Очікує на перевірку

Анатій Віра Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатій Віра Юрійвна
 Лейтенант(посмертно)
Загальна інформація
Народження28 липня 1985(1985-07-28)
Очаків, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (36 років)
Україна
(загинула під час авіаційного удару)
ПохованняСербичани
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиросійське вторгнення в Україну (з 2022) і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня

Віра Юріївна Анатій (28 липня 1985(1985-07-28), Очаків, Миколаївська область — 24 лютого 2022(2022-02-24), Україна) — лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, нагороджена Орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась у місті Очаків, Миколаївської області, в родині військових.

Отримала вищу педагогічну освіту[де?]. У 2007 році створила сім'ю з Іллею Анатолійовичем Анатієм — жителем села Сербичани. Виховували двох дітей — сина Сергія та доньку Маринку.

Пристала до лав Збройних сил у 2015 році, коли Україна вже давала відсіч російській агресії[1]. У 2016 році виконувала службово-бойові завдання у районі проведення антитерористичної операції.

Мала звання молодшого лейтенанта[1][2].

Загинула 24 лютого, у день вторгнення військ Російської Федерації на територію України, виконуючи свій військовий обов'язок на одному з кораблів ВМС, у який влучила ракета[2].

Поховали Віру Анатій 20 березня на сільському кладовищі села Сербичани[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 14 березня 2022 року — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі; — нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Піцуряк, Христина (21 березня 2022). Була на кораблі, в який влучила ворожа ракета: Буковина попрощалася із Героїнею, яка загинула 24 лютого. molbuk.ua. Молодий буковинець. Процитовано 14 травня 2024.
  2. ↑ а б Була на кораблі, в який влучила ворожа ракета: Сокирянщина попрощалася із Героїнею Вірою Анатій. bukinfo.com.ua. БукІнфо. 21 березня 2022. Процитовано 14 травня 2024.
  3. ↑ На Буковині попрощалися зі загиблою військовою Вірою Анатій. Варта 1. 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2024.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №134/2022 Про відзначення державними нагородами України. president.gov.ua. 14 березня 2022. Процитовано 14 травня 2024.
  5. ↑ Виросла в сім’ї військових і була патріоткою: історія полеглої військової з Буковини Віри Анатій. bukinfo.com.ua. БукІнфо. 1 квітня 2024. Процитовано 14 травня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анатій_Віра_Юріївна&oldid=43755679