Амелін Артем Андрійович

Артем Амелін; Артем Андрійович Амелін
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	20 серпня 1994; м. Полтава, Україна
Смерть	26 лютого 2022 (27 років); Луганська область; (осколкові поранення)
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Амелін Артем Андрійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амелін.

Артем Андрійович Амелін (20 серпня 1994, м. Полтава, Україна — 26 лютого 2022, Луганська область) — український військовослужбовець, старший солдат роти оперативного призначення 4 БрОП Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Артем Амелін народився 20 серпня 1994 року в місті Полтаві.

2023 року закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 23. Працював газозварювальником на одному з підприємств родинного міста.

У червні 2021 року після закінчення проходження військової строкової служби уклав контракт про проходження служби в гостомельській бригаді Національної гвардії України.

24 лютого 2022 року в складі 4-ї бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну старший солдат Амелін приступив до виконання бойового завдання в одному з найнебезпечніших районів ООС — на околицях смт Трьохізбенки Щастинського району на Луганщині.

26 лютого 2022 року, коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й попри те, що в нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Застосовуючи щільний вогонь 82-мм мінометів, ворог почав розгортати свою колону в бойовий порядок. Один з танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити гвардійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди й Артем дістав множинні осколкові поранення в районі с. Трьохізбенка, що на Луганщині^[1]. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів він помер.

Нагороди[ред. | ред. код]

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].
орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].