Анна Лось

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Марія Лось
пол. Anna Maria Łoś
Народилася 18 березня 1958(1958-03-18)
Вроцлав, Польська Народна Республіка
Померла 9 січня 2018(2018-01-09) (59 років)
Вроцлав, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Діяльність фотографка, фотокореспондентка
Alma mater Ягеллонський університет (1951)[1]
Науковий ступінь професор[d][2] (1979)
Знання мов польська
Нагороди
Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі

Анна Марія Лось (пол. Anna Maria Łoś; 18 березня 1958, Вроцлав9 січня 2018, Вроцлав) — польська фотографка та фотожурналістка[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Одна із засновниць Незалежної фотоагенції «Дементі» (1982-1991), створеної після запровадження воєнного стану в Польщі. Діючи в умовах конспірації, агентство надавало фотопослуги польській незалежній пресі поза межами досяжності цензури, а також іноземній пресі через агентства «Ройтерз», «Ассошіейтед Прес» та «Франс Прес».

Співавторка фотовиставок агентства «Дементі», представлених у квартирах і костелах в рамках «незалежної циркуляції культури», тобто бойкоту державних галерей мистецькими колами.

Фотокореспондентка та фоторедакторка «Газети Виборчої» у Вроцлаві (1993-2002), співпрацювала з «Ньюзвік Польска», «Пшекруй», «Політика», «Мері Клер» (2002-2004).

Пов'язана з театральною спільнотою Вроцлава, систематично фотографувала вистави Сучасного театру, Польського театру та наступні випуски Міжнародного театрального фестивалю «Діалог» (1999-2006).

Співзасновниця та членкиня правління Фундації незалежної фотоагенції «Дементі» (2007-2013). Членкиня правління Нижньосілезького відділення Польської асоціації журналістів, скарбниця відділення (2004-2010).

У 2006 році нагороджена Лицарським хрестом Ордену Відродженої Польщі[4].

Похована на кладовищі Святого Духа на вулиці Бардзькій у Вроцлаві[3][5].

Вистави[ред. | ред. код]

  • 2018-2019 — персональна виставка театральної фотографії, Театральний музей Генрика Томашевського[6]
  • 2021-2022 — групова виставка «Єдина. Нерозказані історії польських фотографів у Будинку спіткань з історією»[7]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1999 — Спеціальна нагорода газети «Жечпосполіта» за найкращу політичну фотографію року на конкурсі польської пресової фотографії[8]
  • 1990 — Премія Незалежної фундації промоції польської культури «Полкуль»[9]
  • 1988 — Премія імені Євґеніуша Локайського Асоціації польських журналістів для незалежних журналістів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://nauka-polska.pl/#/profile/scientist?id=74843
  2. Nauka Polska
  3. а б Zmarła fotografka i fotoreporterka Anna Łoś. Miała 59 lat. Газета Вроцлавська (пол.). Polska Press Grupa. Процитовано 28 березня 2024.
  4. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej / Archiwum Lecha Kaczyńskiego / Aktualności / Rok 2006 / Wojna, która się wtedy zaczęła była wojną zwycięską. Prezydent (пол.). Процитовано 14 березня 2018.
  5. Anna Łoś. Некрологи (пол.). «Газета Виборча». Процитовано 14 січня 2018.
  6. Teatralny I., Wrocław. Wystawa fotografii Anki Łoś. Teatr w Polsce - polski wortal teatralny (пол.). Процитовано 10 лютого 2022.
  7. Jedyne. Nieopowiedziane historie polskich fotografek. Будинок спіткань з історією (пол.). Процитовано 10 лютого 2022.
  8. Prasowe Zdjęcie Roku '98. Fototapeta (пол.). Процитовано 14 березня 2018.
  9. Lista Laureatów od 1990. Polcul (пол.). Процитовано 14 березня 2018.