Амвросій Медіоланський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амвросій Медіоланський
AmbroseOfMilan.jpg
Основні відомості
Народження 339(0339)
Трір
Країна: Римська імперія Римська імперія
Конфесія: християнство
Смерть: 4 квітня 397(0397-04-04)
Мілан
Місце поховання:
Праці й досягнення
Рід діяльності: клірик, письменник, поет
Титул: архієпископ, святий, Учитель Церкви
Амвросій Медіоланський у Вікісховищі?

Амвросій Медіоланський — Святий Амвросій (нар.бл. 340, Трір — пом.4 квітня 397, Мілан) — християнський святий, єпископ Міланський (Медіоланський), видатний християнський богослов, проповідник.

Реформатор церковних співів, який запровадив антифонний спів поперемінно на обох крилосах, що й досі прийнято в католицькій службі. Святий Амвросій був визначним борцем проти язичництва та аріанської єресі. Велику увагу приділяв моральним завданням Церкви — «Царства Божого на землі», чимало написав про обов'язки духовенства. Палкий прихильник незалежності церкви від світської влади, його девізом був «Імператор в церкві, а не над церквою». Один з основоположників доктрини папізму.

Амвросій Медіоланський написав дві праці: «Таїнства» та «Містерії».

Над життям і трудами Св. Амвросія християни застановляються у час Різдвяного Посту (його день припадає 20 грудня за юліанським календарем — після Святого Миколая).

Найвищою точкою політичного його впливу стало покаяння імператора Феодосія Великого. Після цього імператор видав ряд указів, що ставлять язичництво в імперії поза законом. Відзначимо, що цей візантійський імператор довго вважав за можливе втручатися у внутрішньоцерковні справи, скликати собори і навіть забороняти християнам вести богословські суперечки. Для Сходу з його ідеєю цезарепапізму це вже стало нормальною практикою, для Заходу подібне втручання цезаря було неприйнятним, а тому діалог Амвросія з Феодосієм став практично неминучим[1].

Серед листів святителя до царів є і кілька послань до Феодосії, в одному з яких Амвросій знову декларує примат Церкви над імператором: «Якщо в грошових справах ти радишся зі своїми комітами, то наскільки більшою мірою Ти мусиш радитися зі священиком Господа в справі релігії» . Надалі святитель неодноразово говорив цезарю про те, що «порфіра робить людей царями, а не ієреями», і вважав єпископську гідність вищою за царську[1].

Така різка позиція Амвросія принесла свої плоди - в 392 році Феодосій видає закон, який фактично скасовувала всякий язичницький культ. Він забороняв будь-які жертвопринесення (вони прирівнювалися до образи величності), засуджував людей, що шанували зображення створені людською рукою, наказував конфіскацію храмів і місць відправлення язичницького культу. Традиційній римській релігії прийшов кінець. За іронією долі одним з «могильників» Риму став Амвросій Медіоланський - людина, що любила античну культуру і філософію і бажала залучити до неї християн. Істинний римлянин, він не просто зміг говорити з царями на рівних, але і закласти основу для відродження античності.

Твори[ред. | ред. код]

  • (рос.)Св. Амвросий. Об обязанностях священнослужителей. — Казань, 1908.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Католическая энциклопедия. — М.: Изд. францисканцев, 2002.(рос.)
  • Адамов И. И., Святитель Амвросий Медиоланский. — Сергиев Посад, 1915; — М., 2006. — 584 с.(рос.)
  • Казаков М. М., Епископ и империя: Амвросий Медиоланский и Римская империя в IV веке. — Смоленск, 1995. — 336 с.(рос.)
  • Амвросий Миланский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. Ia. — С. 620.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Святитель Амвросий Медиоланский: епископ, который умел спорить. azbyka.ru (ru). Процитовано 2017-12-25. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Амвросий Медиоланский // Православная Богословская Энциклопедия. Том 1. Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник» за 1900 г.(рос.)