Амвросіастер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амвросіастер
Народився 4 століття
Помер 4 століття[1]
Країна Стародавній Рим
Діяльність богослов, письменник
Сфера роботи Biblical commentaryd[2] і богослів'я[2]
Мова творів латина[3][2]

Амвросіастр (Амбросіастер) — ім'я невідомого автора коментаря до послань святого Павла, написаного десь між 366 і 384 роками н.е.[4] Цей коментар довгий час помилково приписували святому Амвросію, звідси й назва «Амвросіастр» (дослівно латиною: «правильний Амвросій»). Були висунуті різні припущення щодо справжньої особистості Амвросіастра, і кілька інших робіт приписуються тому ж автору з різним ступенем достовірності.

Коментар до Павла[ред. | ред. код]

Коментар до тринадцяти листів Павла вважається цінним як свідчення стану латинського тексту послань Павла до появи Вульгати Єроніма, а також, як приклад тлумачень Павла до праць Аврелія Августина.[4] Традиційно його приписували Амвросію, але в 1527 році Еразм Ротердамський поставив під сумнів точність цього припису, і анонімний автор став відомий як «Амвросіастр». Колись вважалося, що це ім’я придумав Еразм, однак Рене Ховен у 1969 році показав, що це було неправильно, і що насправді слід віддати належнеМааврісті. Пізніші вчені слідували в цій оцінці Ховену, хоча також було припущено, що назва йому дав Франциск Лукас Бругенсіс.[5]

Спроби ототожнити Амвросіастра з відомими авторами тривали, але безуспішно. Оскільки Августин цитує коментар Амвросіастра до Римлян 5:12 під назвою «Іларій», багато критиків намагалися ототожнити Амвроасіастра з одним із багатьох письменників на ім’я «Іларій», що діяли в той період.

У 1899 році Жермен Морен припустив, що письменником був Ісаак, навернений єврей і автор трактату про Трійцю і Втілення, який був засланий до Іспанії у 378–380 роках, а потім знову повернувся до іудаїзму. Згодом Морін відмовився від цієї теорії авторства на користь Децима Іларіана Іларіуса, проконсула Північної Африки у 377 році.

Крім того, Паоло Анджело Балєріні намагався підтримати традиційне приписування твору Амвросію, у своєму повному виданні творів цього святого отця. Однак це викликало багато нарікань, оскільки це б вимагало, щоб Амвросій написав книгу до того, як став єпископом, а потім додав її в наступні роки, включивши пізніші зауваження Іларія Пуатьє щодо Римлян.[6] Таким чином, жодні ідентифікації не набули стійкої популярності серед вчених, і особа Амвросіастра залишається загадкою.

Інші роботи[ред. | ред. код]

Кілька інших творів, які зараз збереглися лише у вигляді фрагментів, були приписані цьому самому автору. Серед них коментар до 24 глави Матвія і обговорення притчі про закваску, заперечення Петра та арешт Ісуса.[7] У 1905 році Олександр Сутер встановив, що Амвросіастр також був автором Quaestiones Veteris et Novi Testamenti, великої збірки екзегетичних і полемічних трактатів, рукописи якіх традиційно приписують Аврелію Августину.[4][7]

Вплив[ред. | ред. код]

