Очікує на перевірку

Альберт Фрідріх Бернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Фрідріх Бернер
нім. Albert Friedrich Berner
Народився30 листопада 1818(1818-11-30)[1]
Штрасбург, Uecker-Randowd, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер13 січня 1907(1907-01-13)[1] (88 років)
Берлін, Німецький Райх
Країна Німецька імперія
Національністьнімець
Діяльністьправник, викладач університету
Alma materHU Berlin
ЗакладHU Berlin

Альберт Фрідріх Бернер — німецький криміналіст, представник гегельянського напряму в науці кримінального права. Від 1848 року Бернер був професором кримінального права Берлінського університету.

А. Ф. Бернеру належить значна кількість праць у галузі кримінального права.

Декілька праць Бернера було перекладено російською мовою. На концепції Бернера був оснований перший у Російській імперії підручник з кримінального права В. Д. Спасовича (1864).

Цікаво, що перекладач підручника кримінального права Бернера російською мовою Микола Адріанович Неклюдов (математик за освітою) упорядкував переклад настільки обширними доповненнями та примітками, що переклад підручника стали називати підручником Неклюдова доповненого Бернером (А. Ф. Коні[2] [3]). Неклюдов відразу по цьому зайняв поважне місце серед російських вчених-криміналістів (А. Ф. Коні[2]).

Праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116102500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Кони А.Ф. Собрание сочинений в восьми томах. Том 1. Из записок судебного деятеля. Мировые судьи. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
  3. Дорская А. А. Качества правоприменителя в представлении «отцов» судебной реформы 1864 г. // Качества правоприменителя: материалы межвузовского научно-практического семинара / Под общ. ред. Е. Е. Амплеевой, И. Л. Честнова. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский юридический институт (филиал) Академии Генеральной прокуратуры Российской Федерации, 2017. — 84 с. — С. 54 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.

Література та Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]