Велика українська енциклопедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Велика українська енциклопедія»
Логотип Великої української енциклопедії.jpg
Логотип «Великої української енциклопедії»
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр енциклопедія
Місце Київ
Видавництво Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво»
Видано з 2016

«Вели́ка украї́нська енциклопе́дія» (ВУЕ) — сучасна універсальна енциклопедія українською мовою.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Станом на 2021 рік опубліковано один том, хоча від початку передбачалося, що у 2020 році буде готовий весь їх комплект[1]. 2015 року завершення проекту перенесли на 2026 рік[2] (очікуваний обсяг видання: 70—100 тис. статей у 30 паперових томах). Презентовано сигнальні примірники другого і третього томів[3][4]. Крім паперової, від 2018 року існує онлайн-версія енциклопедії[5].

Над виданням працює Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» (підпорядковується Державному комітету телебачення і радіомовлення України), яка є правонаступником Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана». Відповідно до Указів Президента України № 1/2013 від 02.01.2013 і № 7/2015 від 12.01.2015 загальне керівництво підготовкою ВУЕ здійснює Національна академії наук України.

Мета ВУЕ — подати для найширшого читацького загалу систематизований набір сучасних достовірних наукових відомостей з усіх галузей людських знань у зручному для користування форматі. Видання покликане систематизувати і сприяти поширенню наукових знань про розвиток людської цивілізації та внесок України у світову історію й культуру.

Поряд із тим, на одній із конференцій керівник проєкту Алла Киридон зазначила, що ВУЕ — україноцентричне видання, яке в глобальному вимірі є національною енциклопедією[4]. Залучаючи авторів, колектив Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» під час роботи на виданням прагне зберегти баланс між універсальністю й україноцентричністю енциклопедії, щоб уникнути дублювання концепції «Енциклопедії сучасної України», яку 2018 року було згадано як одну з найповніших онлайн-енциклопедій України (поряд із галузевою «Енциклопедією історії України», а також українською Вікіпедією (на відміну від ВУЕ, ЕСУ є передусім українознавчою енциклопедією)[6].

Історія[ред. | ред. код]

2 січня 2013 року президент України Віктор Янукович підписав указ № 1/2013 «Про Велику українську енциклопедію», який постановив: «Підтримати пропозицію Національної академії наук України щодо підготовки та видання протягом 2013—2020 рр. Великої української енциклопедії»[7].

Протягом 2013—2014 років, до виходу на пенсію, цю структуру очолював український історик і політолог — доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. У 2014—2015 роках обов'язки директора виконував доктор історичних наук, професор Володимир Кривошея.

12 січня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав указ № 7/2015 «Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії», який вносив зміни в колишній указ. Тепер належало «Підтримати пропозицію Національної академії наук України щодо підготовки та видання протягом 2013—2026 рр. багатотомної Великої української енциклопедії в електронному та паперовому вигляді»[8].

У лютому 2015 року директором «Енциклопедичного видавництва» було призначено доктора історичних наук, професора Аллу Киридон[9].

28 березня 2017 року у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація першого тому «Великої української енциклопедії» («А — Акц»)[10].

16 листопада 2020 року відбулася презентація сигнальних примірників 2-го і 3-го томів, якими завершено статті на літеру «А»[4].

Критика[ред. | ред. код]

2013 року було висловлено думки про недоцільність готувати сучасну універсальну енциклопедію у вигляді книжкового видання через рік після оголошення енциклопедією «Британіка» про припинення друку паперової версії. Наприклад, журналіст Мустафа Найєм назвав бажання створити багатотомник ВУЕ «подорожжю до кам'яного віку»[11]. Подібні заяви робилися перед початком фактичної роботи над енциклопедією. Відзначене критиками ВУЕ припинення друку паперової версії енциклопедії «Британіка» 2012 року відбулося після виходу масовим накладом 15 багатотомних видань довідника, які тиражувалися впродовж тривалого часу. При цьому після оприлюднення 2020 року портальної версії дитячої енциклопедії «Британіка» активізувалося обговорення відновлення публікації друкованих енциклопедій[12][13].

Окреме коло критичних закидів пов'язане з тим, що створення ВУЕ ініціював Віктор Янукович, перебуваючи на посаді Президента України. Це спонукало серед цільової аудиторії проєкту, зокрема, й побоювання щодо намагань влади транслювати через енциклопедію політизовані оцінки. Так, письменник Василь Карп'юк, назвавши цей проєкт «примітивною гігантоманією», припустив, що редакція на догоду влади вдаватиметься до перекручення і спотворення історичних фактів[14].

Після виходу першого тому друкованої версії (2016), запуску порталу ВУЕ (2018), їхньої презентації широкій аудиторії, оприлюднення підготовчих матеріалів для ВУЕ (тематичних реєстрів гасел, методичних матеріалів, досліджень із історії й теорії енциклопедійної справи), підготовлених за участю співробітників ДНУ «Енциклопедичне видавництво»[15], критичні зауваження не вщухли. Наприклад, мисткиня й науковиця Олена Голуб навела низку конкретних аргументів про «низький фаховий рівень» ВУЕ[16].

