Андрес Пастрана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрес Пастрана
ісп. Andrés Pastrana Arango
Прапор
Прапор
30-й Президент Колумбії
7 серпня 1998 — 7 серпня 2002 року
Попередник: Ернесто Сампер
Наступник: Альваро Урібе
 
Ім'я при народженні: ісп. Andrés Pastrana Arango
Народження: 17 серпня 1954(1954-08-17)[1][2] (70 років)
Богота, Колумбія
Країна:  Колумбія
Релігія: католицтво
Освіта: Університет Росаріоd, Гарвардський університет і Colegio inediluzd
Партія: Colombian Conservative Partyd
Батько: Місаель Пастрана
Мати: María Cristina Arango Vegad
Шлюб: Nohra Puyana Bickenbachd
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Андрес Пастрана Аранґо (ісп. Andrés Pastrana Arango; нар. 17 серпня 1954) — колумбійський політик, тридцятий президент Колумбії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1954 року в Боготі, в родині майбутнього президента Місаеля Пастрани. Вивчав право в Університеті Росаріо та Гарварді. Після того працював у журналістиці.

1982 року був обраний до складу міської ради столиці Колумбії. 1988 року його викрали бойовики Медельїнського наркокартелю, та вже за тиждень був звільнений. Того ж року його обрали мером Боготи. 1991 року став сенатором.

Програв свої перші президентські вибори 1994 року, втім за результатами виборів 1998 року все ж став головою держави. За свого врядування намагався вести перемовини з ліворадикальними угрупованнями, та успіху в тій справі не досягнув. Паралельно в серпні-вересні 1998 року займав пост генерального секретаря Руху неприєднання.

Від жовтня 2005 до липня 2006 року обіймав посаду посла Колумбії в США.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ruiza, M., Fernández, T. y Tamaro, E. (2004). Andrés Pastrana Arango. [1] (ісп.) . Barcelona: Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  • Andrés Pastrana Arango (1998-2002). [2] (ісп.) . Colombia.com. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  • La Silla Vacia. Andrés Pastrana Arango. [3] (ісп.) . Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.