Латиніна Алла Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алла Латиніна
рос. Алла Николаевна Латынина
Ім'я при народженніАлла Миколаївна Бочарова
Народилася4 липня 1940(1940-07-04) (84 роки)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьлітературний критик, літературознавець, журналіст
Alma materФілологічний факультет МДУd (1963)
Мова творівросійська
Роки активностіз 1969 року
Жанрессе, критична стаття, книга
Magnum opus«Нотатки про сучасну літературу»
ЧленствоСП СРСР і ПЕН-клуб
У шлюбі зЛатинін Леонід Олександрович
ДітиЛатиніна Юлія Леонідівна
Преміїпремія журналу «Новий світ» (2005),
премія «Літературної газети»,
премія Спілки Журналістів Росії

CMNS: Латиніна Алла Миколаївна у Вікісховищі

Алла Микола́ївна Лати́ніна (уроджена Бочарова; *4 липня 1940(19400704) року, Москва) — радянська і російська літературознавиця, критикиня, журналістка.

Одружена з поетом і письменником Леонідом Олександровичем Латиніним (з 1960). Мати публіциста і письменниці Юлії Латиніної.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 4 липня 1940 року в Москві в сім'ї службовця Миколи Васильовича Бочарова, уродженця Александрова, і Ядвіги Климентіївні Климович, польського походження. Брат — мистецтвознавець Генріх Миколайович Бочаров (1933—1996).

Закінчила філологічний факультет МДУ (1963) та аспірантуру

філософського факультета МДУ. Захистила дисертацію на тему «Критика екзистенційної інтерпретації Достоєвськог»; кандидат філософських наук (1970).

Як критик друкується з 1969 року. Працювала у видавництві «Радянський письменник» (1963—1965), в «Литературной газете» (1969—2003, зав. Історико-літературним відділом, оглядач, редактор «Літературної газети» по розділу російської літератури); в «Загальною газеті» (1992—1993; зав. відділом культури).

Колумністка в газеті «Час МН» (з 2002). Керівниця напряму «Література» (1994—2001), оглядачка «Літературної газети» (з 2001), оглядач «Нового світу». Була членом редколегії журналу «Московський вісник» (1989), громадської редколегії книжкової серії «Анонс» («Московський робочий», 1989—1990), журналу «Стрілець», головою журі Букерівської премії в Росії (1992), премії ім. Аполлона Григор'єва (2001), премії ім. Олександра Блока (2000), «Російський сюжет» (2002).

Член Спілки письменників СРСР з 1979 року и російського ПЕН-центру.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1986 — «Всеволод Гаршин: Творчість і доля». — Москва: «Художня література».
  • 1987 — «Знаки часу: Нотатки про літературний процес, 1970-1980-і роки». — Москва: Радянський письменник.
  • 1988 — «І тільки правда до двору»: «Білі плями» нашої історії в сучасній прозі. — Москва: Т-во «Знання» РРФСР.
  • 1991 — «За відкритим шлагбаумом: Літературна ситуація кінця 80-х». — Москва: Радянський письменник.
  • 2009 — «Коментарі: Нотатки про сучасну літературу». — Москва: Время, 2009. (704 стр.)

Джерела

[ред. | ред. код]