Опубліковані томи[ред. | ред. код]

Том Опис
Велика українська енциклопедія. Сло́вник / кер. авт. колективу д-р іст. наук, проф. Киридон А. М.. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2015. — 1408 с. — ISBN 978-617-7288-19-9.
1 А — Акц. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2016. — 592 с. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А. М. ; 2016—, т. 1). — ISBN 978-617-7238-39-2.

Готуються до друку[ред. | ред. код]

Том Опис
2 [Акц — Аор]. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», [2021]. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] ; 2016—, т. 2). — Готується до видання[17].
3 [Апа — Ая]. — К. : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», [2021]. — (Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] ; 2016—, т. 2). — Готується до видання[17].

Електронна версія[ред. | ред. код]

Станом на початок жовтня 2019 року в рейтингу всіх сайтів, популярних серед українських користувачів мережі Інтернет, який оприлюднює міжнародна служба Alexa Internet, електронна версія «Великої української енциклопедії» посідала 9718-те місце. У порівнянні з іншими україномовними онлайн-енциклопедіями вона суттєво поступалася Вікіпедії (7-ме місце) і електронній версії «Енциклопедії сучасної України» (3105-те місце). Науковий співробітник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Іщенко пояснює це тим, що сайт ВУЕ значно молодший за сайт ЕСУ, що впливає на позиціювання веб-сторінок у пошукових системах на кшталт Google. Натомість, головною причиною відставання від Вікіпедії став величезний обсяг останньої. Станом на липень 2019 року «Вікіпедія» мала 301 мовний розділ, які сукупно вміщували понад 50 мільйонів статей (на сайті української Вікіпедії — понад 900 тисяч статей)[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Велика українська енциклопедія: чи не запізно?. ЛітАкцент (9 січня 2013). Перевірено 3 грудня 2020.
  2. Велику українську енциклопедію повністю надрукують до 2026. Укрінформ (10 лютого 2016). Перевірено 28 березня 2017.
  3. Здоровило, Тарас. Директор «Енциклопедичного видавництва» Алла Киридон: «Велика українська енциклопедія» — це проєкт державної ваги». Україна молода (18 вересня 2019). Перевірено 2 квітня 2021.
  4. а б в Презентовано сигнальні примірники другого та третього томів «Великої української енциклопедії». Прес-служба НАН України (18-11-2019). Перевірено 3 грудня 2020.
  5. Презентовано електронну версію «Великої української енциклопедії». Прес-служба НАН України (29 грудня 2018). Перевірено 3 грудня 2020.
  6. Europe’s online encyclopaedias: equal access to knowledge of general interest in a post-truth era?(англ.). Publications Office of the European Union (15 January 2019). doi:10.2861/002977. Перевірено 30 листопада 2020.
  7. Указ Президента України № 1/2013. Про Велику українську енциклопедію. Президент України (2 січня 2013). Перевірено 16 червня 2017.
  8. Указ Президента України № 7/2015. Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії. Президент України (12 січня 2015). Перевірено 16 червня 2017.
  9. У державних видавництвах, підпорядкованих Держкомтелерадіо, відбулись кадрові зміни. Державний комітет телебачення і радіомовлення України (12 лютого 2015). Перевірено 28 березня 2017.
  10. Перший том Великої української енциклопедії презентували в Києві. Цензор.нет (28 березня 2017). Перевірено 28 березня 2017.
  11. Первый указ Януковича в 2013 году — это путешествие в каменный век, — Мустафа Найем (ФОТО)(рос.). Экономические Новости (2 січня 2013). Перевірено 23 грудня 2020.
  12. Allfree, Claire. The new Children’s Britannica: a fantastic voyage through the history of the world(англ.). Daily Telegraph (29 September 2020). Перевірено 8 листопада 2021.
  13. Loyd, Christopher. Bananas are radioactive: Why printed encyclopedias for children are more important than ever(англ.). The Independent (19 November 2020). Перевірено 8 листопада 2021.
  14. Створення української енциклопедії є примітивною гігантоманією, — експерти. День (10 січня 2013). Перевірено 23 грудня 2020.
  15. Публікації видавництва. Методичні рекомендації з підготовки, редагування та оформлення статей до Великої української енциклопедії. Монографії. Енциклопедичне видавництво. Перевірено 8 листопада 2021.
  16. Голуб, Олена. Великий інформаційний смітник. День (23 грудня 2020). Перевірено 23 грудня 2020.
  17. а б ВУЕ, 2017.
  18. Іщенко, Олександр. «Енциклопедія Сучасної України» vs. «Вікіпедія»: рівень популярності в українському інформаційному просторі // Енциклопедичний вісник України. — 2019. — № 11. — С. 23—30.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]