Багато вчених стверджують, що роботи Амвросіастра були по суті пелагіанськими, хоча це твердження суперечливе. Пелагій багато цитував його. Наприклад, Альфред Сміт стверджує, що «погляд Пелагія на Приречення, здається, взяв у Амбросіастра. Його вчення про первородний гріх, схоже, походить з того самого джерела». Однак Аврелій Августин також користався коментарями Амвросіастра.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  2. ↑ а б в Czech National Authority Database
  3. ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  4. ↑ а б в Kinzig, Wolfram (1996). Ambrosiaster. У Hornblower, Simon; Spawforth, Anthony. Oxford Classical Dictionary (вид. 3rd). Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-521693-8. 
  5. ↑ Krans, Jan (2013). Who Coined the Name 'Ambrosiaster'?. У Krans. Paul, John, and Apocalyptic Eschatology. Brill. с. 274–81. ISBN 978-90-04-25026-0. 
  6. ↑ Alexander Souter, Study of Ambrosiaster (Cambridge Univ. Press, 1905)
  7. ↑ а б David G Hunter, "Fourth-century Latin writers", in Frances Young, Lewis Ayres and Andrew Louth, eds, The Cambridge History of Early Christian Literature, (2010), p307
  8. ↑ Papsdorf, 2012, с. 76.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Bussières, Marie-Pierre (2010). L'Esprit de Dieu et l'Esprit Saint dans les Questions sur l'Ancien et le Nouveau Testament de l'Ambrosiaster. Revue d'Études Augustiniennes et Patristiques 56: 25–44. doi:10.1484/J.REA.5.101054. 
  • Bussieres, Marie-Pierre (2002). Les quaestiones 114 et 115 de l'Ambrosiaster ont-elles été influencées par l'apologétique de Tertullien ?. Revue d'Études Augustiniennes et Patristiques 48: 101–130. doi:10.1484/J.REA.5.104848. 
  • Bussières, Marie-Pierre (2006). L'Influence du synode tenu à Rome en 382 sur I'exégèse de I'Ambrosiaser. Sacris Erudiri 45: 107–124. doi:10.1484/J.SE.2.302460. 
  • Bussières, Marie-Pierre. Ambrosiaster. Contre les Païens. Sur le destin. Texte, traduction et commentaire. Paris, Éditions du Cerfs (Sources chrétiennes 512), 2007.
  • Cain, Andrew (2005). In ambrosiaster's shadow : A critical Re-evaluation of the last surviving letter exchange between pope damasus and jerome. Revue d'Études Augustiniennes et Patristiques 51 (2): 257–277. doi:10.1484/J.REA.5.104912. 
  • Cooper, Stephen A.; Hunter, David G. (2010). Ambrosiaster redactor sui: The Commentaries on the Pauline Epistles (Excluding Romans). Revue d'Études Augustiniennes et Patristiques 56: 69–91. doi:10.1484/J.REA.5.101056. 
  • De Bruyn, Theodore (2011). Ambrosiaster's Interpretations of Romans 1:26-27. Vigiliae Christianae 65 (5): 463–483. doi:10.1163/157007211X561635. 
  • De Bruyn, Theodore S. (2010). Ambrosiaster's Revisions of His Commentary on Romans and Roman Synodal Statements about the Holy Spirit. Revue d'Études Augustiniennes et Patristiques 56: 45–68. doi:10.1484/J.REA.5.101055. 
  • Hoven, René (1969). Notes sur Érasme et les auteurs anciens. L'Antiquité Classique 38: 169–174. doi:10.3406/antiq.1969.1547. 
  • David g. Hunter (2009). 2008 NAPS Presidential Address: The Significance of Ambrosiaster. Journal of Early Christian Studies 17: 1–26. doi:10.1353/earl.0.0244. 
  • Lunn-Rockliffe, Sophie (2007). Ambrosiaster's Political Theology. ISBN 9780199230204. doi:10.1093/acprof:oso/9780199230204.001.0001. 
  • Moreschini, Claudio, and Enrico Norelli. 2005 "Ambrosiaster," in Early Christian Greek and Latin Literature: A Literary History. Peabody, Mass: Hendrickson Publishers. vol. 2, p. 296-98.
  • Mundle, Wilhelm. 1919. Die Exegese der paulinischen Briefe im Kommentar des Ambrosiaster.
  • Papsdorf, Joshua (2012). “Ambrosiaster” in Paul in the Middle Ages. У Cartwright, Steven. A Companion to St. Paul in the Middle Ages (англ.). Leiden: Brill. ISBN 978-90-04-23671-4. 
  • Queis, Dietrich Traugott von, and Augustine. 1972. Ambrosiaster: Quaestiones Veteris et Novi Testamenti. Quaestio 115: De fato. Basel.
  • Souter, Alexander. 1905. A study of Ambrosiaster. Cambridge [Eng.]: The University Press.
  • Souter, Alexander. 1927. The earliest Latin commentaries on the Epistles of St. Paul; a study. Oxford: Clarendon Press.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Латинський текст коментаря Павла Амврозіастра включено (хоча приписується Амвросію) у Patrologia Latina Міня, том. 17. С. 48–536. Це можна знайти в Книгах Google або на Documenta Catholica Omnia .
  • Латинський текст Quaestiones Veteris et Novi Testamenti включений у Patrologia Latina, vol. 35, доступний на Documenta Catholica Omnia .
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амвросіастер&oldid=38604867