Перейти до вмісту

Аль-Халіль аль-Фарагіді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аль-Халіль аль-Фарагіді
араб. الخليل بن أحمد الفراهيدي Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився718[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Басра, Ірак Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер786[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Басра, Ірак Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Аббасидський халіфат Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлексикограф, криптограф, письменник, поет, мовознавець, грамматик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькриптографія, філологія і музикознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніAn-Nadhar bin Syamild, Ibrahim al-Nazzamd, Sibawayhd і Al-ʾAṣmaʿiyyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моварабська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusKitāb al-ʻAynd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих

Аль-Халіль Аль-Фарагіді (повне ім'я Абу Абд ар-Рахман аль-Халіль ібн Ахмад ібн Амр ібн Тамман аль-Фарагіді аль-Азді аль-Яхмаді, араб. أبو عبدالرحمن الخليل بن أحمد الفراهيدي; 718—786) — був одним із ранніх арабських лексикографів і філологів. Автор праці Кітаб Аль-Айн (араб. كتاب العين), яку вважають першим словником арабської мови,[3] уклав сучасний стандарт вживання діакритичних знаків (голосних в арабському письмі), а також запровадив аль-аруд (наука про арабську просодію),[4][5][6] музикологію та метр).[7][8] Його праці також склали базу для просодії в перській, турецькій мовах та урду.[9] Аль-Фарагіді вважали «яскравою зіркою» Басранської школи арабської граматики. Відомим його твором також є книга Кітаб аль-Муамма

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ OpenITI corpus — OpenITI.
  3. ↑ Introduction to Early Medieval Arabic: Studies on Al-Khalīl Ibn Ahmad, pg. 3. Ed. Karin C. Ryding. Washington, D.C.: Georgetown University Press, 1998. ISBN 9780878406630
  4. ↑ al-Khalīl ibn Aḥmad [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.] at the Encyclopædia Britannica Online. ©2013, Encyclopædia Britannica, Inc..
  5. ↑ Abit Yaşar Koçak, Handbook of Arabic Dictionaries, pg. 19. Berlin: Verlag Hans Schiler, 2002. ISBN 9783899300215
  6. ↑ Hamid Dabashi, The World of Persian Literary Humanism, pg. 64. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2012. ISBN 9780674067592
  7. ↑ Kees Versteegh, Arabic Linguistic Tradition, pg. 23.
  8. ↑ Muhammad Hasan Bakalla, «Ancient Arab and Muslim Phoneticians: An Appraisal of Their Contrubition to Phonetics.» Taken from Current Issues in the Phonetic Sciences: Proceedings of the IPS-77 Congress, Miami Beach, Florida, 17-19th December 1977, Part 1, pg. 4. Eds. Harry Francis Hollien and Patricia Hollien. Volume 9 of Current Issues in Linguistic Theory Series. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 1979. ISBN 9789027209108
  9. ↑ John A. Haywood, Arabic Lexicography: Its History, and Its Place in the General History of, pg. 21. Leiden: Brill Publishers, 1960. OCLC 5693192
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аль-Халіль_аль-Фарагіді&oldid=45149027