Mączyński Franciszek Mateusz // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery, F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 943. — ISBN 83-04-04857-4.
  • Mączyński Franciszek // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 150.