Алкогольний абстинентний синдром
| Алкогольний абстинентний синдром | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія, наркологія і addiction medicined |
| Причини | Alcohol detoxificationd |
| Препарати | баклофен[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6C40.4 |
| МКХ-10 | F10.3 |
| МКХ-9 | 291.81 |
| DiseasesDB | 3543 |
| MedlinePlus | 000764 |
Алкогольний абстинентний синдром — стан людини із залежністю від алкоголю після раптового припинення вживання алкогольних напоїв, або під час швидкого зменшення дози вживаного алкоголю. Зустрічається на II й III стадії алкоголізму. Тривалість стану, який супроводжується вегетативними, соматичними, неврологічними та психічними порушеннями, що зумовлено стадією захворювання і фізіологією людини[2]. Часто плутається з поняттям «похмілля»[3], що не вірно[4][5].
В англомовній літературі під абстиненцією йдеться просто про утримання (непитущість) (англ. abstinence), і замість поняття абстинентного синдрому використовується «синдром скасування» (англ. withdrawal syndrome)[6].
Залежність від алкоголю[ред. | ред. код]
Як пише П. Д. Шабанов, хоча нейронні системи, зачеплені у формуванні залежності, важко виділити, з допомогою процесів скасування можна встановити сам феномен залежності. Відмова від приймання етанолу призводить до похмілля, тривожності, тремору і гіперактивності симпатичної нервової системи, психозів, судоми, порушення сну і навіть смерті[7].
Але повторне приймання алкоголю миттєво пом'якшує вищеозначену симптоматику, що і є головною ознакою залежності, і відрізняє залежність від отруєння (інтоксикації).
Симптоми[ред. | ред. код]
Алкогольний абстинентний синдром розрізняється за стадіями[8]:
| II стадія алкоголізму | I ступінь тяжкості (перший етап) | Пітливість, сухість у роті, тахікардія, можливість самостійного стримування бажання похмелитися, похмілля дає можливість вести активну життєдіяльність не запускаючи алкогольну тягу. | Стадія вегетативно-астенічних розладів. |
| II ступінь тяжкості (багатоденне зловживання) | Гіперемія, тахікардія або різке падіння тиску, тяжкість в голові, блювання, тремор кінцівок або всього тіла, порушення ходи. Практично відсутня можливість самостійного стримування від бажання похмелитися. | Стадія вегетативно-соматичних і неврологічних розладів. | |
| III ступінь тяжкості | Характеризується тривожним настроєм, поверхневим сном з кошмарними сновидіннями, почуттям туги, провини, страху, негативним ставленням до оточення. | Переважання психічних розладів. | |
| ІІІ стадія | Повний набір фізичних і психічних порушень. | ||
Частина симптомів буває схожа з постінтоксикаційним станом (похміллям) здорової людини — спрага, поганий настрій і інші. Але є і відмінність, що полягає у вторинному патологічному потягу, що формується остаточно на II стадії. У наркології розрізняють первинний патологічний потяг і вторинний, що створює непереборне бажання випити, саме існування без алкоголю людині здається жахливим.
Стан людини стає необ'єктивним і емоційно забарвленим — запальність, роздратування, агресія та інші. Поступово проявляються й інші вегетативні порушення: пітливість, «ломка», нудота, «сухе» блювання, запаморочення та інші. Якщо абстиненція викликана виснаженням організму, то така людина часто не може здійснювати прості дії (застебнути ґудзик та ін.) Можлива тахікардія та інші пов'язані з серцем ускладнення.
Стан людини після припинення запою оцінюється як важкий. Мозок людини в даному стані збуджений. Загальний стан характеризується безсонням з афективними сновидіннями. Хворих супроводжує нетривалий сон («поверхневий»), з кошмарними або реалістичними сновидіннями.
Тривожність і тяга до алкоголю збільшуються ближче до вечора і ночі. Тяга до алкоголю стає несвідомою і незворотною, «сліпою»[2].
Лікування[ред. | ред. код]
Оптимальним рішенням є госпіталізація хворого у лікувально-профілактичний заклад, де йому буде надана відповідна допомога. У домашніх умовах, без виклику лікаря-нарколога на будинок, проводяться лише превентивні заходи — вимірювання артеріального тиску, вживання доступних седативних засобів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ а б Алкогольный абстинентный синдром. psychiatry.ru. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Абстинентний синдром. Великий енциклопедичний словник, 2000
- ↑ АЛКОГОЛЬНЕ СП'ЯНІННЯ — Велика Медична Енциклопедія. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ АЛКОГОЛІЗМ ХРОНІЧНИЙ — Велика Медична Енциклопедія. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Диагностика и лечение алкогольного абстинентного синдрома. lvrach.ru. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Шабанов, 2002, с. 65—66.
- ↑ Шабанов, 2002, с. 27—31.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шабанов П. Д. Социальные и медицинские источники пьянства и алкоголизма // Основы наркологии. — М.: Лань, 2002. — С. 13. — 560 с. — ISBN 5-8114-0412-3.
Див. також[ред. | ред. код]
|
