Аморалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аморалі́зм, аморальність — заперечення моралі, байдуже ставлення до питань добра і зла; ігнорування принципів сумління, честі, справедливості; виправдання жорстокості, підступності, обману; проповідь розпусти.

А. властивий ідеології і практиці як експлуатованих, так і експлуататорських класів, особливо в період розкладу їхнього суспільного ладу. «Теоретичне» обґрунтування А. в розгорнутому вигляді дає філософія Ф. Ніцше, яка лягла в основу «теорії» і практики німецьколго фашизму.

А. — характерна риса політики правлячих кіл ряду держав, які, прикриваючись духовними скрепами, ведуть людиноненависницьку політику розв'язування воєн, як гібридних, так і з ядерною зброєю. Куплені імперіалістичними монополіями преса, радіо, телебачення, кіно й театр вихваляють нестримний індивідуалізм, сексуальні насолоди, зображають злочинців як героїв.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]