Сухопутні війська Австро-Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухопутні війська Австро-Угорщини
Österreichisch-Ungarischen Landstreitkräfte
War flag of Austria-Hungary (1918).svg
Військовий прапор Австро-Угорщини
На службі 1867 — 1918
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Збройні сили Австро-Угорщини
Тип сухопутні війська
Роль наземний компонент Збройних сил Австро-Угорщини
Чисельність 7 800 000 (1917)
Гарнізон/Штаб Відень
Війни/битви Окупація Австро-Угорщиною Боснії та Герцеговини
Перша світова війна
Командири
Головнокомандувач Карл I
Визначні
командири
Франц Йосиф I
Стефан Йованович
Йозеф Філіпович фон Філіпсберг
Герман Кьовесс фон Кьовессгаза
Франц Конрад фон Гетцендорф
Артур Арц фон Штрауссенбург
Світозар Бороєвич
Оскар Потіорек

Commons-logo.svg Сухопутні війська Австро-Угорщини у ВікіСховищі

Сухопутні війська Австро-Угорщини (нім. Österreichisch-Ungarischen Landstreitkräfte, угор. Császári és Királyi Hadsereg) або Австро-угорська армія  — сухопутні війська, наземний компонент та найбільший вид Збройних сил Австро-Угорщини, який разом з військово-морським флотом та Повітряними силами становили Збройні сили Австро-Угорщини.

Історія армії Австро-Угорщини[ред.ред. код]

З початку боротьби між Австрійською імперією і Угорським королівством протягом наступних двох десятиліть поспіль угорські солдати проходили військову службу службу або в змішаних частинах або за межами Угорщини. Після Австро-Угорського угоди 1867 року на світ з'явилася, так звана, Троїста армія. У цьому виді вона проіснувала до розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, після поразки дуалістичної монархії в Першій світовій війні. Формуванні загальної «Цісарсько-королівської Армії» (нім. kaiserlich und königliche Armee або скорочено k.u.k.) в основному були погано треновані і мали застаріле озброєння через те, що австрійська і угорський частини імперії часто воліли щедрому фінансуванню своїх формувань, замість того щоб однаково та рівномірно оснащувати усі три складові армії. Всі полки Гонведу та Ландверу складалися з трьох батальйонів, у той же час, як полки Загальної k.u.k. армії були чотирьохбатальйонного складу. В результаті війська мали занадто складну систему управління, а крім того в забезпеченні армії спостерігався перекіс в сторону територіальних підрозділів.

Склад армії Австро-Угорщини[ред.ред. код]

Головнокомандувач австро-угорської армії імператор Франц Йосиф I.
Карта військових гарнізонів австро-угорської монархії, 1898
380-мм важка гаубиця М.16 веде вогонь. Перша світова війна

На чолі армії перебував імператор династії Габсбургів (під час Першої світової війни: Франц Йосиф I (18481916), Карл I (19161918)). Його найближчими помічниками були чотири інспектори армії і начальник генерального штабу.

Австро-угорські сухопутні війська мали у своєму складі наступні компоненти:

Армія укомплектовувалася за призовом. Призовний вік — у 21 рік, термін служби становив: a) для службовців регулярної армії — 3 роки, 7 років в резерві армії, 2 роки в резерві ландверу, б) для службовців ландверу — 2 роки та 10 років у резерві ландверу.

Відмінною рисою австро-угорської армії був її міжнаціональний склад. Комплектування армії відбувалося по територіальній системі. Вся територія країни була розділена на 105 округів поповнення, з яких кожен поповнював один піхотний полк імперської армії. За національністю полки розподілялися наступним чином: угорських — 19, німецьких — 16, чеських — 15, польських — 9, сербо-хорватських — 9, румунських — 7, словацьких — 4 і словенських — 2, (в даних полках відповідні національності становили понад 50 % складу).

Штатний склад армії мирного часу становив (на 1909 рік):

Офіцерів Солдатів
Управління, заклади і регулярна армія 22 663 290 476
Австрійський ландвер 4 374 40 714
Угорський ландвер 3 910 28 007
Додаткові 502 7390
Боснійсько-герцеговинські війська 406 6 835
Всього 31 855 373 492

Піхота[ред.ред. код]

  • Піхота імперської армії:
  • Піхота австрійського ландверу: 40 ландверних полків і 3 тірольських стрілецьких полки. Всі полки, крім двох трибатальйонні.
  • Піхота угорських гонведів: 28 гонведних піхотних полків.

На озброєнні в піхоти були 8-мм магазинні гвинтівки Манліхера зразку 1895 з багнетом.

Кіннота[ред.ред. код]

  • Кіннота імперської армії: 42 кавалерійських полки, з яких 24 австрійських та 18 угорських. З них 15 драгунських, 16 гусарських, 11 уланських.
  • Кіннота австрійського ландверу: 6 уланських полків, 1 дивізіон тірольських кінних стрільців, 1 дивізіон далматинських кінних стрільців.
  • Кіннота угорських гонведів: 10 гусарських полків.

Артилерія[ред.ред. код]

  • Артилерія імперської армії:
    • а) 42 польових гарматних полків (4-х батарейного складу, батареї по 6 гармат).
    • б) 8 кінно-артилерійських дивізіонів (3-батарейного складу, батареї по 4 гармати).
    • в) 6 гірських артилерійських полків (батареї по 4 гармати).
    • г) 14 польових гаубичних полків.
  • Артилерія австрійського ландверу:
    • 16 гаубичних дивізіонів (2-х батарейного складу).

У польовий і кінної артилерії на озброєнні з 1909 р. стояла скорострільна щитова 8-см польова гармата М.5, гаубичні батареї були озброєні 10,4 см польовою гаубицею зраз. 1899 р. У гірській артилерії — 7 см гірські гармати і 10,4 см гірські гаубиці, важкі 240 мм гаубиці, 38-см гаубиці 150 мм баштові гаубиці.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • G, Rothenburg (1976.). The Army of Francis Joseph, West Lafayette: Purdue University Press.. ISBN 0911198415

Примітки[ред.ред. код]