Андійське Койсу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андійське Койсу
42°47′26″ пн. ш. 46°47′46″ сх. д. / 42.79060000002777286° пн. ш. 46.79630000002777734° сх. д. / 42.79060000002777286; 46.79630000002777734
Витік
• координати 42°21′16″ пн. ш. 45°39′30″ сх. д. / 42.35468300002777653° пн. ш. 45.65857700002777619° сх. д. / 42.35468300002777653; 45.65857700002777619
Гирло Сулак
• координати 42°47′27″ пн. ш. 46°47′46″ сх. д. / 42.79083333336077288° пн. ш. 46.7961111111387780° сх. д. / 42.79083333336077288; 46.7961111111387780
Країни: Flag of Russia.svg Росія
Регіон Дагестан
Кахеті
Довжина 144 км
Площа басейну: 4810 км²
Середньорічний стік 69,6 кубічний метр за секунду
Притоки: Ansaltad, Gadaritlyard, Gakkod, Metlyutad, Пирикительська Алазані, Tindinskayad, Tlyarotad, Tushetian Alazanid, Unsatlend, Khushtadad, Chankovskayad, Emitad, Enzherukd, Sasitligayad і Khvarshid
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 07030000112109300000261
GeoNames 582121
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Андійське Койсу (авар. Гӏанди Гӏор; рос. Андийское Койсу; груз. ანდის ყოისუ; мегрел. ანდაშ ყოისუ) — річка в Грузії (Кахетія) та Росії (Дагестан). Довжина — 144 км.

Топонімія[ред. | ред. код]

Назву «койсу» отримало від кумицького «къой сув» — овеча вода. До середини XX-го століття назву «Къойсу» носила річка Сулак.

Географія[ред. | ред. код]

Річка Андійське Койсу, яка є лівою притокою річки Сулак, утворюється від злиття річок Пирикительська Алазані та Тушетська Алазані, що беруть початок в гірській Тушеті (Грузія). Вона зливається з річкою Аварське Койсу в 6 кілометрах східніше села Чірката, утворюючи річку Сулак.

Довжина річки від місця зливання двох річок 144 км (від витоку Тушетської Алазані — 192 км), загальне падіння 2500 м, площа водозбору 4810 км², середня його висота 2140 м. Льодовики поширені в межах найбільш високих ділянок хребтів Богоського, Пирикетельського та Снігового.

Значна частина площі водозбору (84 %) лежить вище 1500 метрів над рівнем моря, в тому числі 10 % вище 3000 метрів.

На території Ботлихського району на лівому березі річки знаходятся залишки давнього міста Ортаколо IX—X століть, знать якого була християнською, а прості люди дотримувалися язичництва.