Амвросій Медіоланський
| Амвросій Медіоланський | |
|---|---|
| лат. Ambrosius Mediolanensis | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
339[1][2][…] Трір, Римська імперія[4][5] |
| Країна: | Стародавній Рим |
| Конфесія: | християнство |
| Смерть: | 4 квітня 397[5] або 397[6] |
| Мілан[5] | |
| Місце поховання: | Basilica of Sant'Ambrogiod |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | письменник, філософ, богослов, католицький священник, політик |
 Амвросій Медіоланський у Вікісховищі | |
Амвросій Медіоланський, Святий Амвросій (бл. 340, Трір — 4 квітня 397, Мілан) — видатний християнський богослов, проповідник, єпископ Міланський (Медіоланський), християнський святий.
Реформатор церковних співів, який запровадив антифонний спів поперемінно на обох крилосах, що й досі прийнято в католицькій службі. Святий Амвросій був визначним борцем проти язичництва та аріанської єресі. Велику увагу приділяв моральним завданням Церкви — «Царства Божого на землі», чимало написав про обов'язки духовенства. Палкий прихильник незалежності церкви від світської влади, його девізом був «Імператор в церкві, а не над церквою». Один з основоположників доктрини папізму.
Амвросій Медіоланський написав дві праці: «Таїнства» та «Містерії».
Над життям і трудами св. Амвросія християни застановляються у час Різдвяного посту (його день припадає 20 грудня за юліанським календарем — після святого Миколая).
Найвищою точкою політичного його впливу стало покаяння імператора Феодосія Великого. Після цього імператор видав ряд указів, що ставлять язичництво в імперії поза законом. Відзначимо, що цей візантійський імператор довго вважав за можливе втручатися у внутрішньоцерковні справи, скликати собори і навіть забороняти християнам вести богословські суперечки. Для Сходу з його ідеєю цезарепапізму це вже стало нормальною практикою, для Заходу подібне втручання цезаря було неприйнятним, а тому діалог Амвросія з Феодосієм став практично неминучим[7].
Серед листів святителя до царів є і кілька послань до Феодосії, в одному з яких Амвросій знову декларує примат Церкви над імператором: «Якщо в грошових справах ти радишся зі своїми комітами, то наскільки більшою мірою Ти мусиш радитися зі священиком Господа в справі релігії» . Надалі святитель неодноразово говорив цезарю про те, що «порфіра робить людей царями, а не ієреями», і вважав єпископську гідність вищою за царську[7].
Така різка позиція Амвросія принесла свої плоди — в 392 році Феодосій видає закон, який фактично скасовувала всякий язичницький культ. Він забороняв будь-які жертвопринесення (вони прирівнювалися до образи величності), засуджував людей, що шанували зображення створені людською рукою, наказував конфіскацію храмів і місць відправлення язичницького культу. Традиційній римській релігії прийшов кінець. За іронією долі одним з «могильників» Риму став Амвросій Медіоланський — людина, що любила античну культуру і філософію і бажала залучити до неї християн. Істинний римлянин, він не просто зміг говорити з царями на рівних, але і закласти основу для відродження античності.
Твори[ред. | ред. код]
- (рос.)Св. Амвросий. Об обязанностях священнослужителей. — Казань, 1908.
Джерела[ред. | ред. код]
- Католическая энциклопедия. — М.: Изд. францисканцев, 2002.(рос.)
- Адамов И. И., Святитель Амвросий Медиоланский. — Сергиев Посад, 1915; — М., 2006. — 584 с.(рос.)
- Казаков М. М., Епископ и империя: Амвросий Медиоланский и Римская империя в IV веке. — Смоленск, 1995. — 336 с.(рос.)
- Амвросий Миланский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. Ia. — С. 620. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Encyclopædia Universalis (Франція) — Encyclopædia Britannica.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #11850245X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 74. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ а б Святитель Амвросий Медиоланский: епископ, который умел спорить. azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Арістова А. В. Амвросій Медіоланський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амвросій Медіоланський
- Амвросий Медиоланский [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Православная Богословская Энциклопедия. Том 1. Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник» за 1900 г. (рос.)
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||